Микола Данілін - депутат Верховної Ради України, фракція СПУ, секретар Київської міської організації СПУ.
«Наша Україна» виступила з пропозицією провести референдум про розпуск Київської міської ради. Вони вважають, що це буде ефективніше, ніж проводити референдум по відставці мера.
Я не вірю в те, що такий референдум можливий і, навіть якщо він відбудеться, то навряд чи його результат матиме практичне значення. Фракція «НУ» у Київміськраді сьогодні втрачає своїх людей. Вони ж спершу активно підтримували Черновецького. За їхньої активній участі Черновецький був затверджений мером, а Довгий був обраний секретарем Київради. Потім між командою мера й «НУ» появилися розбіжності з однієї простої причини, не пов'язаної ні з тарифною політикою, ані з якимсь іншим гострим соціальним питанням, а, як це не банально звучить, з розподілом бюджетних засобів. Близькі до «НУ» структури в міському бюджеті Києва у 2006 році мали 200 млн. грн., а на 2007 рік вони попросили вже 370 млн. грн. Їм, зрозуміло, вказали, що такий апетит є непомірним.
Як Ви розцінюєте рішення Київрада щодо тарифів на тепло?
Як Ви знаєте, у міськраді створено комісію з вивчення питання обґрунтованості підняття тарифів. Представники БЮТ, ПОРИ, ПРП і НУ стали керівниками комісій по Київенерго, Київводоканалу й Київгазу. І загальний керівник цієї комісії - представник БЮТ. Після того, як комісія приступила до роботи, критика тарифів з боку цих партій відразу ж припинилася з однієї простої причини: вони влізли в глибину проблем, котрі визріли сьогодні в комунальному господарстві Києва.
Я наведу один приклад. Собівартість газу у ціні подаваної гарячої води й тепла становить 70%. Тарифи в Києві востаннє піднімалися в 1999 році, коли 1000 кубів газу коштували 50$, а сьогодні - 130$. А є ще експлуатаційні витрати, є ще й певні амортизаційні відрахування.
Коли політики вникли в усі ці проблеми, у розсудливих людей емоції відразу відійшли на задній план. І ще одна проблема. Якщо не піднімати тарифи, то субсидії повинні бути десь близько 2,5 млрд. грн.. Таких грошей у бюджеті міста просто немає. Тому політики повинні говорити правду народу.
З іншого боку, у Київраді всю цю бучу влаштовували не депутати міськради, а депутати ВРУ. Я також брав участь у засіданнях міськради, на яких розглядалися питання тарифної політики і можу засвідчити, що саме народні депутати не давали працювати депутатам міської ради. Я розцінюю таку поведінку як дрібнем хуліганство з їхнього боку. Соромно було дивитися, коли солідні люди, в основному представники БЮТ, ламали й викидали крісла, намагалися один одного бити, заглушити мегафонами. Але всі їхні зусилля виявилися даремними.
Фракція СПУ в Київській міськраді в питанні тарифів послідовно відстоює наступну позицію: той, хто може платити – повинен платити. Держава й місцеве самоврядування зобов'язані забезпечити захист тих людей, які не в змозі платити по нових ставках тарифів. У бюджеті 2007 року передбачено субвенції на субсидії для компенсації зростання тарифів на комунальні послуги. Ось це наш реальний підхід. Якщо в Києві вдасться реформувати ЖКГ, то об'єктивно до цьому дуже серйозне відношення буде мати фракція СПУ в міськраді.
Наскільки я знаю, реформа ЖКГ неможлива без зміни законодавства. Як Київрада збирається реформувати ЖКГ? Чи можливо це зробити без змін на центральному рівні?
