Петро Димінський - народний депутат України.

Під час революційних подій всі робили заяви в підтримку Віктора Ющенка. З вашого боку була лише заява як президента ФК “Карпати” про те, що клуб з народом, але поза політикою. Тому запитання: нардеп Димінський кого підтримує: Віктора Ющенка чи Віктора Януковича?

Народний клуб, як і його президент, були, є і завжди залишаться з народом! Ми про це заявили відкрито й голосно. Хто хотів нас почути – почув, думаю що й зрозумів. При тому зверну вашу увагу, що саме з середовища футбольного клубу “Карпати” вперше на загальноукраїнському рівні прозвучала гостра критика тих “порядків”, які існували в українському футболі, а відтак і в суспільстві загалом. Ми не стали з ними миритися і мовчати, а виступили за чесну гру. Все, що відбувається сьогодні в Україні – це загальний спротив людей існуючому “безпрєдєлу”, та ж боротьба за гру за правилами – і це є нам близьким. А те, що лідером цієї боротьби сьогодні виступає Віктор Ющенко – то це факт незаперечний.

Ви були одним із шести депутатів чиїх голосів не вистачило для проведення політреформи. Здається, саме за це Вас і виключили з фракції “Регіони України”, однак у пакетному голосуванні проект 4180 таки пройшов. Як ви оцінюєте цю ситуацію.

Думаю, що “Наша Україна” не повинна була міняти своєї позиції стосовно політреформи. Адже подивіться, що зрештою сталося: в результаті рішення Верховного Суду України (який визнав масові фальсифікації на президентських виборах) фактичному переможцю президентських перегонів пропонують підтвердити свою перемогу ще раз, а в обмін на це (!) ще й підтримати політичну реформу, яка суттєво обмежує повноваження глави держави. Хто від цього в кінцевому підсумку виграв? Свого часу я виступав проти радикального крила в “Нашій Україні” – тепер же його бездіяльність мені просто не зрозуміла.

Попри Вашу непублічність Ви знову потрапили у епіцентр політичних подій на Львівщині. Губернатор Сендега заявив, що Ви стоїте за рішенням Львівської облради про його відставку. Чи справді це так?

Дивно, що він про це не говорив під час свого призначення – тоді б це більше відповідало дійсності. Наскільки я орієнтуюсь, Олександр Сендега подав у відставку з власної ініціативи, а сесія обласної ради лише дала політичну оцінку діяльності ЛОДА і сама по собі не мала правових наслідків. Зверніть увагу: довгий час обладміністрація проблем, з якими, з відомих причин, зіштовхнулася облрада, не помічала, а тут бачите як швидко відреагувала. Та ще й стала в позу ображених. Оцінку політичної ситуації в області, висловлену Львівською облрадою, я вважаю принциповою, а рішення Олександра Сендеги - логічним. Я не є депутатом обласної ради і до його прийняття не причетний. Коментарі Олександра Сендеги розцінюю як спробу перекинути відповідальність з хворої голови на здорову. Треба нарешті навчитися дивитися правді у вічі й відповідати за свою діяльність, а не шукати ворогів там, де їх немає. Адже будемо відвертими, що в середовищі обласної адміністрації знайшлося немало людей, які воліли піти з займаної посади, ніж виконувати брутальні вказівки виборчих штабів. Хіба можна серйозно повірити у те, що один із заступників губернатора керував виборчою кампанією провладного кандидата без відома свого керівника і займався цим не під час відпустки, а зі свого службового кабінету, активно залучаючи для цього адміністративний ресурс. Олександр Сендега у відповідальний момент повів себе як Понтій Пилат – “умив руки”, коли на його очах відбувалися безчинства. То ж чи варто дивуватися, що сесія облради саме в такий спосіб відреагувала на його «страусину» поведінку.

При цьому Сендега назвав Вас представником олігархічної групи. Чи погоджуєтеся Ви з таким визначенням?

