Аби поспілкуватися з львівськими журналістами Олександр Мороз перервав свою відпустку у Трускавці. Зважаючи на те, що надворі серпень, і найцікавіші політичні події в Україні розпочнуться лише через місяць, теми прес-конференція не мала і говорити особливо про що не було. А тому під час розмови теми підніматися найрізноманітніші – від вартості місця в Соціалістичній партії до місцеперебування Ахметова. Проте, як виявилося, 85 відсотків запитань, які задали голові партії львівські журналісти, були передбачені та обговорені радниками та помічниками пана Мороза з головою партії. Про це після закінчення прес-конференції з задоволенням повідомив один з гостей іншому...


За найсвіжішою інформацією, при формуванні списків партій за прохідне місце в списку береться від 2-х до 7 млн. у.о. Як би Ви це прокоментували? І якою є ситуація в Соціалістичній партії?


Якщо у Вас буде конкретніша інформація з цього приводу, я нею скористаюся. Бо ми списків ще не формуємо, і я з цього приводу говорити нічого не буду. Інша річ, що кожна партія, наша також, виробляє зараз принципи формування списків, де будуть враховані перш за все заслуги конкретних людей і їхня діяльність у складі обласних партійних організацій.


Тобто Ви відкидаєте будь-які фінансові внески?


Я відповів на Ваше питання так, як Ви його поставили. Уявіть собі, що в прохідній частині списку нашої партії буде кілька десятків прохідних місць. Якщо помножити їх на 7 млн., то можна побачити, які це будуть цифри. Я вважаю, що це своєрідна плітка для того, щоб можна було викликати якесь несприйняття до самої формули відбору. Тому я не вважаю, що це є предмет для коментування.


Пане Олександре, скажіть, будь ласка, який відсоток голосів Ви плануєте взяти на виборах?


Ми серйозно готуємося до виборів. Зараз ми десь в середині проведення занять із активом, який буде працювати на виборах. Думаю, що і в центральних органах влади, і на місцевому рівні ми будемо мати достатню кількість депутатів, щоб мати можливість реально впливати на зміст внутрішньої та зовнішньої політики України.


Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, що склалася на ринку цукру в Україні. Чому Ваша партія виступає проти ввозу цукру-сирцю в Україну? На Вашу думку, для українців краще купувати цукор по 3.50 чи по 5 грн.?


Я думаю, що для людей краще цукор по 2.80. Але такого немає. А щоб його наблизити до такої ціни, треба його витягнути з Держрезерву і посприяти реалізації цукру. Його є достатньо в запасі. І не треба видавати за державну політику звичайну бізнесову операцію, яка дає вигоди її організаторам завдяки прикриттю урядом, завдяки порушенню законодавства України. З цього приводу я звертався з листом до Президента України, попереджаючи його про те, що використовується схема, котру навіть попередній режим не допускав. Бо преференції, передбачені для конкретних бізнесових структур, робляться в обхід законів, щоб суперприбутки були для конкретних людей. Ми вважаємо, що цього робити не можна. Але головне, що десятки тисяч людей у Київській, Вінницькій, Кіровоградській та інших областях залишаться без роботи. Бо кинути сьогодні дешевший від тростини цукор на ринок України означає не стільки збити ціну продажу, скільки ціну закупівельну. А це означає, що галузь понесе колосальні втрати. Люди залишаться без роботи. Це нас турбує найбільше. Наш міністр Олександр Баранівський (міністр аграрної політики – ред.), виступаючи на засіданні Кабінету Міністрів, говорив: „Давайте, якщо вже ви підтримуєте ввезення в Україну цукру-сирцю, то на загальних підставах”. Тобто мають бути зроблені платежі – 300 євро за тону, ПДВ має бути сплачене як слід.

Ви підете на вибори самі?


Ні, я йду не сам. Я йду разом з Соціалістичною партією України. Ми ні з ким не блокуємося. Таке рішення ми прийняли ще півроку тому. А ті політичні сили, які хочуть використати довіру до Соціалістичної партії України, взяти наш досвід участі в політичних кампаніях, вони можуть прийняти рішення про саморозпуск і члени їхньої партії можуть влитися в склад нашої партії. Таким чином сьогодні вже вирішилося питання щодо двох партій – партії Воїнів-афганців та партії Громадський контроль. Тобто якщо будуть ще охочі доєднатися, то це не виключається.


Яка позиція Соціалістичної партії щодо вступу України до СОТ?


Ми висловлювали свою позицію офіційно. Ми „за” вступ України до Світової організації торгівлі. Але на таких умовах, при яких наше виробництво не буде нищитися, і не постраждає економіка України. Те, що пов’язане було з цукром, дискусія щодо ввезення автомобілів в Україну, автобусів, зняття обмежень, які визначали статус виробництва, – українське чи зовнішнє виробництво – усі ці речі несуть колосальні загрози, економічні перш за все. Їх можна відстояти в дискусіях з керівництвом СОТ. Якщо можна, то треба відстоювати. А не виконувати всі умови, які несуть загрозу, яка закінчиться розвалом виробництва, безробіттям масовим та іншими неприємними речами.


