На «прямій лінії» «Аргумент-газети»—губернатор Львівщини Олександр Сендега
Телефон буквально «тріщав по швах» — так виглядала пряма телефонна лінія з головою Львівської облдержадміністрації Олександром Сендегою в редакції «Аргумент-газети». Ми мусимо віддати належне губернаторові — на всі поставлені запитання (а серед них було чимало пікантних) він відповідав відверто...
— Добрий день! Вас турбує Ліза з міста Калуша. Як тільки вас призначили на посаду губернатора, то зразу було багато прогнозів щодо швидкої відставки. Чому так вважали?
— Ми живемо в демократичному суспільстві. Всі мають право прогнозувати. І нікому за це нічого не буде. Я вважаю, що це добре.
— Добрий день. Із ким я розмовляю?
— Із Сендегою.
— Ой, пане Сендего. Я телефоную від імені мешканців села Ілів Миколаївського району. Село не забезпечене транспортним сполученням. Може, в області і не знають про таке село?
— На Львівщині I860 сіл. На жаль, я не знаю такого села, бо тривалий час працював у Львові. Сам я родом із Буського району. Але тепер буду знати про ваше село.
— Треба щось вирішувати. Село віддалене від райцентру. Мешканці — переважно люди похилого віку, добиратися не мають можливості. При комуністах були чотири рейси в день, а зараз — жодного.
— Я дам завдання вирішити вашу проблему. Не бачу жодних перешкод, аби ввести рейси до села. Я візьму на контроль це питання.
— Вас турбує Марічка з Новоярівська. Ви колись сказали: якщо мер Києва не прийме Євробачення в столиці, то Львів готовий до цієї місії. Наше місто має можливості для такого прийому?
— Я мав на увазі, якщо буде розглядатися пропозиція такий захід проводити у Львові, то ми раді будемо створити відповідні умови. В парку імені Хмельницького започатковано ще в 80-х роках будівництво літнього концертного залу. Зараз є тільки фундамент. Якщо ми за півроку збудували Сихівський шляхопровід, то чому галичанам не під силу завершити проект у парку? Коли ми приймали Папу Римського, то одночасно приймали мільйон учасників дійства. Є ще один проект — велотрек.
—А як Руслана відреагувала на ідею проведення Євробачення у Львові?
— Із задоволенням.
— Доброго дня, я можу порозмовляти з губернатором?
— Я вас слухаю.
— Вас турбує львів'янка Олена Гривняк. У мене незвичне запитання. Де і ким працює ваша дружина? Чи ходить на ринок? Торби носить сама чи користується службовою машиною? Варить вам борщі?
— О, вперше мені задають таке запитання. Відповідаю прямо і відверто. Дружина працює в казначействі Залізничного району. На ринки їздить маршруткою або йде пішки. Службовою машиною майже не користується, оскільки не любить цього робити. Борщі варить.
— А вареники ліпить ?
— І вареники ліпить, хоча я вареники не дуже люблю. А ось деруни — моя улюблена страва. Зранку запарює кашу. Я не вибагливий до їжі.
— Ще я прочитала в «Аргументі», що ви допомагаєте батькам садити картоплю і потім її викопуєте. Це правда?
—Абсолютна. Якщо ви залишите свою адресу, то, коли зберуся на картоплю, запрошу вас. Бо після цього влаштовую обід із чаркою.
— Доброго дня. Це пан Сендега?
— Так. Слухаю вас уважно.
— Мене звати Валентина Джур. Дуже рада, що ви вже рік працюєте для Львівщини більш-менш нормально. Чи відомо вам, на яку суму виділялася допомога від «Нафтогазу» для газифікації та онкоиентру? І чи буде надалі нам сприяти «Нафтогаз»?
— Наша позиція базується не тільки на тому, аби чекати від когось допомоги. Ми вважаємо, що нафтогазовий комплекс для Львівщини — це 18 тисяч працюючих, сировинна база, яка найбільше експлуатувалася в попередні періоди, в тому числі за радянських часів. Тому нині потрібно щось віддавати. Тобто те, що колись ми недоотримували. Треба віддати належне голові правління Юрію Бойку, якого я шаную як керівника. При першій зустрічі ми домовилися про підписання угоди щодо співпраці. На онкоцентр «Нафтогаз» виділив за два роки 10млн. На газифікацію Турківського району — З млн. Цього року на газифікацію виділяється 3,5 млн, будівництво шкіл — 4 млн. У цілому область, де присутній нафтогазовий комплекс, отримує додатково 11 млн. Ми домовилися, що так тісно й надалі працюватимемо. До речі, цього року спільними діями плануємо газифікувати понад 80 населених пунктів Львівщини.
