Такі слова написала випускниця Стрілківського ліцею, що на Самбірщині Юлія Макаревич на своїй сторінці у соцмережі.
Ці теплі слова присвячені вчителю історії Стрілківського ліцею Іванові Макару, який загинув 16 березня 2022 року в районі Попасної під час бою з російськими окупантами.
Вчитель, який виховав патріотів України
Юлія розповіла «Вголосу», що Іван Макар викладав у неї історію у 10 та 11 класах. Дівчина згадує, що з першого ж дня, коли вчитель зайшов до їхнього класу, він зумів привернути увагу старшокласників і тримати її кожного уроку. Вона досі пам’ятає його перший урок і тему, яку вони обговорювали – Перша світова війна.
«Іван Ігорович не переказував нам підручника. Він розповідав факти, які знаходив в інших джерелах. Ми з нетерпінням чекали його предмета та любили історію», - каже випускниця.
За її словами, учні відчували, що викладач захоплюється своїм предметом і зумів заразити цим захопленням і своїх вихованців. Адже Іванові Макарові були цікаві й думки школярів, то ж на кожному уроці він заохочував їх до діалогу.
А також приносив на заняття відеоматеріали, з яких учні дізнавалися того, чого немає у підручниках.
Дівчина згадує уроки свого вчителя, де вони вивчали діяльність українських дисидентів періоду 60-х років та теми про національні опори, коли українці боролися за збереження української державності. Особливо цінними були тоді спогади очевидців.
«Коли почалося широкомасштабне вторгнення і ми дізналися, що Іван Ігогорович пішов на війну, то ми не здивувалися. Адже ми знали, що він – патріот. Коли дізналися про його загибель, то сподівалися, що це якась помилка. Але, на жаль, це підтвердилося», - говорить Юлія Макаревич.
Дівчина зізнається, що під час проходження національного мультитесту вона зосередилася аби скласти його якнайкраще. І це їй вдалося.
А своєму, світлої пам’яті вчителеві Іванові Макарові вона вдячна не тільки за хороші знання, а й за те, що всіх своїх учнів загиблий герой виховав патріотами України.
Юлія також зізналася, що має намір цього року вступити до Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вчитель з родини вчителів
За словами директора Стрілківського ліцею Ярослава Циба, Іван Макар не випадково обрав фах вчителя: його батько також присвятив себе вихованню дітей, працював спочатку вчителем, потім був директором школи.
«Іван Ігорович почав вчителювати відразу зі студентської лави. З 2011 році він прийшов працювати у наш ліцей. Викладав історію. А згодом, коли здобув другу освіту, юридичну, то викладав ще й право», - розповідає директор.
Ярослав Циб підрахував, що Іван Макар протягом своєї педагогічної діяльності встиг випустити понад 500 дітей.
«Він викладав цікаво, весело та доступно. Намагався донести до кожної дитини те, що історію своєї держави важливо знати кожної людині. Він виховував громадян України», - говорить директор Ярослав Циб.
За його словами, учні Івана Макара щороку отримували високі бали з ЗНО.
До слова, цього року 200 балів з історії отримав і ще один учень цього вчителя, Віктор Галисин.
Зголосився добровольцем
Ярослав Циб також згадує день, коли ми всі дізналися про повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну.
«Ми вчилися очно. 24 лютого вранці всі терміново зібралися на педагогічну нараду аби вирішувати що далі робити», - каже він.
А ось Іван Макар на нараду не прийшов. Він зателефонував і повідомив, що вже стоїть в черзі до військкомату аби зголоситися до котрогось з військових підрозділів.
«Я його питаю: «Як так швидко тобі повістку принесли?». А він відповідає: «Мене ніхто не викликав, я сам пішов». І вже наступного дня його скерували у військову частину», - розповідає директор ліцею.
Ще за три дні вчитель-патріот вже був зі своїми побратимами в Луганській області.
А вже 16 березня родині повідомили, що боєць 24 ОМБ імені Данила Галицького Іван Макар загинув у бою з російськими окупантами.
Проте, на жаль, тіло бійця не змогли винести з поля бою аби поховати належно вдома.
«У військкоматі повідомили, що він загинув у бою під Попасною. І є свідчення очевидців, його побратимів, які бачили його загибель і намагалися винести тіло з поля бою. Але почався сильний артилерійський обстріл, то ж вони мусили залишити його тіло там аби врятуватися самим», - каже Ярослав Циб.
Зараз, ця територія зараз тимчасово окупована і тіло героя досі не вдається отримати.
Читайте також у «Вголосі» історію вчительки української мови та літератури з Лисичанська.
ІА "Вголос": НОВИНИ