6 лютого стартували найпрестижніші зимові спортивні змагання – Олімпіада-2026. Ігри приймають італійські Мілан та Кортіна д'Ампеццо, де атлети змагатимуться у 16 видах спорту.
Україна буде представлена на Олімпійських іграх найбільшою кількістю спортсменів з 2010 року – одразу 46 у 11 дисциплінах. Найбільше українців буде у біатлоні та санному спорті – по 10. Ще дев'ять виступатимуть у фристайлі, 6 у лижних перегонах, по два у лижному двоборстві, гірськолижному спорті, шорттреку й стрибках з трампліна й по одному – у скелетоні, сноубордингу й фігурному катанні.
Разом з Україною участь в Іграх візьмуть ще спортсмени, які представляють 90 національних комітетів, а також "Індивідуальні нейтральні спортсмени". Саме під таким визначенням на Олімпіаді в Мілані виступатимуть росіяни та білоруси, яких набралося аж 20.
Одразу назріває питання: як на олімпійські змагання потрапили російські та білоруські спортсмени в той час, як їх країни четвертий рік проводять повномасштабну війну проти України?
Після 24 лютого 2024 року Росія, а також Білорусь, з території якої стався напад на Україну, зазнали санкцій у спортивному світі. Через військову агресію збірним країн, а також їх спортсменам, закрили доступ до більшості змагань у різних видах спорту.
Зокрема у футболі та баскетболі Росії та Білорусі заборонили виступати у міжнародних та клубних змаганнях під егідою ФІФА та ФІБА відповідно, а у біатлоні й бобслеї – у особистих.
З часом санкції почали пом'якшуватися, тож перед Олімпійськими іграми-2024 у Парижі Міжнародний олімпійський комітет вирішив допустити російських та білоруських спортсменів попри протести від України та 35 країн-учасників, створивши особливу комісію з перевірки «нейтральності» атлетів.
Тоді під «нейтральним» прапором на Ігри поїхали 32 спортсмени з Росії та Білорусі, які, за думкою Комісії, активно не підтримували вторгнення в Україну, а також не мали зв'язків із військовими та силовими структурами своїх країн.
Попри ще одну хвилю пом'якшень у спортивних санкціях щодо РФ та Білорусі МОК зберіг процедуру допуску до наступних Олімпійських ігор-2026 у Мілані – без державної символіки та під «нейтральним» статусом в особистих змаганнях.
За словами президента Національного олімпійського комітету України Вадима Гутцайта, до ухвалення цього рішення від МОК доклався також і Володимир Зеленський, який провів розмову з очільницею організації Кірсті Ковентрі, котра вступила на посаду в березні 2025 року.
«Нещодавно відбувся Виконком і вони ухвалили те саме рішення, що було й у Парижі: на зимовій Олімпіаді не буде російського та білоруського прапора, а також символіки країн-агресорок. Ми подякували МОК, новообраній президентці, що їх не допускають під своїми прапорами, і що вони підтримують Україну як з перших днів, так і досі», — сказав Гутцайт наприкінці вересня 2025 року.
До заявки на Олімпіаду-2026 потрапили 20 «нейтральних» атлетів, які виступатимуть у восьми видах спорту – 13 росіян та сім білорусів.
Однак не до усіх комісія МОК ставилася прискіпливо.
За даними BBC Sport одразу чотири «нейтральні» спортсмени мають зв'язки з діяльністю, яка підтримує війну РФ проти України – фігурист Пьотр Гумєннік, лижники Савєлій Коростильов і Дарія Непріяєва, а також ковзанярка Ксенія Коржова.
Без росіян та білорусів пройдуть змагання у восьми дисциплінах: біатлоні, бобслеї, керлінгу, хокеї, лижному двоборстві, скелетоні, стрибках з трампліна та сноуборді.
Як на допуск росіян та білорусів реагують українські спортсмени, які також виступають на Олімпійських іграх-2026?
Фігурист Вадим Колесник, який з 2017 року представляє США, засудив допуск «нейтральних» спортсменів, а також розкритикував своїх колег за замовчування у інформаційній площині.