На Вашу думку, які найбільш кричущі помилки Ющенка та Тимошенко з часу їхнього правління? І запитання друге. Пан Вінський звертався до фонду Держмайна щодо Чорноморського суднобудівного заводу, яким володіють росіяни - брати Чуркіни. Як відомо, брати Чуркіни також є власниками Львівського автомобільного заводу. Чи можете Ви прокоментувати ситуацію з заводами, якими володіють такі громадяни?

У нас в Україні багато братів чим володіють, різних братів. Тому не варто прив’язувати це до прізвищ – одних або інших. Мова йде про конкретні речі, в даному випадку – про Чорноморський суднобудівний завод. Схоже на те, що інвестор імітує там організацію виробництва, плануючи його або згорнути, або продати комусь. І ми байдуже на то дивитися не можемо. Тим паче, що є підстави говорити про порушення приватизаційного законодавства під час здійснення приватизації. Тому ми і зверталися до Фонду Держмайна, перед тим провівши виїзне засідання фракції на цьому заводі. Узагалі, суднобудівною галуззю уряд повинен займатися дуже серйозно, бо інакше в перспективі для України будуть дуже великі збитки. Та вже й сьогодні ми бачимо вже багато доказів того, що неувага до цієї галузі в останні роки привела до катастрофічного стану із виробництвом. Можу тільки один приклад навести. І на цьому заводі, і на інших, знайти зварника, який може виконувати відповідні роботи, стало проблемою. І наші кваліфіковані спеціалісти їдуть в Росію, Голландію, чи інші країни, щоб там собі знайти роботу. А наші підприємства не працюють.

А щодо недоліків, то я не думаю, що вони кричущі. Якщо говорити про помітні недоліки, чи такі, на які варто звернути увагу, то я вважаю, що це ситуація, пов’язана з бензиновою кризою, із ціновою політикою, із ревальвацією гривні, і з деякими питаннями, пов’язаними з приватизацією, ну і остання проблема, про яку ми тільки що обмінюватися думками, - це те, що пов’язано з цукром.


Чи не вважаєте Ви, що Юлія Тимошенко „сіла” на вашого виборця – у центральній Україні та селянина, і саме цим зумовлена нестиковка прем’єрки з соціалістами?


Хто на кого сів треба ще розібратися. Але мова йде про те, що інтереси селян порушуються найбільше кроками уряду. Соціологія свідчить, що ми сьогодні більшу підтримку маємо серед міського населення, а не серед сільського. Тому тут немає проблем у цьому відношенні. Проблема є конкретна: вона пов’язана з тими аргументами, про які я говорив, відповідаючи на питання про цукор.


Моє питання стосується „справи Гонгадзе” і етапів розкриття злочину...


Я не один раз уже висловлювався дуже різко з приводу бажання розглянути справу Гонгадже етапами. Спочатку ми до суду притягнемо тих, хто „на той світ” відправив Георгія, а потім будемо з’ясовувати, хто був замовником і хто був виконавцем чи організатором виконання цього злочину. Але це є злочин. До тих пір, доки прокуратура не дасть відповідей на ці питання, і передасть до суду в комплексі всю справу, до тих пір ми не можемо вважати, що справа Гонгадзе вирішена, розглянута, знята як проблема. І, я думаю, що уникнення від такого розгляду, це є ще певною мірою намагання знівелювати роль самого Георгія Гонгадзе, і всього того, що відбулося після його вбивства. Бо я вважаю, що першопричиною чи першоджерелом Помаранчевої революції, це був подвиг Гонгадзе і та справа, яка розбудила людей в Україні. Ви знаєте, що я звертався до голови міста Києва, до Президента України, я знаю, що наші активісти у Львові звернулися із цілим комплексом заходів щодо увічнення пам’яті Гонгадзе. З огляду на наслідки його жертви, йдеться не тільки про увічнення, але й про необхідність вкарбувати у свідомість громадянина України, і перш за все представника влади недопустимість порушення прав людини в Україні. Тому моя пропозиція зводиться до того, щоб вулиця Банкова у Києві була перейменована на вулицю Гонгадзе. Там найбільше бувають урядовці, представники влади. Вони повинні пам’ятати, кому вони зобов’язані своїй появі там. По-друге, ми не згодні тим, щоб іменем Гонгадзе назвали якусь другорядну вулицю у місті Києві, про що вже пішла інформація. Я через тиждень повернуся до Києва і матиму розмову з Олександром Олександровичем (Омельченком – ред.). Він добре розуміє значення цієї справи. І я думаю, що ми вирішимо це питання.


