Такий ж лист повинен бути відправлений щодо музею в Аушвіц-Біркенау, пише видання Onet Wiadomości.

У листі, котрий воєвода надіслав міністру культури Польщі у вівторок, 6 лютого, зазначається, що через погляди на історичні факти доцільним є впровадження назви «Державний музей колишнього німецько-фашистського концтабору та табору смерті в Майданеку» (Państwowe Muzeum Byłego Niemieckiego Nazistowskiego Obozu Koncentracyjnego i Zagłady na Majdanku – пол.).

Чарнек підкреслює, що таке рішення є результатом численних звернень спільнот ветеранів Люблінського воєводства та громадських ЗМІ. Він вважає, що основною тут є поправки до закону про Інститут націонаної пам’яті, які підписав президент Польщі Анджей Дуда.

«Зміна назви Державного музею у Майданеку, безсумнівно, також матиме освітню цінність, адже це зробить відвідувачів знайомими з фактичним генезисом табору та трагічними подіями, що мали місце в його районі», – йдеться у листі.

Воєвода також просить розглянути можливість зміни назви Державного музею Аушвіц-Біркенау.
 

Як писав «Волос»,  26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.

Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».

У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 

Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.

МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.

Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.

Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.

Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.  У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон. 

Сьогодні, 6 лютого, Верховна Рада України проголосувала за постанову №7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише закон про Інститут національної пам'яті та скерує його для подальшої перевірки до Конституційного суду.


 

ІА "Вголос": НОВИНИ