„Львівська газета” виконала свою місію – заявив один із співвласників цього друкованого органу пан Ярослав Рущишин.
Зі слів пана Рущишина, місія „ЛГ” полягала у „сприянні перемозі демократичних сил в Україні і, зокрема, на Львівщині”. І це правда.
Існує також версія, що насправді „ЛГ” була важлива для її власників насамперед як знаряддя боротьби з Львівською податковою, а зі зміною влади, протистояння з податківцями для власників „ЛГ” втрачає свою актуальність, тому можна й роззброїтись. І це також правда.
То ж пропонуємо читачеві вибрати ту правду, яка його влаштовує. Нас же у цій історії цікавить ось який аспект: як тепер продають газети в умовах законності і демократії? Чи не відбувається усе, боронь Боже, за огидними стандартами кримінальної влади: в документах вказується зовсім незначна сума, а основна проплата йде готівкою, звичайно ж, без сплати податків? Чи прийшли у нашому місті вже інші фірми на зміну тим, які користувалися податковою недоторканістю за Медведчука і Хом'яка?
Про те, що в історії з продажем газети не все гаразд, можна запідозрити хоча б із того, що в коментарі «Поступу” пан Рущишин підтвердив факт продажу газети, а інший співвласник, пан Іващишин „це продажем не назвав, а зауважив, що газету лише чекають зміни в складі співзасновників”. Себто Іващишин натякає, що співвласники „ЛГ” подарували її Романові Шлапаку? Акт небувалої щедрости з боку Іващишина про який не поставили до відома Рущишина? Навряд. А якщо Маркіян Іващишин і справді вважає, що він подарував свої акції у »ЛГ", то він помиляється. „ЛГ” продали. І, за деякою інформацією, пан Шлапак заплатив за неї таку суму, що міг би безболісно заснувати за ці гроші навіть нову газету.
Можете перевірити це у податковій, адже ми вже живемо при чесній владі, чи не так?
ІА "Вголос": НОВИНИ