Скажіть, будь ласка, на Вашу думку, кому має належати атрибутика помаранчевої революції – Президентові, його синові чи все ж таки народу?


Я вчора випадково дивився 5 канал. Десь годину було витрачено на цю порожню тему. Мене просто обурює: як можна сьогодні витрачати ефірний час на такі речі. Яка кому різниця - кому належить. Вона належить історії. От дивіться: у нас рубіновий колір прапора, який вибраний як колір нашої виборчої кампанії. Так що, давайте ми його зараз зареєструємо? І якщо його хтось використає, то до суду його будемо притягувати? Рахунки пред’являти? Я вважаю, що ця тема надумана, аби прикрити іншу проблему. Не потрібно цим займатися. І, повірте, у мене немає часу навіть на те, щоб коментувати, кому має що належати.


Діяльність команди уряду сьогодні оцінюється неоднозначно. Однак на ключових посадах в цій команді є соціалісти. Чи ви моніторите, як це впливає на імідж Вашої політичної партії?


Мені дуже приємно, що Ви визнали, що соціалісти в уряді на ключових посадах. Бо це справді так. Бо це теми, які завжди хвилюють людей: людина повинна поїсти, повинна бути захищеною від зла, і освічена, вихована. Ми сподіваємося, що рейтинги, які проводили спеціалісти свідчать про те, що якраз наші міністри займають провідні місця в переліку посадовців у складі уряду. Критика, яка лунає щодо уряду, очевидно, не може нас не хвилювати, бо це – наш уряд, ми вважаємо так. Але ми теж критикуємо уряд. Критикуємо тому, що він наш і він повинен краще працювати.


Чи подолав Луценко зі своєю командою корупцію?


Подолання корупції – це не справа Луценка, це справа всієї влади. Справа Луценка – подолати корупцію спочатку в міліції. Оце – дуже складна справа. Ви з досвіду львівської міліції добре про це знаєте.


Скажіть, будь ласка, які кризи ще очікують Україну напередодні виборів? Як Ви можете прокоментувати – якими будуть ці парламентські вибори? Що стане їхньою особливістю? І чи будуть рівні доступи представників різних партій до ЗМІ? Чи ринок мас-медій буде перерозподілений і ми знову будемо мати те ж, що і в попередні роки?


Якби я був інтриганом або прогнозував кризи, то я б їх Вам зараз назвав. Я просто орієнтуюся в нинішній ситуацію: як вона буде розвиватися, які проекції будуть від нинішньої ситуації. Щодо використання і доступу до мас-медійного простору різних політичних сил, то це вже передбаче6о в законі. Але окрім закону ще є різні можливості. Звичайно, вони будуть використані в більшій мірі тими, хто буде володіти засобами масової інформації і це мене теж турбує, бо ми не закінчили тему суспільного телебачення, громадського мовлення і багатьох інших проблем, які треба було вирішити до виборів.


Прокоментуйте, будь ласка, відставку Кравчука з посади керівника фракції.


Я думаю, що складення повноважень керівника фракції – це справа, яку давно треба було зробити. Леоніду Макаровичу краще б не бути головою фракції. Досить того, що він – перший президент. І його присутність в будь-якій фракції мала би додавати авторитету цій фракції. Він себе розмінював певною мірою на посаду, яка не відповідає його статусу. А відносно його об’єднання, яке він намагається створити, то побажаймо йому успіхів, бо я знаю, що нічого з цього не вийде.


Пане Олександре, багато політологів вважає, що саме Ви можете очолити опозицію до діючого Президента. Як Ви можете це прокоментувати?


Я такого не чув. Якщо з цього приводу висловлюються ті політологи, що і раніше, то ви там всього можете наслухатися. Я офіційно заявляю: я не збираюся робити підніжок Президенту Ющенку і буду сприяти стабілізації і консолідації влади. Власне тим я і займаюся постійно.


Кажуть, що один підприємець купив для себе і свого сина два місця в партійному списку за 14 млн. доларів. Чи продає Соціалістична партія місця у своєму списку?


А де він є, цей підприємець?..
Я не думаю, що це може бути серйозно.


Свого часу багато говорили про подальшу долю пана Кучми. Що Вам відомо? Де він зараз перебуває? Чому він не поніс ніякого покарання, про яке стільки говорилося на Майдані?


Гарне запитання, хоч мені незручно на нього відповідати, бо мене не цікавить його доля. Але справа в тому, що коли ми говоримо про якісь резонансні речі, наприклад, справу Колесникова, Різака, і інших, то в мене виникає питання: є загальна схема корупційних дій в Україні, є загальні покровителі і натхненники цих схем. Чому щодо них не вживаються відповідні заходи? Чому на них немає виходів з боку прокуратури і інших правоохоронних органів? Я думаю, що це – оцінка боротьби з корупцією новою владою. Мені видається, що Віктор Андрійович змушений буде взяти під особистий контроль цю справу для того, щоб утвердити порядок і законність принаймні до наступних виборів.


