Про це у своєму матеріалі пише Українська правда. Життя.
Синдром рятівника – це постійна потреба рятувати інших людей, вирішуючи замість них їхні проблеми. Ті, хто мають цей синдром, часто відчувають примус зійти зі свого шляху, щоб допомогти іншим – навіть якщо ті цього не потребують або не хочуть. Але синдром рятівника водночас не є медичним діагнозом.
Ознаки синдрому рятівника
- вас притягують люди, які перебувають у скрутному становищі або токсичних ситуаціях.
- ви вигоріли у стосунках.
- ви завжди віддаєте занадто багато себе й надаєте перевагу віддавати. Інші ж лише наповнюються від вас.
- ви завжди намагаєтеся змінити інших людей або покращити їхнє становище.
- ви робите надмірні особисті жертви.
- ви віддаєте іншим людям занадто багато часу, енергії та ресурсів. У довгостроковій перспективі ви ризикуєте опинитися у ситуації, коли ваші сили вичерпаються, але ніхто вам не надасть такої ж допомоги, яку давали ви, ви часто опиняєтеся в односторонніх стосунках.
- вам потрібно все вирішувати, і тільки ви знаєте правильні відповіді. Найімовірніше, ви чините надмірний тиск на себе, щоб вирішити ситуацію так, як вважаєте за потрібне. Це може призвести до виникнення нереалістичних очікувань і відчуття, що ви ніколи не зможете зробити достатньо.
- ви допомагаєте з неправильних міркувань Коли ви починаєте вірити, що з вами щось не так, це може негативно вплинути на психічне, емоційне та фізичне здоров'я.
Причини виникнення синдрому рятівника
Існують кілька причин, чому людина може відчувати невпевненість, але часто корінь синдрому – в досвіді, який вона пережила в дитинстві. Ви можете бути більш схильні до розвитку синдрому рятівника, якщо:
- у вас тривожний стиль прив'язаності;
- ваша внутрішня дитина поранена;
- ви піклувалися про своїх молодших братів і сестер;
- ви любите догоджати людям.
Як синдром впливає на вас та навколишніх людей
Синдром рятівника часто пов'язаний з проблемами контролю і тривожністю. Хоча рятівник бажає добра, його здатність керувати переважає над здатністю співпрацювати з іншими. Для людини, яку рятують, часто існує ризик залежності – вона може почати покладатися тільки на свого рятівника та стати нездатною нести відповідальність. Якщо людина не потребує або не хоче допомоги, відносини з рятівником можуть стати напруженими. Рятівник може фізично та емоційно виснажитися від спроб змінити когось або врятувати його, що призведе до накопичення образи або відчуття невдачі. Також є ризик виникнення депресії, невпевненість у собі та соціальної тривожності.
Як позбутися синдрому рятівника
Пропонуйте легку допомогу. Немає нічого поганого в тому, щоб запропонувати допомогу людині, коли у неї виникає проблема. Варто займати пасивнішу позицію – повідомити про готовність допомогти, але не брати все під свій контроль. Дозвольте людині сказати вам, що саме їй потрібно. Пам'ятайте, що ви можете контролювати лише себе. Якщо ви навчитеся розрізняти, що ви можете контролювати, а що ні, – це зменшить вашу тривожність. Допоможіть собі - варто виділити для себе стільки ж часу та енергії, скільки виділяєте для інших людей, та займіться улюбленою справою. Визначте, скільки ви можете віддавати. Якщо у вас є потреба допомагати іншим, ви можете зайнятися волонтерством, де є чітко розставлені задачі. Дослідіть свій досвід із психотерапевтом
Консультація може дати вам більше розуміння того, як ваша поведінка впливає на інших людей і та на вас самих. Психотерапевт здатний допомогти навчитися встановлювати здорові межі вашої віддачі.
ІА "Вголос": НОВИНИ