Метро у Львові - давня мрія мешканців міста, яке потерпає від заторів. Чи реально після кількох невдалих спроб створити у Львові систему альтернативного транспорту та якою вона має бути? “Вголос” дослідив питання.

Підземний трамвай чи львівська версія метро 

Без перебільшення система альтернативного позавуличного транспорту є однією з найбільших мрій для міста, що потерпає від заторів.  Вперше ідея проєкту підземного трамвая  була закладена у генплані Львова у 1966-у році.  За проєктом, перша черга підземного трамвая мала б включати дві лінії, які перетинали центр міста. Перша лінія мала заходити під землю на перехресті Замарстинівської та Гайдамацької, де зараз розташований продуктовий ринок, та виходити на поверхню на перехресті вулиць Снопківської та Івана Франка, неподалік Академії Мистецтв. Друга лінія підземки мала б з'єднати теперішні вулиці Личаківську та Сахарова. У перспективі планували також будівництво третьої лінії підземного трамвая, яка мала б з’єднати райони Рясне та Левандівку через центр міста з площею Івана Франка.

 

Не так сталося, як гадалося

У 1983 році було розпочато будівництво першої наземної лінії по вулицях Сахарова і Княгині Ольги за стандартами швидкісного трамвая: на виділеному полотні, з огородженнями і шляхопроводами.  У 1987 році був відкритий рух наземною частиною лінії до Аквапарку. Згодом при тодішній ЛМР було створено окрему Дирекцію будівництва підземного трамвая, чий офіс розташувався на задньому подвір’ї Палацу Потоцьких, в спеціально збудованій для цього будівлі. Крім того, тут спорудили окрему електричну підстанцію для живлення майбутньої підземної лінії.  У 1989-у році на задньому подвір’ї палацу розпочались роботи з прориття першого тунелю. Тут вже була готова вентиляційна шахта глибиною 30 метрів.

 

Після того, як біля палацу Потоцьких вирили першу шахту, пам’ятка архітектури почала руйнуватись та вкриватись тріщинами. Виникла загроза руйнування багатьох будинків в Центрі міста, зокрема й Опери.  Львівський архітектор Володимир Чорновус у коментарі для “Радіо Свобода” наголосив, що ліквідації наслідків невдалих підземних робіт коштувала значних зусиль та фінансових вливань. Він наголосив, що більша частина старої частини міста стоїть на фундаменті з дубових паль, через що будь-які підземні роботи є надзвичайно ризикові.  Фундаменти робилися на дерев’яних субструкціях, в основному використовувалися дубові палі для цього, які забивалася у мокрий ґрунт. Фактично, дуб в мокрому середовищі, без доступу повітря, не розкладається і стає ще міцніший. Вже поверх цього клалися кам’яні фундаменти. Пониження ґрунтових вод є великою проблемою для Львова і може дати неочікувані наслідки”, - розповів Володимир Чорновус. Згодом, через фінансово-економічну кризу кінця 80-их початку 90-их будівництво лінії швидкісного підземного трамвая було зупинено. Чи можлива львівська підземка в майбутньому? Наприкінці 90-их у Львові заговорили вже не про підземний трамвай, а про повноцінну систему метро. Зокрема, таку ідею просував тодішній міський голова Львова Василь Куйбіда. “Гостру потребу” будівництва метрополітену у Львові було згадано у Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005—2010 роки, прийнятій в 2005-у році урядом Юлії Тимошенко. Про будівництво метро “на перспективу” йдеться також у Генеральному плані Львова  на 2010-2025 рр.

 

Один з «жартівливих» варіантів львівської підземки

11 липня 2019-го року на сесії ЛМР депутати більшістю голосів підтримали електрону петицію про розмороження проєкту львівського метро. Проте якихось помітних наслідків подібне рішення не мало. Більшість фахівців говорять про фантастичність ідеї підземного будівництва у Львові. Серед причин називають складну геологію міста та надзвичайно високу вартість подібного будівництва. Зокрема, у 2018-у році заступник міністра інфраструктури Віктор Довагнь оцінював будівництво лише однієї  гілки метро на Троєщину в Києві у 2,5-3 мільярди доларів. Вартість таких робіт у Львові була б значно вища через необхідність створення всієї інфраструктури з нуля -  говорить львівський архітектор Михайло Федик у коментарі для “Вголос”. Фантастикою плани будь-якого підземного транспорту у Львові назвав член правління Львівської обласної організації Спілки архітекторів та містобудівної ради Львова Ігор Кузьмак. З урахуванням надзвичайно складної геодезії Львова, ґрунтів, підземних вод, нерівномірного ландшафту, та інших моментів, можна зрозуміти, що будь-які ідеї підземного метро залишаються сферою зацікавлення більше фантастів, аніж фахівців. Не кажучи про те, що одна лише проєктна документація по такому об’єкту та польові дослідження зайняли б років з 20. Тобто, якщо суто теоретично місто вже мало б такі гроші, і ми б почали цей проєкт, перший вагон метро поїхав би років так через 50, не раніше” - заявив він. Окремо Ігор Кузьмак наголосив на тому, що створення систем підземного транспорту не має наразі якогось економічного обґрунтування. По геодезії будь-яке підземне будівництво у Львові складне та ризикове. А в Центрі - майже не можливе. Якщо не через центр, то подумайте, наскільки доцільно витрачати велетенські кошти громади  аби, наприклад з’єднати підземним трамваєм Пасічну з Левандівкою через Сихів. Чи окупить це себе, і коли?”, - додав він. Якщо не підземка, то як розвантажити місто?

