- Чим зумовлене Ваше нещодавнє звернення до Президента?
- Моє звернення до Президента зумовлене тим реальним станом справ, який є в Україні, і зокрема у Львівській області. Держава практично скочується навіть не до авторитарного, а тоталітарного режиму. Знищується законодавча гілка влади - ми бачимо, як робиться політична реформа. Щодо судової гілки влади - ми бачимо рішення суду по Мукачевому, яке не виконується, або третій термін Президента - рішення Конституційного суду.
Виконавча гілка влади складається з двох частин: державної гілки влади і органів місцевого самоврядування. Сьогодні притягують до кримінальної відповідальності голів міських, обласних, районних рад депутатів. Тобто представницькі органи місцевого самоврядування також знищуються.
Візьміть останній випадок у Тернополі! При чому тут податкова поліція до виконавчого комітету, до міської ради? Міською радою повинні займатися контрольно-ревізійні органи, МВС, прокуратура. Але при чому тут податкова? Що, міська рада є платником податків?
Знищуються всі гілки влади, будується дуже жорстка вертикаль. Іде зрощення криміналітету з частиною правоохоронної системи.
Я не буду оригінальним, коли розказуватиму про знищення свободи слова.
Усе говорить про те, що запущена машина повернення тоталітарного режиму. А те, що відбувається на Львівщині, характеризується ознаками цинічної тоталітарної системи, зокрема заборона на професію. Сьогодні кваліфікованому спеціалістові, пропонуючи стати начальником управління облдержадміністрації, говорять: ти повинен вийти з Народного Руху. Дітей „нашоукраїнців” знімають з посад, і кажуть - подякуйте своїм батькам.
Ми - демократична область, з якої починалося відродження незалежної України - не можемо терпіти того, що відбувається в Україні. Це призводить не тільки до моральних, політичних наслідків, це призводить до наслідків економічних. Практично всі інвестори зупинили свою діяльність. Втрачаються тисячі робочих місць. Тисячі людей залишають територію Львівської області. На моє глибоке переконання, це - свідома політика діючої репресивної машини. Якщо не можна купити або переконати галичан голосувати за антинародну владу, то їх треба просто позбавити постійного місця проживання. Це майже геноцид.
- Є 12 депутатів-мажоритарників по області. Скільки стоїть підписів під Вашим зверненням?
- Мені доручили підписати звернення мажоритарники від Львівської області. Підписали усі, крім Димінського і Писарчука. Оці десять чоловік мені і доручили. Крім цього, підписався, наприклад, Ярослав Кензьор та інші депутати.
- А хто не підписався?
- До кого я підходив, всі підписалися.
- А до Писарчука Ви не підходили?
- Ні, до Писарчука я не підходив. Він би не підписався, тому що в листі було написано по економічній діяльності. Я в листі вказав, що на 4 округи міста Львова дається 65 тисяч гривень, а на один округ Писарчука - 6 мільйонів. Це взагалі цинізм: на місто, яке входить до списку ЮНЕСКО, виділити кошти аж на ремонт одного даху. Писарчук не підписав би цього листа.
- Петре Михайловичу, Ви є депутат-мажоритарник. Згідно з новою системою виборів планується виключно пропорційна система. Як Ви ставитеся до чистої пропорційної системи?
- У мене викликає нерозуміння, що зараз повинна бути жорстка пропорційна система. Я за пропорційну систему. Люди повинні йти від тієї чи іншої політичної сили, і якщо вони покидають політичну силу, то повинні покинути парламент. Це моє глибоке переконання. Можливо, це не зовсім демократично, але ми лише будуємо демократичне суспільство. Бо, наприклад, у парламенті Німеччини чи Франції немає такого, що приносять у портфелі по мільйону доларів за перехід з однієї фракції до іншої. Тому така норма нормальна. Але в ній передбачені жорсткі закриті списки. Це буде призводити до консервації політичних сил. Депутати повинні не працювати на кінцевий результат, не працювати в регіонах для того, щоб попасти в списки, вони повинні подобатися керівнику політичної сили. Це буде консервація політичних еліт. Як начальник штаба від „Нашої України” у Львівській області бачу, що сьогодні у нас є молоді люди 25-35 років, які набагато глибше розуміють процеси, набагато ефективніше вміють працювати, думаю, що в них практично не буде політичного майбутнього. Від політики відійдуть серйозні здорові молоді сили. Я б підтримав все-таки пропорційні вибори, але 5 осіб мало б бути у списку - перша п’ятірка, а далі - по регіональних списках. Це має бути для того, щоб прорвати консервативність, бо будь-яка крайність не ефективна. Ми повинні відкрити шлюзи для молодих політиків, для молодих управлінців.
