Народний депутат Тарас Чорновіл написав проект постанови про недовіру Генеральному прокурору Святославу Піскуну, яка у випадку прийняття Верховною Радою автоматично тягне за собою відставку. Цей проект попередньо розглядався на засіданні комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності, де за Піскуна вступився навіть Михайло Потебенько. Зважаючи на давню „любов” колишнього і теперішнього Генпрокурорів, можна зробити висновок, що або Тарас В’ячеславович трохи перестарався, або одне з двох...
Коли Чорновіл почав вимагати, щоб Піскун пред’явив депутатам докази, які дають підстави тримати під вартою Колесникова й Різака, Потебенько популярно пояснив молодому колезі, що депутати не мають права втручатися у розслідування, і попросив відкликати проект постанови. Однак Чорновіл продовжував стверджувати, що таких доказів немає, а ці справи є шантажем опозиції.
Коли це не подіяло, нардеп нагадав депутатам про кримінал, який проти Генпрокурора „накопала” Ольга Колінько: «Я розумію, що це було за Кучми, я сам тоді був впевнений, що вас знімають, бо генпрокуратура далеко просунулись у справі Гонгадзе, однак зараз я маю в цьому сумніви…». У відповідь Святослав Піскун зауважив, що ці факти перевіряв генпрокурор Васильєв, і жодного криміналу не знайшов, а Колінко сама постраждала, тому він не подаватиме на неї в суд.
А от що стосується справи Гонгадзе, то її гальмує, за словами Генпрокурора, три причини: відсутність свідчень Мельниченка, заява Лесі Гонгадзе та втеча Пукача. „Я не помилився, я в свій час заарештував вбивцю. Це він особисто душив Георгія. Я кричу міліції, коли ви нарешті перестанете по телебаченню виступати – шукайте Пукача». Як не дивно, такі пояснення у справі Гонгазе чорноволівських колег-опозиціонерів влаштували.
Зі справою Тимошенко „непоняток” було більше. Але в результаті з’ясувалося, що ніякого хабара Лазаренкові Юлія Володимирівна не давала, бо „те, що в нас називали хабаром Лазаренку, Америка визнала на суді Лазаренка як легальну проводку коштів”. Тому справу закрили, і нема на тому щастя опозиції...
Звинуватити Генпрокурора в упередженості до голови Донецької облради Бориса Колесникова Тарасові Чорноволу перешкодив Андрій Шкіль, який нагадав, що справу проти Колесникова порушувала МВС, а не прокуратура. І тут з’ясувалося, що Чорновіл має претензії і до міністра МВС, але не може внести проект про відставку Юрія Луценка. «А проти Піскуна можу, от і вношу”.
Через таку затятість нардепа Верховній Раді доведеться таки розглянути на своєму засіданні проект постанови про відставку Генпрокурора. Питання про те, чому Тарас Чорновіл заварив цю кашу, залишається відкритим, але ходять чутки, що це пробна атака проти Піскуна, замовлена Порошенком, який бачить у кріслі генпрокурора Шокіна. Водночас відомо, що найактивніше боролися за відкликання проекту чорноволової постанови саме його колеги з опозиційного табору. Навіть ті, хто свого часу, на відміну від Тараса, голосували за відставку Піскуна. То кого ж насправді не задовольняє Генпрокурор?
ІА "Вголос": НОВИНИ