«Вголос» розпитав в експертів, що гарантує Україні статус привілейованого партнера і найголовніше – чи допоможе це загальмувати ескалацію конфлікту на Сході.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України:

Якщо виходити з досвіду країн, які мають цей статус, то він означає, що де-факто встановлюються союзницькі стосунки між Україною і США. А це означає, що в разі загрози територіальної цілісності країни, США надаватимуть відповідну підтримку, як політичну, так і військову.

Такий статус дає країні, яка є союзником, змогу значно легше отримувати військову допомогу, зброю і таке інше. Адже поки, що США, на жаль, не дозволяють постачати в Україну необхідне на сьогодні військове озброєння. Отже, це безумовний позитив, але це не є вирішенням проблеми в цілому. Таким рішенням може стати лише приєднання України до НАТО. Це давно перевірений і зрозумілий крок, до якого ми маємо прийти. Але і цей перший крок є також безумовно важливим.

Якщо ми впродовж короткого періоду часу реформуємо всю нашу силову систему, а це не тільки армія, але й СБУ, Нацгвардія, міліція, прокуратура, то проблем з формальностями щодо прийняття України в НАТО не буде. Тоді все буде залежати від політичної волі і від того, яким чином можна буде домовлятися з країнами, які впливають на прийняття таких рішень.

Але спочатку нам самим потрібно бути до цього готовими. Звісно, сьогодні Україна до цього не готова, але якщо ми подолаємо оцих російських бандитів на Сході і проведемо необхідні реформи й підготуємося, то тоді причин відмовити нам не буде. Тим більше, що у 2008 році на саміті у Бухаресті в рішеннях, які підписали всі члени НАТО, було написано, що одного дня Україна і Грузія стануть членами Альянсу.

Але навіть те, що Україні можуть присвоїти статус привілейованого партнера НАТО буде дуже серйозним політичним сигналом для Росії. Росія має зрозуміти, що у випадку продовження своєї агресії, вона може отримати відповідь не тільки українську, але й також американську. Хочу зазначити, що за останні місяці, а особливо після проникнення в Україну російських терористів, людей, які виступають проти НАТО, залишилося значно менше, ніж було.

Розумієте, на деякій частині території України, а особливо на Сході, всі ці  20 років і більше ще існував Радянський Союз, існувала ця поганська система, яка не давала людям можливості нормально жити. Тому від людей, яким стільки часу промивали мозок, навряд чи можна чекати позитивних відгуків про НАТО, я вже не говорю про вступ України в асамблею. Але ситуація зараз змінюється, треба зрозуміти, що НАТО це не ворог, а єдина гарантія нашої безпеки, маючи зі Сходу такого «гарного» сусіда.

Олексій Гарань, політолог, професор кафедри політології Києво-Могилянської академії:

Якщо Україні все-таки нададуть такий статус, насамперед це означатиме, що США буде обмінюватися з нами розвідувальними даними надаватиметься реальна військова допомога, що є дуже важливим сьогодні. Це може допомогти Україні, але лише в поєднанні з іншими факторами, у тому числі – й стратегічних союзників США.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:

На сьогодні цей крок не має прямого зв’язку з прийняттям України у члени НАТО. Адже, насамперед, якщо Україні все-таки присвоять статус привілейованого партнера, то це означає, що вона стане союзником передовсім США, а не НАТО, бо Штати самі по собі не мають права вирішувати щось за НАТО. Подібні угоди США мають вже підписані і з іншими країнами, тобто така практика існує.

Але найголовніше, що країна обирає для себе справжнього союзника, і основними привілеями є те, що Україна зможе зовсім за іншими правилами розраховувати на отримання допомоги у вигляді військової техніки, це будуть значно спрощені процедури. Потрібно також зауважити, що це не лише привілеї, але й певні зобов’язання. Очевидно, у відповідь очікується, що Україна буде вести себе як союзник, у випадку, якщо виникне така ситуація, як в Іраку, коли створювалася антитерористична коаліція, і Україна тоді надала свою бригаду.

Треба зрозуміти, що Україна не зразу отримає якусь пряму користь чи ефект від цього союзництва, ми не можемо зациклюватися лише на тих подіях, які сьогодні є актуальними. Але треба думати і про тривалу перспективу, а це звичайно корисно і для національної безпеки і оборони України і взагалі для перспектив суспільно-економічного розвитку.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

Якщо Україні присвоять статус привілейованого партнера, то це не означає, що НАТО за нас буде воювати. До України не буде застосовуватися стаття 5 Вашингтонського договору, як до членів НАТО. Саме  стаття 5 гарантує країнам-членам НАТО відсіч в разі агресії з боку інших країн. Фактично НАТО захищає країни, які є її членами. А привілейоване партнерство такої можливості не надає.

Але з іншого боку ми можемо отримати військову допомогу, отримати фінансову допомогу, я вже не кажу про морально-політичну підтримку. Тому було б непогано якщо ми б отримали такий статус, хоча він і не вбезпечить нас від будь-якої зовнішньої агресії.

Потрібно до цього ставитися дуже раціонально, прагматично і тверезо. Для того, щоб в майбутньому претендувати на статус повноцінного члена НАТО, можна починати й з такої сходинки. Це краще, аніж взагалі залишатися без будь-якого статусу у військово-стратегічному сенсі. Це певним чином може в майбутньому створити відповідні гарантії для нас.

Сьогодні нам треба використовувати всі шанси, потрібно шукати будь-які гарантії нашої безпеки. Поки що ми не можемо бути членами НАТО і підготовка до членства теж нам поки що не світить. Але зараз треба починати хоча б з якоїсь форми партнерства, яка дозволить нам формувати нові гарантії національної безпеки України.

Ольга Куровець, «Вголос»  

 

ІА "Вголос": НОВИНИ