Про це повідомляє Barrents Observer.
Радіоактивний цезій-137 з'явився десь між 9 і 12 вересня.
«Рівні явно вищі за норму, але не становлять ризику для людей або навколишнього середовища», – каже Бредо Меллер з підрозділу аварійної готовності DSA у Сванховді.
За словами посадовця, DSA проведе більше аналізів протягом наступних кількох днів.
DSA заявляє, що під час дослідження фільтрів не було виявлено жодних інших радіоактивних ізотопів. Невідомо також, чи будь-які вимірювання на російському боці кордону мають подібні результати.
Жодні інші фільтри на півночі Норвегії чи фінської Лапландії не виявили піку вмісту цезію за останній тиждень. Цезій-137 утворюється як продукт поділу при роботі ядерного реактора.
Як зазначає видання, на борту підводних човнів і криголамів, які працюють у Баренцевому морі з баз уздовж узбережжя Кольського півострова, є численні морські реактори.
Масштабні стратегічні навчання «Океан-2024» завершилися 16 вересня, але малоймовірно, що такі викиди відбуваються з морського реактора, який працює в морі.
Невеликі витоки цезію-137 більш вірогідні під час запуску або технічного обслуговування реактора чи при поводженні з відпрацьованим ядерним паливом.
За словами Меллера, цезій також може з'являтися внаслідок лісових пожеж. Випадання радіоактивних опадів після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році й навіть атмосферних ядерних випробувань до 1962 року все ще можна виміряти в природі. Період напіврозпаду цезію-137 становить близько 30 років.
Радіоактивний ізотоп, який зараз вимірюється у Фіннмарку, міг прилетіти здалеку, залежно від напрямку вітру.
ІА "Вголос": НОВИНИ