Запланований на 25 або 26 лютого візит голови ради міністрів Польщі Дональда Туска до Києва може не відбутися. Однією із причин називають те, що офіційна Варшава не може знайти спільної мови з Києвом щодо остаточного змісту Угоди про малий прикордонний рух (УМПР), яка мала бути квінтесенцією візиту.
Польська сторона не погоджується на вимогу української щодо негайного набрання чинності угоди після її підписання, пояснюючи це необхідністю затвердження такої угоди Європейською Комісією. Проте це не єдина причина через яку угода (навіть в разі її підписання у найближчі два тижні, про що завив на своїй прес-конференції з нагоди 100 днів роботи уряду очільник МЗС Радослав Сікорський- І.К.) почне реально діяти щойно через кілька місяців, після того як: пройде ратифікацію у Верховній Раді України та у Сеймі РП, внесення змін до діючого законодавства, буде виконано чисто технічну роботу з підготовки до друку спеціальних карт для мешканців територій, на які поширюватиметься дія УМПР, їх виготовлення та розповсюдження працівниками консульських представництв Польщі в Луцьку та Львові серед відповідних категорій мешканців. Для цієї категорії громадян мають бути також виділені спеціальні смуги на прикордонних пунктах пропуску, на що теж польській стороні потрібен час.
Найімовірніше все відбуватиметься за описаним вище не надто оптимістичним (для наших співгромадян) сценарієм. Адже польські й українські дипломати вже обіцяли підписання УМПР до вступу Польщі у Шенгенську зону. Нагадаємо, що ця обіцянка була озвучена міністром Радиславом Сікорським та надзвичайним і повноважним послом України в РП Олександром Моциком 30 листопада минулого року під час підписання «Протоколу між Кабінетом міністрів України і Радою міністрів Республіки Польща про внесення змін до двосторонньої міжурядової Угоди від 30 липня 2003 року «Про умови поїздок громадян». Існуючого напруження у врегулюванні візової проблеми можна було б уникнути якщо б консульські представництва РП в Україні «втілили у життя» розпорядження міністра Р. Сікорського від 30 листопада 2007 року «про продовження видачі українським громадянам безкоштовних віз з терміном дії, що не обмежується 21 грудня 2007 року». Цього зроблено не було... Зате тепер немає черг на прикордонних пунктах пропуску... За винятком вантажівок, які вишиковуються в більші чи менші за протяжністю черги практично постійно й незалежно від того чи страйкують польські митники. Але це тема окремої розмови...
Нині ж на невідомий період часу перекрита дорога до Польщі мешканцям прикордонної смуги, для яких заняття дрібною торгівлею було чи не єдиним засобом для існування. А ще кільканадцять років тому, коли подібну ситуацію з безробіттям мала Польщі, її західний сусід і головний адвокат у Євросоюзі – Німеччина, «не закрила своїх кордонів, прикордонний контроль та митний догляд польських торговців не був надто жорстким, хоча місцеві власті прикордонних німецьких територій та поліція були до цього дуже охочі...» - зауважує журналіст «Газети виборчої» Марцін Войцєховський. Не будемо зловживати цитуванням польського публіциста, наведемо лишень його висновок: «Польща повинна зайняти щодо України позицію подібну до тієї, яку Німеччина кілька, кільканадцять років тому, зайняла стосовно нашої країни (Польщі – І.К.)...». Така позиція більшості пересічних поляків...
Експерти у галузі зовнішньої політики також критично оцінюють політику уряду Д. Туска щодо України. В останні тижні в польських ЗМІ з’явилася низка критичних публікацій на тему стану польсько-українських стосунків, в яких не найкраще цей напрямок зовнішньої політики польського уряду оцінюють, наприклад, Богдан Осадчук, колишні очільники польського МЗС Даріуш Росаті та Броніслав Геремек. Берлінський професор і публіцист Б.Осадчук висловлюється досить емоційно: «польсько-українські стосунки зруйновано, можливо, що через деякий час їх вдасться відновити, але вони вже не будуть такими як до цього часу». Криза у стосунках Варшави з Києвом «сягнула таких розмірів», що «сумнівно, щоби нинішній керівник польського уряду був в стані її розв’язати». Це «може зробити лише політик з більшим та ширшим політичним досвідом» - підсумовує Б. Осадчук.
Дипломатично але водночас досить влучно висловився інший професор - екс-міністр закордонних справ Польщі, а нині депутат Європарламенту Б.Геремек: «навіть якщо впродовж ста днів (роботи уряду Д.Туска – І.К.) не відбулося нічого доброго у стосунках з Україною, то не відбувалося й нічого поганого...».
З критикою на адресу українського напрямку зовнішньої політики уряду Д. Туска не погоджується діючий міністр закордонних справ Р. Сікорський, який перебуває «у постійному телефонному контакті зі своїм українським колегою, зустрічається з ним у Брюсселі...». Підсумовуючи 100 днів діяльності відомства, серед досягнень на цьому напрямку міністр назвав лише «підписання угоди про полегшення візового режиму». «Заминку» з підписанням УМПР глава польського зовнішньополітичного пояснює тим, що після своєї попередниці Анни Фотиґи (нині керівник секретаріату Президента РП – І.К.) у цій справі «застав порожню шафу». Тому, консульському відділу МЗС РП «довелося в прискореному темпі готувати текст угоди з українською стороною». Нині «залишилися до узгодження дрібні питання...», але «в найближчі тижні угоду буде підписано...».
Як бачимо, термін підписання угоди все ще залишається невідомим. Зате стало достеменно відомо, що «Львів і Дрогобич не входять до зони малого прикордонного руху...».
ІА "Вголос": НОВИНИ