Мілан Яндерра ― Генеральний консул Чеської республіки у Львові
Пане Мілане, яка кількість віз була видана протягом 2005 року?
Протягом 2005 року нами було видано майже 4 тисячі віз.
Якщо порівняти з тим же періодом станом на 2004 рік, ця кількість зросла, зменшилась чи є приблизно такою?
Можна сказати, що це приблизно така сама цифра. Проблема в тому, що ми працюємо від січня минулого року. Мені зараз складно говорити про схожість. Перший було так. Зараз ми бачимо тільки як є другий рік. Єдине, що можна сказати, що кожної весни приходить дуже багато людей, а влітку менше. Але цифри є схожими. Тобто попит на отримання чеських віз не зменшився.
Які візи в основному видає консульство?
Це в основному короткострокові візи – до 90 днів. Також є візи терміном від 90 днів до 1 року.
Туристичні, студентські візи ви видаєте?
Туристичні, студентські – це візи до 90 днів, тобто короткострокові. Тобто віза терміном до 90 днів може бути для туриста, для студента.
Які послуги, окрім надання віз надає консульство?
В першу чергу оформлення та видання віз. Також люди приходять в консульство за оформленням, легалізацією документів. Хоча найважливіша робота, яку виконує консульство – це видання віз.
Скільки в середньому коштує чеська віза?
Це приблизно від 40-42. Тобто все рахується від курсу чеської крони. Приблизно від 40 до 150 доларів.
Але згідно нового українського закону, з першого травня цього року чеські візи терміном до 90 днів для українських громадян є безкоштовними. Багаторазова віза терміном з 1 травня до 1 вересня 2005 року є безкоштовною.
А як буде надалі, після 1 вересня?
Це питання уряд вирішуватиме з першого травня. Протягом травня-вересня це питання буде вирішене. Чехія зробила жест, яким показала, що не хоче платних віз. Тому український уряд прийняв таке рішення. Це рішення було прийняте недавно – 2 тижні – 10 днів тому.
Консульство приймає участь у якихось культурних акціях, пов’язаних з приверненням уваги до чеської культури?
У Львові працює Чеський центр, який займається налагодженням культурних відносин між Україною і Чехією. Ми співпрацюємо. Але минуло тижня Чеський центр самостійно провів акцію демонстрування у львівському „Кінопалаці” чеського кіно. Чотири дні – з 21 по 24 квітня і „Кінопалаці” показували нове чеське кіно. Фільми йшли на чеській мові з перекладом.
Разом з Чеським центром ми проводимо деякі культурні акції. Так, було декілька концертів проведено протягом минулого року. Цього року вже був концерт класичної музики в органному залі.
Як вам нова влада, в першу чергу обласна?
Я розумію, що зараз у них багато надзвичайно складних справ. Але у мене не було жодних проблем при співпраці з владою, яка була. Коли відкривали консульство – я відчував тільки допомогу з боку обласної, місцевої влади. Зараз, я думаю, є ще кращі обставини у цьому відношенні, тому що Україна прямує до Євросоюзу. Я думаю, що це є тільки покращення обставин. Потрібно працювати разом.
Ви особисто знайомі з Петро Олійником?
Ми один раз зустрічались, коротко говорили...
А з кимось з заступників?
З паном П’ятаком. Я з ним вже працював.
Коли, на вашу думку, як успішного європейця, можна буде говорити про реальність можливості вступу України до ЄС?
Я думаю, це наше питання до українців. Коли ви будете хотіти вступити... (сміється)
А коли ви будете готові нас прийняти?
Коли захочете сприймати ті обставини, які є обов’язковими для вступу в Євросоюз.
Я думаю, можна було би говорити про термін в 5 років. Але це складна річ. Це питання політики у світі. 5 років – це реальний термін, але ніхто зараз не скаже про це на 100%. Це питання перш за все до українців: що зробити для цього, наскільки хотіти бути разом з Європою. Хоча зараз, після помаранчевої революції Європа набагато більше знає про Україну. І з Європейського боку зараз все відкрите для України. Потрібно користуватись цією можливістю, якщо Україна дійсно хоче цього.
До речі, як сприйняли у Чехії українську помаранчеву революцію?
Я під час помаранчевої революції був у Львові. Але проблема є в тому, що в Україні та Чехії не вистачає інформації одна про одну. Потрібно, щоб більше людей, на рівні туристів, знали більше. Але помаранчева революція – це надзвичайно корисно, в доброму напрямі.
Хоча можна знайти багато спільного. Тому що люди те саме відчували у 1989 році, коли в Чехії була Оксамитова революція. Можна було відчути дуже схожу атмосферу. Все можна було згадати, подивившись на екрані телевізора на український Майдан.
ІА "Вголос": НОВИНИ