Якщо говорити про реформування ЖКГ, то сьогодні є кілька шляхів. Перший - це створювати системи, які будуть конкурувати з ЖЕКами. Необхідно ліквідувати монополію управління ЖКГ. Наприклад, за електроенергію кияни прямо платять Київенерго. А от за воду й за каналізацію оплату збирають ЖЕКи. Чому ми при оплаті ряду послуг використовуємо посередника - ЖЕКи? При цьому саме ЖЕКи виявляються винуватими у випадку, якщо населення погано розраховується за отримані комунальні послуги.
Далі. У Києві є Об'єднання співвласників будинків. Сьогодні вони створюються добровільно. Але вже є питання про те, щоб у житловий кодекс внести зміни. Пропозиції такі вже розроблені профільними парламентськими комітетами. Очікується, що при будівництві нового будинку в обов'язковому порядку людина, яка купила у ньому квартиру, автоматично увійде до числа співвласників. Останні, у свою чергу, створюють об'єднання й самі займаються всіма проблемами ведення господарської діяльності. Це один з напрямків.
Ще один важливий момент, що сьогодні стримує процес розширення практики створення Об'єднання співвласників будинків. Серед них є неприбуткові організації, і за законом про оподатковування виходить так, що якщо це об'єднання розпадається, то все його майно повинне бути передане в державний бюджет. Складається парадоксальна ситуація: всі гроші, які люди вклали в цю справу, вони потім повинні віддати державі. Мною готуються зміни до закону, щоб вивести ці організації з-під дії цього положення. Щоб вони могли передати майно іншій такій самій організації. Тобто, якщо об’єднання розпадеться, його члени можуть приєднатися до сусіднього будинку, увійти до складу іншого Об'єднання співвласників будинків. Це нормально. Це дозволить проводити незалежну політику.
Необхідно також сьогодні стимулювати жителів багатоквартирних будинків до запровадження автономних систем водопостачання, електропостачання та ін. Тоді не буде втрат на теплотрасах, на водопроводах. Сьогодні інвестиційна складова зовнішніх мереж при будівництві нового мікрорайону може сягати від 30 до 70%. Якщо вдасться на цьому заощадити, то засоби ці варто спрямовувати саме на реформування ЖКГ.
Реформа ЖКГ неможлива без створення мозкового й управлінського центру. Тому сьогодні постало завдання створити при Кабінеті міністрів незалежний орган, який би контролював роботу житлово-комунального господарства, який би дивився, що там відбувається і як це реформувати.
У Києві по всіх цих напрямках іде впровадження. Ось у нас один перший зам голови адміністрації Шевченківського району - соціаліст. І Голубченко – перший заступник міського голови Києва, який курирує питання комунального господарства – також представник Соцпартії. Я чому про це говорю. Перед нами стоїть завдання: через два роки дати реальні результати реформування ЖКГ у Києві. Ось ці зміни в закон про співвласників житла, я думаю, треба приймати вже сьогодні. Це дозволить пришвидшити створення Об'єднань співвласників житла, можливо, в 10 разів. Сьогодні ж, відповідно до статистики Кабміну, в Україні за 2006 рік створено тільки 700 таких об'єднань. І це в той час як тільки в Києві за рік уведено в експлуатацію більше 1000 будинків.
З іншого боку, коли ми говоримо про реформування й про бюджет, те сьогодні стан ЖКГ такий, що ми не можемо знайти фахівців, які були б здатні освоїти гроші ЄБРР - кредит на реформування ЖКГ. Ця міжнародна організація виділила Києву 200 млн. євро. За попередні 4 роки, до половини 2006 року, ми змогли освоїти лише 90 млн., а за останні півроку, коли прийшов представник Соцпартії, у сумі на реформу ЖКГ змогли освоїти 400 млн. євро. Проблема полягає в тому, що немає фахівців. За комерційними розцінками зварник 6 розряду, який має сертифікат і паспорт на зварювальні роботи, отримує десь 1,5 тис. дол., а в нього ставка - 1700 грн. Піде він працювати за такі гроші? І сьогодні це питання по фахівцях також враховується. На наступний рік міська адміністрація планує освоїти всі гроші на реконструкцію, перекладання мереж.
