Про це повідомляється у доповіді Міжнародної організації праці на сайті ООН.
Зазначається, що більшість неофіційно влаштованих робітників не мають соціальних гарантій і нормальних умов праці.
Доповідь МОП заснована на показниках понад 100 держав. За даними дослідження, найвищий відсоток людей, які працюють неофіційно, доводиться на країни, що розвиваються – 93%. В Африці неформально трудяться майже 86% працюючих людей, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також в арабських державах це число становить приблизно 68%, в Північній і Південній Америках – 40%, а в Європі і Центральній Азії – 25%.
Найтривожніші показники виявлені в галузі сільського господарства: неофіційно працюють понад 90% працівників цього сектора. В інших сферах діяльності на неформальну економіку припадає половина робочих місць.
У людей, що проживають в сільській місцевості, ймовірність бути найнятим неофіційно у два рази вище, ніж у жителів міста.
Чоловіки влаштовуються на роботу неофіційно на 5% частіше, ніж жінки. Проте права жінок, які працюють неформально, утискаються більше.
Автори доповіді зазначають, що для компаній та підприємств неофіційне працевлаштування стає причиною низької продуктивності.
Ключовим фактором, що впливає на неофіційне працевлаштування, є рівень освіти. Люди із середньою або середньо-спеціальною освітою рідше ризикують потрапити на неофіційний ринок праці в порівнянні з тими, хто або не отримав освіти, або закінчив лише початкову школу.
Бідність визнана як причиною, так і наслідком неофіційного працевлаштування.
«Доповідь продемонструвала, що бідні люди частіше працевлаштовуються неформально, при цьому від бідності частіше страждають люди, що працюють неофіційно», – повідомляють автори документа.
Експерти наголошують на тому, що перехід до формальної економіки і офіційного працевлаштування –необхідна умова гідної праці та сталого розвитку.
ІА "Вголос": НОВИНИ