— Доброго дня. Родина Стельмахів турбує. У мене чоловік працював на ВАТ «Львівавтонавантажувач». Йому заборгували зарплату. Яким чином можна цей борг погасити?
— Ця заборгованість визнана?
— Так. На заводі взяли наші документи і встановили чергу з ліквідації заборгованості.
— Перед регіоном поставлено завдання до 1 жовтня повністю розрахуватися з боргами зі зарплати. Днями в присутності прокурора і податкової ми розглядали питання по «Автонавантажувачу». Були присутні від ЗАТа і ВАТа. Питання по ЗАТу врегульовані. По ВАТу ситуація інша. Думаю, найближчим часом відбудеться продаж майна, і це буде джерелом погашення боргів.
— У мене ще одне запитання. Мій чоловік працював у гарячому цеху, і завод свого часу не провів переатеста цію. Зараз людям, які йдуть на пенсію, не вистачає декількох місяців до стажу через провину заводу. Ми маємо намір звернутися до ЕР. На вашу думку, це допоможе?
— Думаю, краще звернутися до правників. Я дам завдання начальнику управління промисловості Ростиславу Сороці розглянути це питання.
— Дай Боже! Іван Чорний, Львів, інвалід Чорнобиля. Пане голово, як забезпечують квартирами чорнобильців ?
— Щороку кошти виділяються на будівництво житла для чорнобильців. Звичайно, існує черга. Приблизно в рік даємо 10-15 квартир.
—Це інформаційне агентство «Контекст-медіа». Чи відомо, кого призначать головами Миколаївського і Перемишлянського районів?
— Маємо декілька кандидатур на ці посади. Але зараз некоректно когось називати. Протягом десяти днів призначення відбудуться.
— До вас звертається Лариса Кузьмінська, бабуся дівчинки, яка має хворобу Дауна. Онучка проходила навчання в підготовчій групі «Малюк». При садку є класи з 1-го по 4-й. Дівчинка могла б там навчатися, але потрібно профінансувати ставку педагога. Чи є можливість надати нам допомогу?
— Залишіть свої координати. Ми обов'язково допоможемо.
— Доброго дня, вас турбує Михайло зі Стрия. Чому ви не співпрацюєте з «Нашою Україною»?
—А чому ви вважаєте, що я не співпрацюю?
— Тоді розкажіть про цю співпрацю.
— Я з повагою ставлюся до всіх депутатів. Ми зустрічаємося, обговорюємо господарські питання. Жодному народному обранцю не було відмовлено в зустрічі.
— А як щодо входження в якусь політичну партію?
— Це делікатне питання. Якщо я займу якусь політичну нішу, інша політична сила спитає: «А чому саме з ними?» Аби залишатися об'єктивним, я позапартійний. Тому мені легше
працювати. Ми запровадили практику «круглих столів», де може висловитися будь-яка політична сила.
— Пане Олександре, Олекса Гудимо дав вам характеристику, даруйте...
—...що я ніякий,
— Ваша реакція на ці слова нардепа?
— Прощаю Гудимі, що він так вважає. І я нормально до цього ставлюся. Радий зустрічі з ним.
— Я мама-одиночка, виховую сина. Мене звати Майя Капуста. Як можна відправити дитину на море ?
—Давайте вирішимо так: залишіть свої телефони, я дам завдання заступникам, і з вами зустрінуться.
— Вас турбує мешканка Львова Галина Лучко. Як ви прокоментуєте ситуацію, яка виникла навколо міського голови?
— У кожній проблемі є збіг різних обставин. Ряд питань залежить і від керівника. Коли тебе втягують у конфлікт, то бракує часу займатися більш важливими питаннями. Мені здається, декому вдалося втягнути
міського голову в тривалі конфлікти. З іншого боку, є речі об'єктивні. Лю-бомиру Костянтиновичу дістається нині на горіхи за те, що колись він обіцяв дати воду. Якщо ні — відставка. Люди пам'ятають, а журналісти тим паче. І тому нині це наука керівникам. Можливо, хтось штучно створює скандали навколо мера.
—А може, причини в команді Буняка?
— А хто формує команду?
— Сам керівник, у принципі. А ви не бажаєте стати мером Львова ?
— Я працював тривалий час для міста. Досконало вивчив господарку Львова. Нинішня моя посада є вищою і також цікавою. Як життя складеться — не відаю, але на посаду мера не претендую.
— Олександре Степановичу, яка зараз ситуація зі сміттєзвалищем у Грибовичах? Мешканка Львова турбує, Олена Савицька.
