Нова редакція правопису української мови має наметі помічати нові тенденції в мові. Про це розповіла професор Світлана Єрмоленко, член Української національної комісії з питань правопису, повідомляють УНН.
«Насамперед, це — не новий правопис, а нова редакція українського правопису. Вперше, така нова редакція пройшла довгий шлях — дискусії, громадське обговорення, затвердження, робоча група працювала три роки»¸ — зазначила вона.
За словами мовознавця, розділи правопису залишилися ті ж самі, але в усіх розділах змінили фактичний матеріал, який застаріває, — правила, формулювання та стилістику.
«Я б ці зміни поділила на дві групи: перша — це мотивовані логікою зміни. Дуже часто були пропозиції повернути правопис Скрипника 1928-1929 рр. Так-от, із того правопису прийнято писати не проект, а проєкт, так само, як суб’єкт і траєкторія, тобто суто формальний логічний принцип», — розповіла Єрмоленко.
У новій редакції правопису є також спрощення, що, на думку фахівця, допоможе в навчанні школярам. Перше таке спрощення — це написання слів із «пів» лише окремо — пів книжки, пів хлібини, пів яблука, пів Європи.
Інше спрощення стосується складних слів, де в основі є дво-, три-, чотири-. Тепер немає розрізнення, як писати перед приголосними та голосними — двопалубний, двотактовий, хоча раніше перед голосними необхідно було використовувати літеру х. Проте є винятки, коли другою частиною є -сотий, -тисячний, -мільйонний, утворених від числівників — двохтисячний, трьохсотий, чотирьохмільйонний.
«Така, начебто, логічна зміна — слово священний завжди писали і пишуть з двома н, а слово священик — з однією. Люди часто помилялися у цьому слові, тож тепер священник також треба писати з двома н», — пояснила професорка.
Основною новацією, за її словами, є розширення варіантності — варіантність поширили і на іменники третьої відміни — радості та радости, можливості та можливости, а також на давньогрецькі запозичення — орфографія й ортографія.
«На мою думку, це данина історії мови. Коли передруковують тексти 20-30 років, то використовують такий самий правопис, аби люди розуміли, що таке було в історії української мови», — зазначила Єрмоленко.
Вона розповіла, що дуже довго дискутували громадському обговоренні щодо написання початкового иноді, інший та индик.
«Багато людей вимагали, інші заперечували, але залишилося так, як і було. Лише два слова залишили як варіанти — ирий чи ірій та ірод чи ирод, — повідомила науковець.
Уточнений правопис також у складних іншомовних словах, наприклад, з веб-, поп-, прес-, там, де це регулярні приєднання до другої частини слова, рекомендовано писати разом — вебсторінка, фолькгрупа, пресконференція, попмузика.
З дефісом треба писати слова, де є повноцінне слово, а перша частина характеризує тип другої частини — бізнес-проект, компакт-диск.
Загалом, за словами Єрмоленко, повністю перевчатися всім не треба.
«Цей правопис має на меті помічати нові тенденції в мові, у нас затягнувся цей процес, мова швидше розвивається, ніж ми думаємо. Крім цього, у кожного є своя візія, якою має бути взірцева літературна мова. Правопис — це не книжечка в якій виписані правила, а наша загальна грамотність», — підсумувала Єрмоленко.
Як повідомляв «Вголос», уряд схвалив нову редакцію українського правопису.
ІА "Вголос": НОВИНИ