Так, на своїй сторінці у «Facebook» депутат Київради Марк Гресь прокоментував таке призначення: «Я спокійно можу уявити 24-річного хіпстера в ролі замміністра економіки у сфері ІТ-технологій. Можу уявити ровесницю Дєєвої як замміністра соціальної політики… Але тут Міністерство внутрішніх справ – міністерство прокурених відділків, трупів, викручених рук, ґвалтівників і зґвалтованих. Це міністерство, в якому можна працювати лише винятково розуміючи внутрішнє життя нашої країни. Чиновнику такого високого рангу зовсім не обов’язково валити із ніг амбалів і розмовляти на «фені». Але як таку посаду може займати дівчина, яка більшу частину свого життя прожила за кордоном, яка бачила співвітчизників по телевізору або крізь вітрини київських бутіків?»
Чому ж на цю посаду обрали саме Дєєву, адже в нашій країні є чимало гідних людей із відповідним досвідом та реальними заслугами перед державою?
Про це кореспондент «Вголосу» поспілкувався із експертами: директором «Інституту глобальних стратегій» Вадимом Карасьовим, політтехнологом Денисом Богушем та відомим блогером Олександром Аронцем.
За якими критеріями керівництво МВС, Кабмін обрали та призначили на посаду заступника міністра саме Дєєву? Про що можуть свідчити такі призначення?
Вадим Карасьов:
Призначення відбувалося за декількома критеріями. По-перше, критерії як у фільмі Гайдая «Кавказька полонянка»: «комсомолка, студентка, умніца, актівістка і просто красавіца». По-друге, якщо вони такі талановиті, досвідчені, суперкомпетентні, суперпрофесійні, але молоді, то можна починати із помічника міністра. Це теж досить впливова посада, але не така статусна, тому що перший заступник міністра внутрішніх справ стратегічного силового Міністерства – це щось значить. Це є член колегії Міністерства, а колегіальне рішення приймається у Міністерстві. Людина до цього займала посаду тільки помічника-консультанта народного депутата і раптом стає першим заступником міністра. Це що? Це або не серйозно, або це якийсь «тролінг». Або взагалі некомпетентність тих, хто видає такі укази, хто пропонує таких кандидатів.
Денис Богуш:
Я так думаю: по-перше, будь-який співробітник має бути професіоналом, підтвердженим як з юридичної точки зору, маю на увазі диплом, так і фактично, тобто навиками. Друге, ця людина не повинна брехати від початку. Якщо є у цієї людини якісь скандальні фото в Інтернеті і якщо поліція піклується про свій рейтинг, а у неї (поліції) рейтинг останнім часом досить підвищився серед населення, то такі випадки просто опускають рейтинг довіри до поліції. Якщо важливо міністру, щоб цей рейтинг довіри був високим, значить він не буде таких людей призначати. Якщо йому все одно, то він буде призначати хоч кого завгодно, хоч і родичів, як Трамп.
24 роки – це самий останній критерій, за яким я би оцінював. Тому що я зустрічав багато у своєму житті людей дуже талановитих і професійних. Це не проблема. Проблема в іншому. Проблема в тому, що є якісь формальні ознаки, за якими обираються на подібні посади. Проблема в тому, що це брехня про стаж. Питання не в тому, що у неї стаж 5 чи 10 років. Питання в тому, чи збрехала вона, чи ні про це. І далі дуже важливі фото в Інтернеті, від яких може постраждати імідж Міністерства.
Олександр Аронець:
Після коментарів Авакова, стало очевидно, що Анастасія Дєєва виконує «особливу функцію», тому вона «цінний кадр». Її цінність збільшується тим фактом, що вона має досвід роботи на нардепів від Партії регіонів. Як з'ясувалось, наявність стажу роботи на режим Януковича є основним фактором, чому Дєєва стала заступником міністра, адже Аваков неодноразово наголошував на тому, що вона має вагомий стаж роботи...
Можливо, у Міністерстві хотіли відвернути увагу від своїх промахів із реформами?