Натомість найактивнішим у складі України у висвітленні своєї позиції став скелетоніст Владислав Гераскевич, який усвідомлює свою соціальну місію у Мілані – нагадувати світу про повномасштабну війну в країні, яка вже триває майже чотири роки.
Попри заявлену об'єднувальну місію та резолюцію Генасамблеї ООН щодо олімпійського перемир'я, МОК звернулася до Гераскевича з проханням не проводити акцій проти військового вторгнення РФ, що й показує реальну позицію організації.
«Моя думка залишається з перших днів війни однаковою: спортсмени мають говорити та доносити те, що відбувається в Україні. Сьогодні нас [німецька преса] запитувала про «нейтральних» спортсменів, як ми ставимося до їхнього допуску на Олімпійські ігри. Звичайно, там я можу розповідати про війну в Україні, що у нас тривають обстріли, що всі спортсмени залучені до пропаганди. Це те, як ми маємо використовувати цей майданчик, на мою думку. Тому так, продовжуємо це робити». – заявив український скелетоніст напередодні.
Вже під час перших тренувальних заїздів у Мілані та Кортіні д'Ампеццо Владислав, який був прапороносцем України на церемонії відкриття, зробив дію, яка не сподобалася МОК – з'явився у шоломі, на якому зображені загиблі від агресії Росії спортсмени.
Після цього Міжнародний олімпійський комітет заборонив українцю виступати у «шоломі пам'яті», назвавши його таким, що суперечить правилам.
Не допомогли навіть звернення НОК України та Володимира Зеленського, адже єдиним компромісом від МОК для Гераскевича у цій ситуації, стала можливість одягти чорну пов'язку для вшановування пам'яті.
Одразу після заборони шолома скелетоніста про схожу історію розповіла фристайлістка Катерина Коцар. Міжнародна організація не дозволила її виступати у шоломі, де писало «Be brave like ukrainians» («Будь сміливим як українці»), побачивши у ньому політичний контекст.
Водночас МОК допустила до участі в Олімпіаді італійського сноубордиста Роланда Фішналлера, в якого на шоломі присутні прапори шести країн, зокрема й Росії, символіка якої заборонена у Мілані.
Пояснив своє рішення керівний орган тим, що це стяги країн, у яких Фішналлер брав участь на Іграх...
Попри заборону Гераскевич все ж одягнув свій шолом на тренування й додав, що буде це робити й надалі, попри ризики дискваліфікації.
«МОК цілком розуміє бажання спортсменів віддати шану друзям, які загинули у цьому конфлікті. Він [Гераскевич] зробив це під час тренування і висловив свої емоції у соціальних мережах. Але цей шолом суперечить правилам. Існують правила, які зрозумілі всім національним олімпійським комітетам. Люди можуть подавати запит на виняток, але для цього має бути вагома причина. Якщо причина вагома — її розглянуть. Люди можуть виражати себе як завгодно в інших місця. Щодо свободи слова — усі спортсмени абсолютно вільні висловлювати свою думку з будь-якого питання в соціальних мережах», — заявив пресаташе МОК Марк Адамс.
Попри бажання видавати те, що «спорт поза політикою», ця фраза немає нічого спільного з реальністю. Спортивні ігрища ж навпаки – завжди були полем для політичних баталій, особливо такого великого масштабу.
Можна згадати зимову та літню Олімпіади-1936 у нацистській Німеччині, де Третій Райх намагався показати світу свою велич, та бойкотовані Ігри-1980 у СРСР та Ігри-1984 в США, які влаштували між собою країни.
Особливої згадки «заслуговує» РФ, яка під час домашніх Олімпійських ігор у 2014 році анексувала Крим, а через вісім років після Ігор у Пекіні почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Допуском російських та білоруських спортсменів до зимової Олімпіади-2026 Міжнародний олімпійський комітет намагається всидіти на двох стільцях, імітуючи їхню приналежність до «нейтрального» статусу.
Однак цими діями МОК лише нормалізує участь росіян та білорусів у змаганнях для подальшої їх інтеграції у міжнародний спорт. Проте українські спортсмени та керівництво НОК мають надалі чинити тиск на великі спортивні організації поки йде війна, аби не дати цього зробити повністю.
студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка
Максим Гудзенко
ІА "Вголос": НОВИНИ