Пане Мороз, чому впродовж місяця немає жодної інформації про місцезнаходження Рената Ахметова? Зокрема, він не з’явився на допит в прокуратуру.


Наскільки я пам’ятаю, то і в попередні роки місцезнаходження Ахметова ніде не висвітлювалося. Сьогодні чомусь ця тема набула гостроти. Я знаю, що деякі високо посадовці зустрічаються з ним за кордоном, ведуть переговори. Але мене цікавить трошки інша тема: як може бути, що цілими пачками – вибачте за вульгаризм – високопосадовці різними діями, які отримали свою характеристику в кримінально-процесуальному кодексі, виїжджають з України і їм це вдається буквально після того, як хтось показав пальцем на конкретну особу. Ми знаємо багато таких прикладів по Україні. Я вважаю, що це – ненормально. Лазаренко виїхав – 3 роки стояв шум по цілій Україні. А сьогодні до десятка людей виїхало, і нікого це ніби не турбує. Усі зосереджені на тому: чи випустили Колесникова, який стан здоров’я в Різака, а все інше нікого не хвилює. Ми говоримо про системні речі: про корупцію, організовану в Україні, як інструмент здійснення влади. Треба цей інструмент зламати, щоб він ніколи не був задіяний знову.


Омельченко заявив, що новим генпрокурором буде Стретович. Наскільки, на Вашу думку, це реально?


Це запитання швидше до Віктора Андрійовича. А щодо Стретовича, то можу сказати, що ми з ним колєги вже кілька скликань у парламенті. Він – грамотний юрист.

Що Ви думаєте про виведення військ з Іраку?


Якби я вирішував цю проблему, то всі б наші військові були б вдома ще в лютому місяці. На користь України не працює те, що наші війська перебувають нам до сих пір. Треба прискорювати процес виведення, аби в Україні не були трагедії подібні до лондонських чи інших.


Скільки у списку СПУ до парламенту буде львів’ян? І під яким номером у цьому списку піде пан Таліпов?


Сам я цього не визначатиму. Це визначить з’їзд.


Нещодавно у львівській „Батьківщині” був скандал, пов’язаний з тим, що до лав партії нібито за гроші приймалися колишні члени СДПУ(о). Чи йдуть після революції представники колишніх провладних партій до Соціалістичної партії? Якщо так, то як Ви до цього ставитеся – приймаєте їх чи ні?


Наприклад, у Конотопі у лави Соцпартії перейшла майже повністю організація колишньої СДПУ(о). У її складі були представники інтелігенції, технічної інтелігенції. І кілька сот осіб одночасно, припинивши своє членство в партії одній, перейшли до нашої партії. Але за ними ще більше перейшло тих, що були безпартійними.


Чи є особи, яких Ви не візьмете в партію за будь-яких умов?


Є. Я не прийняв би Леоніда Даниловича.


Як Ви ставитеся до твердження, що після Помаранчевої революції так і не відбулося зміни системи влади? І що люди починають порівнювати Порошенка з Медведчуком?


Люди знають, що порівнюють.


Чи можете розповісти, як Вам відпочивається у Трускавці?


Відпочивається добре. Але журналістів малувато. А так – все гаразд. У мене режим стабільний, процедур небагато.


Ви є за суттю ліво-центристська партія. Але на виборах ви підтримувати націонал-демократів. Чи не втратите ви через це лівий електорат?


А хто сказав, що ми підтримували націонал-демократів? Ми підтримували персонально Віктора Ющенка. Причому підтримували під конкретну умову: змістити попередній режим і змінити систему влади. 8 грудня ми проголосували зміни до Конституції. І це відкриває великі перспективи для розвитку політичної системи, системи влади, і взагалі України.


Що Вам як громадянину найбільше подобається і обурює в новій Україні?


Мені подобається спілкуватися з журналістами, які не бояться задавати мені питання і я знаю, що напишуть так, як я відповів. А обурює найбільше те, що є ще такі, які пишуть не так, як я відповів. А якщо серйозно, то обурює те, що не відділений бізнес від влади. А від того і йдуть всі негаразди: і в справах приватизації, і в корупційних діяннях, і в кадровій політиці, і в багатьох інших речах.


Наскільки реально, що Юлія Тимошенко очолить виборчий блок Віктора Ющенка? І наскільки це буде стратегічно виправдано?


Я думаю, вони домовляться. Але поки що, спілкуючись як з одним, так і з другим персонажем, я поки що не бачу готовності дійти до одної думки. На це питання я вам дам відповідь приблизно 3 грудня.















ІА "Вголос": НОВИНИ