- Ви активний депутат у сесійній залі, крім того, очолюєте штаб „Нашої України”. Чи вистачає у Вас часу для роботи в окрузі з виборцями?
- Людина оперує такими речами, як час і продуктивність праці. Можна говорити про мою досконалу продуктивність праці, але вона не безмежна. Буду абсолютно щирим: останнім часом я не задоволений, як працюю, наприклад, чи у комітеті, чи у залі ВР, чи в окрузі. Хоча деякі серйозні речі ми зробили.
На посаді міського голови я відновив усе міське господарство: колектори, водозабори, будинки, реабілітаційні центри, повернення зарплат - все це було зроблено, і все це через рік було знищено.
Те, що я роблю в окрузі, має локальну перспективу, що я роблю в комітеті - все рівно всі ці законопроекти не приймаються. Усе, що робиться в сесійній залі, не має логічного завершення, тому що немає єдиного плану реформування економіки, виходу на нові параметри. Рішення приймаються спонтанно, ховаються гроші в бюджеті. Тому я сконцентрувався в основному на роботі в штабі. Сьогодні немає конфлікту Схід-Захід України, росіяни-українці; сьогодні є один конфлікт: діюча влада і український народ, і тому, безумовно, я зосередився на президентських виборах.
Що стосується округу, то вже практично на завершенні постанова Кабінету міністрів по святкуванню тисячоліття міста Белза - одного з самих древніх міст України. Сьогодні я працюю над екологічними фондами, над грантами по вирішенню тих чи інших проблем.
Нам вдалося „затягнути” двох серйозних інвесторів у регіон. Що стосується комітету, то, безумовно, це речі пов’язані з вугільною галуззю. До речі, уряд, який очолював Віктор Ющенко, - єдиний в Україні, який прийняв програму „Вугілля України”.
Ми багато зробили: пробивали інтереси шахтарів у частині погашення боргів по зарплаті, вирішували питання стосовно техніки безпеки. Я твердо переконаний, цей бюджет має можливості, щоб за минулий рік погасити всі борги шахтарям по заробітній платі, по регресам. Також я працюю в Комісії по Чорнобильській атомній електростанції, ви знаєте, це „Укриття” серйозної проблеми. Все-таки останнім часом бачу свої промахи і в комітеті, і у ВР, і в окрузі, - чудес на світі не буває.
- Петре Михайловичу, Львівщина завжди була бастіоном націонал-демократичних сил. У перемозі Ющенка на Львівщині сумніватися не варто. Але вибори завжди вирішує Схід. Колись львів’яни їхали у Донецьк, Луганськ, на схід України. Чи готують зараз подібні плани?
- Ми готові до будь-якого розвитку подій. Мені дуже приємно, що попри всі негаразди і кризові ситуації в Україні, вперше демократичні сили об’єдналися. І ще одне, сьогодні в нас є виконавчі структури, штаби у кожному місті, у кожному районі України.
Чому демократи програвали? Бо не було жорсткої дисципліни, не було єдиного поступу у вирішенні проблем. Демократи були вільними художниками. Якщо буде прийняте рішення, ми готові показати лице Західної України на Сході. Ми готові до цього.
- Ваш колега Тарас Чорновіл сказав, що штаб Ющенка, напевно він мав на увазі і Вас, все робить для того, щоб Ющенко не став президентом. Як ви оцінюєте таку заяву?