Краще було б якби пан Олександр розповів про те, інтереси якої олігархічної групи він сам представляв у нашому регіоні. Хоча думаю, що робити з цього таємницю намагається хіба що він сам. Про методи цього керівництва у критичний для регіону час дуже переконливо і аргументовано говорили депутати на сесії облради. Сховатися від цього за господарськими справами губернатору не вдасться. Керівник відповідальний за все! Хоча я особисто й дуже ціную Олексендра Сендегу як господарника. Йому таки вдалося немало зробити для області. Однак не вистачило йому особистої мужності не на словах, а на ділі бути зі своїми краянами у доленосний час. Свій вибір він зробив сам.

З Вашим ім’ям пов’язують діяльність нардепів Олега Тягнибока, Ярослава Кендзьора. Чи правда, що Ви фінансуєте діяльність ВО “Свобода” та ЛОО НРУ? Якщо ні, то чому так виходить, що як правило вони озвучують ініціативи, які чомусь аналітики вважають такими, які є на користь Вам?

Коли я йшов на вибори, то декларував, що спрямую свої зусилля на об’єднання депутатів від Львівщини для відстоювання інтересів регіону. Доцільність існування “галицького лобі”, на мій погляд, очевидна. Наведу лише один приклад – скільки галичан і на яких позиціях вони у списках політичних партій. Якими є там їхні впливи? Мізерні. Вони себе більшою мірою присвячують служінню якійсь ідеї чи партійному лідеру ніж регіону з якого походять. Яскравий приклад цьому - політична позиція таких галичан як Тарас Чорновіл, Петро Писарчук. Із прийняттям пропорційної виборчої системи думаю, що ця тенденція буде лише посилюватися. В діяльності названих вами політичних структур регіональні інтереси реалізуються, на мій погляд, найповніше. Звідси й часте співпадіння наших позицій. Матеріальний інтерес, про який ви говорите, тут відсутній. Ми швидше однодумці, хоча й між нами існують розбіжності в поглядах – і це я вважаю нормальним.


Як Ви вважаєте, хто очолить ОДА? Чи окрім Олійника та Сендака на Львівщині чи в Києві є гідні кандидатури, які будуть розглядатися новим президентом?

Ви чомусь звужуєте географію пошуку претендентів на посаду львівського губернатора. За кордоном теж є чимало претендентів, особливо серед дипломатів. А якщо серйозно, то принципово не те, хто наступний обійме посаду губернатора (достойних кандидатур є насправді чимало), а якою буде вертикаль виконавчої влади в області, які завдання стоятимуть перед нею: або служіння тим чи іншим політичним силам або служіння інтересам громади краю. Першу модель керівництва ми вже проходили - думаю прийшов час для реалізації другої моделі. Ми повинні мати керівництво відповідальне насамперед перед мешканцями краю. Помаранчева революція не може стосуватися лише центральної влади, її наслідки повинні відчути люди й на місцях. Думаю, що слід повернутися до ідеї формування виконавчої влади найвищим представницьким органом краю – обласною радою. Це зрештою узгоджується з затвердженою Верховною Радою концепцією реформування центральної влади. Власне це й намагалися зробити депутати Львівської обласної ради, перебираючи владу з рук тих, хто її використовував всупереч волі громади краю. Те, що це рішення пізніше використали для розпалювання сепаратистських настроїв на сході – то це лише елементи брудних технологій, які б реалізовувалась незалежно від позиції львів’ян. Ті ж, хто наполягали на скасуванні цього рішення виступають швидше як консерватори, а не революціонери.

Хотілося б також, щоб Ви спростували або підтвердили чутки щодо перманентного протистояння між Вами та міським головою Львова Буняком.

Ставлення до голови міста є прерогативою його мешканців. Саме вони, й обрані ними міські депутати, мають право на оцінку діяльності міського голови, відповідності його діяльності передвиборчим обіцянкам. Я ж утримаюсь від коментарів, щоб знову не бути звинуваченим ще й в організації зміни влади у Львові.

ІА "Вголос": НОВИНИ