Голова ГО “За якісний транспорт” Святослав Товстига у коментарі для “Вголос” також зауважив, що будівництво масштабної системи підземного транспорту у Львові не є виправданим. За його словами, оптимальним варіантом розв'язання транспортної проблеми Львова є створення системи швидкісного наземного трамвая.

Якщо дивитись в нашій реалії - це є швидкісний трамвай з виділеним полотном та системою багатьох вагонів. Або ж нові багатосекційні вагони. Зараз маємо в місті один 5-секційний трамвай “Електрон”.  В перспективі це можуть бути трамваї і на 7 секцій, які вміщають до 400 людей.  Якщо рухатись виділеним смугами, і зробити перетини з іншими видами транспорту у два рівні, то це власне і є альтернатива метро. І шляхом цього можна багато мас людей вивезти оперативно та швидко. Швидкісний трамвай - єдиний шлях розвитку міста Львова” - наголосив Святослав Товстига.  За словами Святослава Товстиги, система швидкісного трамвая це безальтернативний шлях для Львова з огляду на ряд факторів.

При цьому, голова ГО “За якісний транспорт” наголосив, що станом на зараз через неефективні управлінські рішення наявного рухомого складу не достатньо для створення системи швидкісного трамвая.

Голова транспортної комісії Ігор Зінкевич, депутат ЛМР від фракції “ВАРТА” у коментарі для “Вголос” заявив, що шанс на створення системи метро у Львові існує. Він наголосив, що мова йде про  систему наземного метро, адже з огляду на складну геологію міста будь-які підземні роботи є неможливі.

Ми маємо у Львові розгалужену систему залізничих колій, яка фактично не працює. Наприклад на Тракті Глинянському ми переїжджаємо колію, коли рухаємось до вулиці Богданівської. Поруч на Личаківській є залишки колії, де раніше дизельні потяги рухались через Винники до Перемишлян. Так само залізничний переїзд на Зеленій. Спроба так званої міської електрички вже була - згадайте так званий рейковий автобус, який запустили у 2009-у році від Сихова до Підзамчя через головний вокзал. Тоді ця ідея не спрацювала через ряд факторів. Але зараз місто забудовується та ущільнюється, питання заторів стоїть все більш гостро, а отже система альтернативного транспорту як ніколи є на часі” - заявив Зінкевич.

 

Міський рейковий автобус курсував між Сиховом та Підзамче

Ігор Зінкевич окремо наголосив, що зараз міністерство інфраструктури розвиває проєкт «City-Express» зі створення мережі швидкісного приміського сполучення у великих містах України. Спершу Львів не був включений до переліку міст, де заплановане створення таких мереж, проте згодом міністр інфраструктури Владислав Криклій анонсував, що місто доєднається до цієї програми.  Коментуючи майбутнє транспортної системи Львова Ігор Зінкевич наголосив на тому, що мережа міських електричок або ж наземного метро - це реальний варіант для Львова розв'язаати транспортне питання. Чимало міст Східної та Центральної Європи використовують саме такий формат швидкісного сполучення. Як заявив Зінкевич, з огляду на готовність держави та Укрзалізниці до співпраці в цьому напрямку, такий проєкт за умови наявності фінансування можна було б втілити за 2-3 роки. Проте для цього необхідна політична воля керівництва міста, якої наразі немає. Ще у 2018 році я робив запит до виконавчих органів міськради, де мені відповіли, що потрібно звертатись до Укрзалізниці. А у 2019 році в УЗ сказали, що заперечень не мають і готові сісти за стіл переговорів. У 2020 році Андрій Білий, заступник директора департаменту ЖКГ, обіцяв організувати таку зустріч зацікавлених сторін, але цього так і не сталось”, – розповідає Ігор Зінкевич.

 

 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