- Оскільки політика справа брудна і грошовита, опоненти завжди мають достатньо компромату один на одного, що, зазвичай, не заважає їм вести спільні справи. Ведення спільних справ, чи проведення разом вільного часу, не перешкоджають публічному паплюженню опонентів. Ці, на перший погляд, парадокси настільки поширені що стали нормою. Звичайно нормою, так би мовити, для внутрішнього користування, а не для електорального.
- Ще перед самою помаранчевою революцією, як розповідають очевидці, стосунки Ющенка та Кучми були майже батьківсько-синівські, а їхні сім'ї разом відпочивали на курортах. На останніх президентських виборах Яценюк категорично виступав проти Тимошенко, а тепер очолює її партію. Палка "тимошенківка" Кужіль відома своїми закликами: "Януковіч, бєрі власть, наводі порядок" і т.д. і т.п.
Останні подібні взірці дружно-антагоністичних стосунків можна легко знайти бігло переглянувши публікації в ЗМІ. Так Володимир Кличко "засвітився" на відпочинку з ідейним противником брата - Нестором Шуфричем, а син Януковича придбав у непримиренно-радикального Ляшка 30 гектарів земельки під Києвом, як стверджує "Українська правда" - в елітній лісовій зоні. Віктор Янукович - молодший одразу звинуватив головного редактора газети - Олену Притулу, у володінні дачкою десь у Швейцарії, поруч з відомим мільярдером, який проплачує замовні публікації у цьому опозиційному виданні, а полум'яного борця зі злочинною владою - Сергія Лещенка, в отриманні клаптика землі в елітній Пущі Озерній.
Відома своїми гучними "викриттями" львівська газета "Експрес" звинуватила нардепа-свободівця Ігора Мірошниченка у сумнівних бізнес-оборудках з ... комуністами, а нещодавно львівська преса жваво обговорювала пільгові умови для будівництва житлового будинку, котрі отримав у місцевих депутатів нардеп-регіонал Зубик...
Можна ще згадувати багато прикладів як кардинальної зміни політичних поглядів та симпатій, так і різнопланових конфігурацій партійних коаліцій за принципом - "проти кого будемо дружити", а також бізнесової співпраці та особистої дружби публічно непримиримих опонентів.
Жорсткі дебати, часто з особистими образами, між прихильниками різних політичних сил - викликають гірку посмішку. Час вже зрозуміти що чим "вищий" рівень політики - тим менше там моралі та ідеології. Як сказав один нардеп, з опозиційних : "Те що є повністю аморальним у звичайному житті - норма в політичному".
Закритий політичний клуб живе за своїми законами, котрі нічого спільного немають ні з чинним законодавством України, ні з Божими заповідями. Згадались слова львівського мера про ідеологію нещодавно створеної ним партії, котра на цих заповідях мала би базуватись. Що тут сказати. Можливо вони не працюватимуть у суботу?..
Тому, коли вчергове захочеться сказати образливе слово людині, яка чомусь не розділяє ваших єдино-правильних політичних поглядів, на хвильку зупиніться і згадайте про "норму в політиці".
ІА "Вголос": НОВИНИ