Найрезонанснішою подією минулого тижня стало виокремлення з парламентської фракції „Наша Україна” фракції Української народної партії. Центральний провід УНП постановив також створити окремі фракції УНП у радах різних рівнів. Голова групи УНП у Львівській міськраді Юрій Кужелюк повідомив, що про створення окремої фракції у цьому представницькому органі буде оголошено на найближчому засіданні сесії, яке має відбутися 24 березня. При цьому Юрій Кужелюк зазначив, що співпраця між депутатськими групами, які зараз входять до фракції „Наша Україна”, збережеться.

Однак це вже буде не співпраця єдиної команди, а радше спільні дії союзників, інтереси яких на певних етапах політичної діяльності збігаються. Проте, зрозуміло, збіг політичних інтересів не може бути постійним. Вже сьогодні гостро постає питання про те, як відбуватиметься поділ електорату поміж націонал-демократичними партіями та партією Ющенка.

Лідер ЛОО УНП народний депутат Олександр Гудима заявляє представникам ЗМІ, що у вересні-жовтні 2005 року можуть утворитися два пропрезидентські блоки. Очевидно йдеться про оголошений Ющенком блок НСНУ, БЮТ і НПУ та блок націонал-демократів. Останній можуть створити Рух, КУН та УНП, а також, можливо, ще УРП „Собор” переговори про блокування або навіть об’єднання з котрим УНП провадить ще з 2003 року, але який наразі є суб’єктом Блоку Юлії Тимошенко.

Щоправда Рух ще досі не втрачає надії увійти якимсь чином до блоку Віктора Ющенка, є серед рухівців також багато політиків, котрі готові розчинитися в НСНУ. До них, зокрема, належить і Ярослав Кендзьор, який 5 лютого ц. р. спонукав звітно-виборну конференцію ЛКО НРУ прийняти рішення про готовність колективно влитися в „партію Ющенка”. Так само вагаються лідери КУН і УРП „Собор”, які розуміють, що є цілком заслабкими, щоб розпочати власну гру без підтримки Ющенка чи Тимошенко.

Однак головна проблема полягає в тому, що реально двох пропрезидентських блоків бути не може. Тобто, оголошувати себе „пропрезидентськими” можуть хоч сотні блоків і партій, але бренд „Ющенко” навряд чи буде закріплений за ще якимсь блоком, крім того, який уже сьогодні освячений президентським іменем (якщо такий блок, зрозуміло, ще буде створений). Причому два блоки „імені Ющенка” не можуть бути створені з тієї самої причини, з якої Ющенко не запросив УНР та УНП стати рівноправними суб’єктами блоку, освяченого його іменем, а запросив їх тільки увіллятися у власну партію: Ющенкові не потрібні націонал-демократичні генерали, які не мають іншого ресурсу, крім голосів виборців, котрі традиційно голосують за націонал-демократичну ідеологію. Однак сьогодні склалася така ситуація, що Ющенко має безпосередній вплив на той самий електорат і йому не потрібно жодних привідних пасів, щоб мобілізувати на свою підтримку зусилля патріотично налаштованих виборців. Отож Ющенко вирахував „за” і „проти” і провів суто бізнесову операцію: усунув посередників, які знімали свій відсоток.

Тому для Віктора Андрійовича наразі не має жодних підстав ділитися власним брендом для того, щоб утримати цих посередників на плаву, дозволити їм пройти в парламент, а потому провадити з ними переговори на яких засадах вони підтримуватимуть його у парламенті. Навіщо торгуватися, якщо можна провести в парламент меншу кількість суб’єктів, спростивши тим самим переговорні процеси як на етапі здобуття Верховної Ради, так і в самому парламенті.

Насправді у націонал-демократичного блоку появляться хоч якісь шанси тільки в тому випадку, якщо до осені цього року персональний рейтинг Ющенка дуже різко впаде.
Однак, якщо рейтинг Ющенка захитається, то аж ніяк не без допомоги, тих таки партій, які пропхали своїх членів на відповідальні державні посади, незважаючи наскільки цей їхній партактив взагалі здатний виконувати складні управлінські функції. Згадайте, хоча б, які кадри прийшли до влади на Львівщині за квотами УНП, НРУ, УРП „Собор”, КУН!

Відтак, вірогідно дуже скоро ми станемо свідками простої, але ефективної операції з порятунку іміджу Ющенка: провина за неминучий розвал роботи буде перекладена на партійних представників, які не зуміли забезпечити ефективне впровадження у життя розпоряджень президента та прем’єр-міністра. Якщо націонал-демократам не вдасться найближчим часом дистанціюватися від влади – а вони не зроблять цього, бо надто нерозумні і виголоднілі – їм доведеться дуже скрутно: НСНУ пояснюватиме, що причина усіх невдач – некомпетентний менеджмент районного керівництва, яке отримало свої місця за квотами УНП, НРУ, КУН, УРП „Собор”.

Вірогідно, що однією з причин партійного квотування посад на Львівщині, серед іншого, якраз і було те, що до влади допускали майбутніх офірних цапів. Адже не було ніякої логіки в тому, що тим або тим партіям віддають якусь конкретну кількість державних посад. Що послужило критерієм для розподілу посад: кількість членів, кількість депутатів у представницьких органах влади, величина внеску якоїсь партії в помаранчеву революцію? От і цього тижня перший секретар ЛОК СПУ Євген Таліпов повідомив, що ЛОК СПУ подав на розгляд в ОДА близько 85 кадрових пропозицій і Львівська ОДА розглядає всі кадрові пропозиції ЛОК СПУ позитивно.

Очевидно мине менш ніж півроку і ми станемо свідками, як партія влади НСНУ спише на представників партій, які дорвалися до влади завдяки квотуванню, усі промахи і невдачі, „очистить владу” від авантюристів і некомпетентних осіб і візьме ситуацію під свій контроль. Такий нехитрий прийом дозволить „партії Ющенка” продовжити для себе вотум народної довіри якраз до нових парламентських виборів.

ІА "Вголос": НОВИНИ