Денис Богуш:
Будь-яке Міністерство і такі призначення працюють на рейтинг довіри до Міністерства. І це все додає. Якщо немає тих реформ, то це додає негативу. Але просто проблема в тому, що МВС і Нацполіція стали завойовувати справжню довіру людей. І це дуже дорого коштує. Є паростки позитиву і треба це оберігати. Тому що обгадити це все можна досить швидко. І оце ось один із елементів, як можна цей рейтинг довіри просто почати знижувати – наплювати на думку людей, які там щось вважають. Краще іноді дослухатися до суспільної думки всупереч своїм якимсь діям.
Олександр Аронець:
Не думаю, що у міністерстві хотіли від чогось відвернути увагу, скоріш за все у міністерстві не навчені думати за наслідки. Заступниця міністра точно не вміє думати, адже, принаймні можна було б прибрати з публічного простору свої еротичні фото перед тим, як йти працювати у МВС.
Та які це може мати наслідки для країни із нестабільною демократією?
Вадим Карасьов:
По-перше, це дискредитує українську демократію. Це нагадує хаос, свавілля, суб’єктивізм і смакові особливості. От який смак у міністра, таких от і призначає заступників.
По-друге, як взагалі Кабмін міг пропустити таке призначення? Там що, не обговорюють кадрові призначення? Ну Кабмін же затверджує такі посади. Це значить, що Кабмін, як колективний орган, не працює. Це було зроблено тихо або десь за межами, поза складом Кабміну.
По-третє, це взагалі вакханалія в кадровій політиці. Для чого приймали закон про держслужбу? Для того, щоб створити ефективну, професійну, патріотичну державну службу. І що ми маємо? Державна служба – це має бути, знаєте, як кар’єрні сходи. Там мають бути ранги. Щоб ти на одному побув, потім набрався досвіду – пішов на інший. Ну так же працює вся державна машина в європейських стабільних, розвинених і успішних демократіях.
Це недобре для самих фігурантів. Тому що вони у фокусі критики, їх починають ненавидіти. Тим більше, я бачу розуму у них небагато, тому що вони виставляють там свої принади у соцмережах. Що можна сказати про людину… це розумна взагалі людина, яка по Фейсбукам виставляє свої принади? Це політично-бюрократично-патологічне збочення такі призначення, такі кандидатури і потім такі реакції. Особливо від тих, хто починає захищати, говорити про те, що це дуже компетентна і розумна людина. Ну у мене є сумніви щодо компетентності та розумності, судячи із фотографій, але навіть якщо б це була розумна і досвідчена, компетентна людина, у 24 роки починають із помічника міністра. Це теж не всім так щастить – бути помічником міністра у 24 роки.
В країні немає кадрової політики. Одні при Януковичі донецьких туди призначали – старлеїв, міліціонерів робили генералами. А вони готові були бути генералами? Воно й розвалилося все як тільки на Майдан люди вийшли. Тепер уже інше. Тепер не лейтенантів-мужиків, а от таких привабливих дівчат призначають на відповідальні державні посади.
Денис Богуш:
Якщо Міністерству все одно, то просто рейтинг довіри до нього буде знижуватися. Якщо Міністру теж все одно, то ти тут нічого не зробиш. Я не знаю, за якими критеріями її обирав Аваков. Я, як звичайна людина, теж дивлюся Інтернет і телебачення. Що вона там зустрінеться із 3-ма інвесторами – це рівноцінно тому, що рейтинг усього Міністерства впаде. Ті, котрі на злеті ще нічого не зробили, ще слова не сказали, а уже збрехали.
Олександр Аронець:
Наслідки для країни вже катастрофічні. Провідні західні ЗМІ вже негативно відреагували. А для країни, яка має репутацію країни, де дешева проституція, подібні чиновниці та ще й у міністерстві внутрішніх справ - це просто катастрофа.
Що в такому випадку мав би зробити розумний керівник?
Вадим Карасьов:
Визнати помилку. Якщо є така реакція спільноти, навіть якщо вона неправильна і не подобається міністру, потрібно ж прислухатися. Ну ми ж демократи чи ні? Треба прислухатися до людей. Значить, відповідно, змінити це рішення і призначити її помічницею. Хай працює помічницею міністра, а не у 24 роки першим заступником міністра та ще й будучи до цього помічником депутата від «Партії регіонів»!
Маргарита Косач, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