- Кожна людина має право на власну думку. Тарас Чорновіл ніколи не працював у виконавчих структурах, йому важко зрозуміти логіку виконавчої структури, я його не засуджую. Якщо кожний штаб буде діяти по-своєму - це початок кінця. Тому будь-яке рішення повинно бути проговорене, а потім - виконане. Давайте подивимося генезу Тараса Чорновола. Мені прикро, це порядна, чесна людина, але абсолютно неадекватно діє в цих умовах. На минулих виборах він балотувався від Народного Руху України - вийшов з Народного Руху України. На цих виборах він балотувався від „Нашої України” - вийшов з „Нашої України”. Не можна весь час так. Тоді хто правий? Всі неправі, тільки один Тарас правий? Якщо він так думає, значить він виключна людина.
Я думаю, що штаб робить усе можливе. Інша справа, чи були в нас помилки? Однозначно. Чи могли ми перехопити ініціативу в 2002 році? Напевно могли. Але тоді ми повинні були б об’єднатися з частиною більшості і зрадити демократичні цінності. Там йде розмова: як поділити заводи, як поділити фабрики. Вся політика останніх 10-ти років в Україні крутиться навколо Суркіса, Медведчука, Пінчука і так далі - хто чим буде володіти. Йде дерибан. У такій площині сьогодні йде обговорення. Ми повинні витягнути людей із замкненого кола.
Чи могли ми не втратити комуністів? Не могли, тому що вони були куплені.
Чи могли ми не втратити соціалістів? Ні, не могли. Уже приклад є - Канівська четвірка. Мороз послідовний у тій реформі. Він або не розуміє, або не хоче при тих чи інших причинах розуміти, що він своєю політичною реформою зміцнює режим.
Ми є паростками не комуністичної опозиції, ми відображаємо такий стан суспільства, який є сьогодні. Лише 25 відсотків українців готові на послідовні дії у відстоюванні демократичних засад, тому що, на превеликий жаль, діючий режим довів людей до стану, коли немає куска хліба і колгот для малої дитини.
- Ви впевнені, що жовтень 2004 року змінить ситуацію в Україні?
- Безумовно, в мене є глибокі переконання, інакше я б цим взагалі не займався.
Я впевнений, і на це в мене є досить серйозні аргументи. 1998 - кінець 1999 року - дефолт у Росії. Україна на грані фінансової кризи. Віктор Ющенко - це окрема тема. Нічого просто так не буває. Це було феноменально, це була класична дія уряду і прем’єр-міністра по виводу з глобальної кризи. І не просто по виводу з кризи, а непослуговування західними кредитами, віддача західних кредитів, і вирішення всіх соціальних питань по зарплаті, по пенсіям. Введення Ющенком як Головою Національного банку національної валюти. Як політик він посадив за стіл переговорів і зробив блок „Наша Україна” із людей, які з 1992 року не розмовляли й не сідали за один стіл. Це також показало, що він може бути консолідатором.
- Ющенко буде президентом з обмеженими повноваженнями? Політична реформа відбудеться?
- Я думаю, скоріше - так, ніж - ні. Але мене не хвилює, з якими повноваженнями буде Ющенко. Інструментарій, який буде в наявності у Президента, при підтримці українського народу, абсолютно дає можливості зробити те, чого чекає український народ. Подивіться, на останній приклад: які повноваження мав Саакашвілі в Аджарії, а він зумів це вирішити. Я б не хотів розкривати всі карти, але інструментаріїв достатньо. Елементарного інструментарію у мене як у міського голови вистачило за 3 роки витягнути з ями Червоноград і залучити інвестиції за 2,5 роки, яких у місті Червонограді не бачили останні 25 років. Вирішилися ті проблеми, які при Радянському Союзі не могли вирішитися. Треба цим інструментарієм ефективно користуватися. Інша справа, що зменшення повноважень президента приведе до розтягнення часу. Знову будуть сковані політичні сили, будуть задіяні люди, це буде цілий процес, який розгортатиметься не тільки в межах Кабінету міністрів чи адміністрації Президента, чи у ВР, але це вже друге. Свобода і добре життя просто так нікому не даються.
ІА "Вголос": НОВИНИ