Які пріоритети у розвитку Києва закладені в бюджет на цей рік ?
Витрати на освіту на цей рік у бюджеті Києва збільшені на 320 млн. грн. порівняно з бюджетом 2006 року. Якщо торік вони становили 960 млн. грн., то цього року - 1млрд. 290 млн. грн. Це дуже серйозні цифри, які дозволили вперше в бюджеті прописати й провести в Києві витрати на ремонт шкіл. Комісію міськради по освіті очолює член нашої партії, перший заступник начальника управління освіти Києва перший секретар Дніпровського райкому Соцпартії Ганна Руденко. Це конкретна робота цієї людини.
Наступне питанння, яке фракція соціалістів уважає важливим і яке відображене у бюджеті, це програма реалізації побутових відходів. Київ сьогодні задихається. Проблема будівництва ще одного сміттєспалювального заводу - це проблема №1. Якщо ми її в найближчі 5 років не вирішимо, Київ потоне в смітті.
Тобто в бюджеті передбачені кошти на будівництво в Києві такого заводу?
Звичайно.
Далі. За ініціативою депутата-соціаліста Олександра Пилипенка ми відстояли в бюджеті 290 млн. грн. на розвиток Інституту хірургії серця. Це дуже серйозно. Не мати в себе такої медичної установи неможливо і навіть соромно.
Фракція соціалістів також відстояла збільшення фінансування витрат на профтехосвіту. Цього року, як експеримент, кошти на систему профтехосвіти передані з держбюджету в місцевий бюджет Києва. Ми жорстко поставили питання про те, щоб збільшити витрати на забезпечення учнів харчуванням і спецодягом. У цьому році безкоштовне харчування буде видаватися не тільки сиротам, але й напівсиротам, а також дітям з багатодітних сімей. Також вони будуть забезпечуватися спецодягом. На це виділено додатково 5 млн. грн.
У Києві також діє програма «Турбота». Це соціальна допомога малозабезпеченим людям. Її бюджет цього року виріс із 1 млрд. 200 млн. грн.. до 1 млрд. 600 млн. грн..
Киянам можна тільки позаздрити, бо в них великий бюджет і є що ділити.
Насправді бюджет не такий вже великий. Справа в тому, що цього разу з міста зняли понад два мільярди гривень на користь державного бюджету. Якщо торік Київ віддав у держбюджет 700 млн. грн., то в цьому відрахування складуть більше 2 млрд. грн.
А як соціалісти оцінюють роботу київського мера?
Що стосується мера, його заяв і кроків, то я хочу сказати, що Черновецький змінюється. І той Черновецький, що прийшов спочатку, є зараз трохи іншим. Це перше. А друге: нехай ніхто не думає, що це така проста людина, як іноді здається, ніби з іншого світу. Та нічого подібного! Це тверда, прагматична людина. І команда людей, які довкола нього - це молоді хлопці, яким «пальця в рот не клади».
А чому тоді так різко перед Новим роком упав рейтинг довіри до мера?
Я вам скажу, що й у нас із вами, якби ми зайняли цю посаду й підвищили тарифи в 3 рази, рейтинг також би впав. Справа в тому, що Київ информаційно занадто насичений і всю провину за тарифи в інформаційному плані намагаються перекинути (в основному представники БЮТу) на Черновецького. І навіть єкс-мер Омельченко у дискусіях намагається поставити у провину Черновецькому, що той підняв тарифи. При цьому треба враховувати, що Черновецький - не виробничник. Представники банківської структури працюють по своїй специфічній системі: кнопку натиснув, папір принесли – підписав. І коли він прийшов, у нього не було структурного погляду, як все це робити. Я чому кажу про наших заступників, соціалістів? Тому що наші заступники - це людей-практики. Вони, кожен у своїй сфері, намагаються наводити зараз порядок.
ІА "Вголос": НОВИНИ