Прем'єр-міністр Дональд Туск і голова Національно Банку (НБП) Славомір Скшипек виступили із спільною заявою про те, що «Уряд, НБП і Рада грошової політики спільно працюватимуть над тим, щоби Польща у 2011 році могла прийняти Євро». Ця декларація лише пожвавила дискусії навколо цього питання.
Cпочатку про рішення уряду щодо введення в обіг на польському ринку Євро з 2011 оголосив року прем'єр-міністр Дональд Туск. У зв'язку з існуючими перманентно протиріччями між прем'єром та президентом, аналітики польської політичної сцени висловлювали сумніви щодо підтримки намірів уряду у цьому питанні з боку голови НБП Славоміра Скшипка, який є «людиною президента Леха Качинського».
Таке рішення вимагало б також внесення змін до конституції країни, що для чого потрібна підтримка 307 депутатів Сейму. Правляча коаліція «Громадянської платформи» (ГП) і «Польської селянської партії» (ПСП), за умови підтримки лівими силами та меншими фракційними утвореннями у парламенті, могла б назбирати лише 302 голоси. Отож, і тут потрібна підтримка Президента, опорою якого у парламенті є фракція очолюваного його братом Ярославом Качинським «Права і справедливості» (ПіС).
Спільна заява глави уряду і головного банкіра країни здавалось би засвідчила, що у питанні запровадження єдиної європейської валюти вищому керівництву держави вдалося досягнути консенсусу. Неофіційно навіть говориться про те, що план-графік уряду передбачає прийняття відповідного рішення вже в середині 2009 року. Проте пропрезидентська «Право і справедливість» вирішила добиватися винесення питання «про заміну злотого на євро» на всенародний референдум.
ПіС вважає пропозицію запровадження євровалюти в Польщі у 2011 році «початком передвиборної кампанії Громадянської платформи до Європейського парламенту та президентської кампанії Дональда Туска». На думку лідера ПіС Ярослава Качинського «запровадження євро у 2011 році буде шкідливим для поляків», оскільки призведе «до підвищення цін, падіння рівня економічного зростання та до зниження де-факто реальних зарплат».
В період перебування при владі, ПіС (устами свого міністра фінансів) висловлювала ідею запровадження євро у 2012 році. Тепер же екс-прем'єр Я. Качинський називає найбільш реальними для введення євро 2020 або 2025 рік, коли «значно зменшиться різниця між Польщею і багатшими країнами Європейського Союзу». Такий крок пропрезидентської, а одночасно опозиційної щодо прем'єр-міністра, політичної сили, можна розглядати як чіткий сигнал, що питання введення на польському ринку єдиної європейської валюти стане одним із центральних елементів передвиборної риторики в ході кампанії з обрання депутатів від Польщі до Європарламенту (2009) та обрання президента (2010). Правляча ГП не вбачає необхідності у проведенні всенародного обговорення з цього питання. Але навіть якщо ПіС-ові вдасться домогтися проведення референдуму, то питання може стосуватися лише дати введення євро, але аж ніяк не «згоди чи незгоди» на його введення. Адже Польща однозначно погодилась на євро, підписуючи у 2003 році «Угоду про вступ в ЄС».
Поки політики вправлятимуться у словесній еквілібристиці, над цим питанням працюватимуть спеціально створені робочі групи, які готуватимуть вступ Польщі до ЕРМ2 – дворічного «залу очікування» на входження в «зону Євро». Вони, зокрема, слідкуватимуть за формуванням відповідної монетарної політики спрямованої на виконання Польщею критеріїв необхідних для введення в обіг єдиної європейської валюти: щоб дефіцит бюджету і державний борг не перевищували відповідно 3 і 60 % ВНП, а курс польського злотого по відношенню до європейської валюти впродовж двох років не зазнав вагомих коливань.
ІА "Вголос": НОВИНИ