Ритуальний язичницький дуб, який пролежав на території музею більше 30 років, встановлять, закріпивши у вертикальному положенні.

Його випадково знайшли на березі Десни 1975 року. Завдяки тому, що вода у цій річці містить підвищений рівень йоду деревина збереглася добре. Часто його називають дубом Перуна. Науковці в один голос заявляють, що такого ритуального дерева, яке вціліло повністю і так добре збереглося, більше немає у світі.

Висота пам'ятки становить 9, 8 метри. Коріння обпалене, очевидно, що біля дерева давні погани проводили свої ритуали. Згори є квадратні отвори від дев'яти кабанячих щелеп, які колись кріпили на дереві. Нині вісім з них перебувають у Музеї історії міста Києва.

Щелепи передали музею у 1980 –х роках, коли дуб перевезли до Пирогова. З того часу унікальний експонат лежав під накриттям в лісочку біля дороги. Сучасна реконструкція буде здійснена за схемою, розробленою ще в перші роки після часу, коли знайшли дуб.

Цьогоріч науковці звернули увагу на зміни, які відбувалися зі стовбуром дуба: він вкривався зеленими плямами, тріщинами, почала відпадати кора. Однак, деревина пам'ятки в стовбурі зберегла міцність, що дозволяє проводити консерваційні заходи та переміщати артефакт. Тож питання про його гідне переміщення знову стало актуальним.

Нововстановлений експонат офіційно називають "Пам'ятка археології "Ритуальний дуб". Стоятиме між двома церквами, що однак не нестиме релігійного значення.

«Язичники ніколи біля мертвого дерева не проводили ритуалів. Вони завжди поклонялися живій природі. Так, вони обирали живий дуб біля нього робили свої дійства. А це мертва деревина. Тому коли нам зараз закидають, що ми відроджуємо язичництво, то це є звичайним невіглаством. Це археологічна пам'ятка, яку треба показати людям приблизно так як вона стояла», - розповіла вчений секретар музею у Пирогові Наталя Іванченко.

Джерело: Газета.ua 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