"Ці монети потрапили до нас з Давнього Риму. У 1-2 ст н. е. племена, що жили на території України, користувалися ними як засобом платежу. Це одні з перших монет, які місцеве населення використовувало як гроші, а не як прикраси", - розповідає Юрій Ревера, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби».
За його словами, у той час територія сучасної України була у сфері впливу Римської імперії. Про активні тодішні торгові зв’язки свідчать не тільки монети, але й прикраси, амфори, посуд і різні побутові речі, які знаходять археологи.
Особливий інтерес викликає і знайдений фальшивий динарій.
"Це свідчить, що фальшування монет з'явилося від самого початку карбування грошей. Як тільки з’явилися перші монети, з’явилися люди, які намагалися їх фальшувати. Згідно з різними дослідженнями, приблизно 3-5% від справжніх динаріїв виготовлялися субератними, тобто фальшивими, безпосередньо в самих монетних дворах, де мали карбуватися виключно справжні динарії", - пояснює Юрій Ревера.
За словами директора Рятівної археологічної служби Олега Осаульчука, пам’яток римського періоду на території західної України є чимало. Масштабні проекти як от дослідження перед будівництвом Північного обходу Львова дадуть можливість дізнатись більше про етнокультурні зв’язки тогочасного населення, з’ясувати якими був побут людей, а також відстежити політичні та торгові зв’язки.
Довідка:
Римський денарій - давньоримська срібна монета. Одна з найбільш поширених на території, яка була підвладна Риму. крім того, активно використовувалися сусідами Риму внаслідок взаємодії між різними народами.
Перший денарій викарбували у 268 році до Різдва Христового, у період Римської республіки. Денарій був основою фінансової та монетної системи усього цивілізованого світу в період золотої доби Римської імперії - перших двох сторіч нашої ери. Проте з часом вага срібла у монеті почала зменшуватись, що породжувало девальвацію.
Під час кризи III сторіччя нашої ери денарій стали карбувати з додаванням міді, а за часів правління імператора Авреліана (270-275 роки нашої ери), денарій став бронзовою монетою і невдовзі зник з обігу. Відтак, знайдені монети можуть свідчити про взаємодію племен, що населяли територію України з Римом у період його найвищого розквіту.
Нагадаємо, як писав "Вголос", сокира Х–ХІ століть із зображенням князівського тризуба поповнить експозицію Національного музею історії України.
Такий подарунок державі зробив львівський підприємець Тарас Хмеловський, який придбав цей артефакт, з огляду на його цінність з ідеологічних та історичних міркувань.