До виборів у галицькій глибинці на Самбірщині готувалися як до свята. Виборча дільниця одного з селищ виблискувала не лише квітами і рушниками, але й національною символікою. У центрі приміщення для голосування – портрети Шухевича і Бандери, оповиті рушниками з вишивкою, на підвіконні – Кобзар огорнутий квітами. Поруч – слова національного гімну, біля них з обох боків – національний прапор та герб. Навпроти – вишиті на полотні портрети Франка і Шевченка, якого члени ДВК з пієтетом називали просто «нашим Тарасом».
На сусідній стіні вивішений неодмінний атрибут галицького дому – ікона Богородиці, також вишита і оповита рушниками. Всі члени дільничної виборчої комісії у шикарних оригінальних вишиванках, домашньої ручної роботи. На зап’ясті кожного пов’язана синьо-жовта стрічка – власна патріотична ініціатива, пояснила голова ДВК, авторка вишитих портретів, ікони та найкращої вишиванки з символікою давньослов’янських оберегів.
Такої багатої на традиційну національну й патріотичну символіку дільниці важко віднайти серед ДВК не те що центральної України, а й навіть Львова, де оздоблення приміщень для голосування, зазвичай обмежується формальною державною символікою.
Склад місцевої ДВК не просто патріотичний, а героїчний. Ось тендітна дівчина, матір двох дітей, під час Революції Гідності перекривала трасу і лягала під автобуси з військовослужбовцями внутрішніх військ та МВС, щоб не пустити їх на Київ, – розповідають члени виборчої дільниці і місцеві мешканці. А ось цей кучерявий юнак – герой Майдану, член сотні самооборони й учасник боїв на Грушевського та Інститутській. Пліч-о-пліч, з особистими друзями – Нігояном і Жизневським зводив барикади та стримував атаки «Беркуту». Бачили відео, на якому стріляли снайпери, а хлопчина в червоній куртці безстрашно витягував поранених з-під обстрілу? Так оце він і був! Наш герой, виставляючи наперед молодика, з любов'ю в очах розповідає розчулена секретар ДВК.
Цей старенький дідусь, член нашої ДВК, відправив на Майдан тисячі гривень з власної пенсії, декілька мішків картоплі, м’яса, домашніх закруток, два десятки літрів меду з власної пасіки, і нікому нічого не казав і не хвалився, – розповідає місцева мешканка про сивочолого пенсіонера, який якраз повернувся зі скринькою для голосування на дому.
Розмови між членами – майже всі на глибоко патріотичні теми: про європейську інтеграцію, важливість люстрації та необхідність боротьби з корупцією, про назрілість системних реформ та демократизацію суспільства. Багато говорили про односельчан-учасників революційних подій на Майдані, про військових льотчиків з місцевого аеродрому, які воюють в зоні АТО, про збір гуманітарної допомоги для добровольчих батальйонів.
Склад місцевої ДВК вирізнявся зразковістю в соціальному аспекті: майже всі шкільні вчителі, вихователі, лікарі, бухгалтери, ветлікар, студенти престижних львівських вузів, інтелігентні пенсіонери. Всі глибоко віруючі християни греко-католики згідно з традицією ранкове засідання ДВК розпочали зі спільної молитви. Всі палкі патріоти та щирі українці, для яких Біблія, Кобзар та твори українських класиків є основою сімейного виховання.
Кожен у нашому селі знає декалог українського націоналіста, адже чи не у кожного родичі були в УПА, – каже сивочола місцева вчителька, член ДВК, у повчальній педагогічній дикції якої відчувається правдивість сказаних слів та впевненість, що її учні точно усі знають. Якби всі ДВК в нашій державі були б такими, подумалося від перших вражень, ми б давно були в числі найрозвиненіших країн ЄС, а не жили у злиднях, приводячи до влади олігархів та регіоналів.
А потім почалися каруселі, підкуп виборців та фальсифікації. Героїчна патріотка у вишиванці, матір двох дітей, яка перекривала трасу і зупиняла автобуси з внутрішніми військами, декілька разів злодійкувато намагалася проголосувати за інших виборців та вкинути кілька зайвих бюлетенів у виборчу урну. Мати героя Майдану, недалеко від дільниці, роздавала гроші місцевим алкоголікам та пенсіонерам, наголошуючи на необхідності «правильного голосування».
Патріотична вчителька, яка виховує своїх учнів у любові до України, під час підрахунку бюлетенів, заховавши ручку в рукаві, намагалася доставити позначки на виборчих бюлетенях навпроти прізвища одного галицького олігарха.
Всі «герої» та «патріоти» у вишиванках, які були членами місцевої ДВК чи спостерігачами, вдавали що не помітили жодних фальсифікацій і не вбачають підстав для оформлення актів про порушення, до того ж, робили нав’язливі спроби вивести незалежних спостерігачів з приміщення для голосування під приводом «випити кави або сто грам», щоб не заважали членам ДВК здійснювати фальсифікації. Не дивно, що на цій виборчій дільниці переміг з великим відривом одіозний галицький олігарх й не було зафіксовано жодного зіпсованого чи не врахованого бюлетеня.
«У нас усі бюлетені заповнені правильно», – з почуттям виконаного обов’язку, зазначив секретар ДВК.
Пояснювали свою поведінку патріотичні члени дільничної виборчої комісії досить банально: у важкі часи всім потрібні гроші. Зрештою, олігарх все одно купить собі місце в парламенті, і якщо гроші отримають не вони, то це зробить замість них хтось інший. Та й чому б простим селянам трішки не заробити на політиці, у якій всі кандидати намагаються їх обманути та використати?
Так у свідомості типового галицького виборця парадоксально поєднується непоєднуване: віра в Бога, патріотизм, європейські цінності та революційний героїзм з банальним шкурництвом, хабарництвом, егоїзмом і совковим мисленням.
Очевидно, українці здатні на грандіозні пориви, але лише в короткочасному моменті, у революційній боротьбі, коли ворог один і чітко визначений як втілення усього соціально-економічного та політичного зла. Тоді нація може консолідуватися у боротьбі з несправедливою системою та йти на жертви заради гуманістичних ідеалів.
Ми добре вміємо робити революції, але не вміємо тривалий час, терпляче і наполегливо будувати демократичну та правову державу. Можна перемогти у революційній боротьбі, але потім продати свої голоси на виборах олігархам. Поки українці цього не зрозуміють, будь-які революції втрачають сенс, адже вони все одно закінчаться встановленням олігархічного режиму а жертви будуть марними.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