— Сьогодні ми скоординували дії міста й Жовківського району. Підписали угоду. Місто виконує свої зобов'язання. Гудрони, які знаходяться в озерах, підлягають утилізації. Пошук вирішення цієї проблеми триває. В той же час люди бояться і не бажають біля себе мати смітник. Це логічно. Тому напрямок один - сортування сміття, спалювання, біопереробка. До нас поступають пропозиції від бізнесменів працювати в цьому напрямку.
—Подейкують, що незабаром Львів відвідає Віктор Янукович. Пліткують чи інформація відповідає дійсності?
— Прем'єр-міністр їздить по всій Україні. Однозначно завітає до нас. Я повідомлю, коли.
—Я називаюся Наталя і живу в Винниках. Як думаєте, у Львові може повторитися мукачівська історія з виборами?
— Ми прикладаємо максимум зусиль, аби дотримуватися букви закону. Які там були дії, я знаю суто зі ЗМІ. Сам не був там присутній. Радий, що на Львівщині є поміркованість. Так, суперечки мають місце, але вони не виходять за правові межі.
— Пане Олександре, Валентин Яковенко, Сокільники. Маю до вас запитання. Яка ситуація з кладовищами? Маю на увазі місця для поховання, яких бракує.
— Сьогодні визначені місця для поховань у Львові. Але цих місць вистачить на 2-3 роки. Розглядалася одна ділянка в Сокільниках. Сільрада поставила питання щодо фінансової підтримки, для прикладу, ремонту школи. Можливий варіант надання ділянки під кладовище в районі аеропорту.
— Шановний губернаторе, Олександр Борисюк турбує з Дрогобича. Я чув, ніби в Брюховичах працювала комісія щодо складів зброї...
— Я проводив нараду за результатами роботи держкомісії. Що можна сказати з цього приводу? Перше — це наслідок старої системи. По-друге, в роки становлення незалежності, коли можна було вживати активні кроки, було не до того. Останнім часом почали займатися проблемою динамічніше. Минулого року в нас перебував Євген Марчук, який повністю обстежив усі склади. Ми побачили, яка це небезпека. До Дня Незалежності всі реактивні снаряди звідти будуть вивезені. А до 2006 року — ліквідовані.
— Я мешканка Борислава Марія Романова. Мене цікавить, за кого ви голосували на минулих парламентських виборах і кому віддасте свій голос на президентських ?
— Зараз мені важко пригадати, за кого я тоді голосував. Щодо президентських перегонів, то такій посадовій особі, як я, краще тримати свої симпатії в секреті.
— Добрий день, Світлана Корчик, Жидачів. Ваше ставлення до російської мови як другої державної?
— Розумієте, є українська держава. І державною мовою має бути українська. Щодо росіян, то з повагою до них ставлюся. Вважаю, що Україна, і зокрема Львівщина, має створити комфортні умови для різних народів.
—Я Софія Михайлівна Кремарівська, переселенка з Польщі. Прошу мені сказати, коли буде повернуто компенсацію майна?
— У державі є ряд питань, які не знайшли свого розв'язання. Зокрема, заощадження громадян, які знецінені, їх також потрібно компенсувати. Визнання воїнів УПА воюючою стороною. І ваші питання також потребують вирішення. Думаю, прийде час — і несправедливість компенсується. Як це робить Німеччина.
— Доброго дня, Ірина Погоряк, Львів. У мене до вас буде не зовсім ко ректне запитання. Скільки ви офіційно заробляєте?
— В межах 2 тисяч гривень,
– Це «на руки»?
— Так.
— А ким ви себе більше вважаєте, політиком чи господарником?
— Мені до душі займатися господаркою. В той же час господарство — це своєрідна політика. Зрештою, політику і господарку неможливо відокремити. Будь-яка посада вимагає бути політиком.
—Добрий день. Мене звати Вікторія Афанасьєва, місто Львів. Свого часу «Аргумент » пожартував про вас у заголовку «Сендега в трусах». Як ви поставилися до нього жарту?
— А це не був жарт. Це об'єктивно, бо колись так дійсно було. Кореспонденти розшукали архіви і вирішили, що так треба мене показати.
— Як ви на не зреагували?
– Виважено.
— Ще мене цікавить тема подорожчання бензину і збільшення цін на продукти. Чого очікувати людям?
— Ціни вже пішли донизу. Таким чином, ціни на продукти не мають стрибати вгору.
— А втримати ціни можна?
— Все залежить від цінової політики на нафтовому ринку.
ІА "Вголос": НОВИНИ