«Помаранчеві» завершили розминку, можна підвести перші підсумки, які в сумі зводяться до одного відчуття: вони знову з тріском програють ці вибори «голубим».
Партії та блоки
Зрозуміло, що ніякого мегаблоку помаранчевих не було і не може бути. Ця ідея не спрацювала навіть на рівні створення суто пропрезидентського блоку на зразок «Нашої України – 2002». Спадає на думку, що ця вся історія з перевиборами ВРУ була затіяна виключно для того, щоб Ющенко розчистив місця у парламенті для своїх «любих друзів», які останнім часом опинилися не при ділі. Але це, мабуть, неправда, як і те, що Помаранчева революція була затіяни Порошенком, щоб підняти рейтинг «5 каналу»:)
Найважливіший результат всієї цієї передвиборчої гарячки — новий формат «помаранчевих», який, як на нас, є більш логічним і зрозуміліший, ніж був раніше.
Отож тепер ми маємо: на лівому фланзі соціально орієнтований БЮТ, далі зліва-направо: пропрезидентську партію НСНУ, яку підпирає націонал-ліберальна «Пора», націонал-демократичний блок «Рух—Українська правиця», ХДС і витіснену на крайній правий фланг «Свободу».
Другий результат, який отримали помаранчеві, це створення двох блоків: БЮТ і «Рух-Українська правиця». Всі інші партії цього табору наразі декларують самостійну участь у виборах: НСНУ, Пора, ВО «Свобода», ХДС. Дехто з них, маємо на увазі ХДС і «Свободу», зробили це не з власної волі, їм просто не залишили іншого вибору.
Процес підготовки до виборів: конференції, з’їзди, узгодження списків у більшості з партій і блоків, за винятком «Батьківщини», пройшов сумбурно, хаотично та невиразно. Як наслідок, закритість і непублічність цих заходів. Лише окремі партії, наприклад «Пора», зуміли вчасно зупинитися, не наламати дров і відкласти прийняття стратегічних рішень на потому.
Наразі складно говорити про шанси кожного конкретного утворення на наступних виборах, які до того ж неясно коли відбудуться і чи взагалі відбудуться. Проте можна передбачити, що входження ПРП до БЮТ не означатиме автоматичне збільшення електорату останнього, бо ідеологічно прихильники ПРП (якщо вони ще залишилися) не тяжіють до програмних засад БЮТу. Хоча присутність професора Пинзеника у першій п’ятірці БЮТ, безумовно надаватиме цьому списку певного респекту.
НСНУ без націонал-демократів втратить частину електорату блоку «Наша Україна», але ці втрати навряд чи будуть значними, бо на виборах таки голосуватимуть передусім за партію президента Ющенка. До того ж НСНУ — партія, яка буде максимально використовувати адмінресурс в Західній Україні, бо іншого немає.
Блок «Рух-Українська правиця» вважає, що набере 5% голосів виборців. Але зробити це буде складно: відсутність яскравих лідерів, втрата та розпорошеність власного електорату, часткова втрата адмінресурсу в областях Західної України, явна неготовність основної маси учасників блоку до спільних дій. За результатами опитувань, наприклад, у Львові ще наприкінці березня на виборах до парламенту УНП були готові віддати свої голоси лише 0,75% опитаних.
А от «Пора» та «Свобода», за даними того ж соцопитування мають принаймні на Західній Україні непогані шанси подолати самостійно 3- % бар’єр. Хоча, зрозуміло, що цього явно недостатньо для перемоги в межах усієї держави. Є над чим працювати. Можливо тому, саме ці партії сьогодні зазнають найбільшого технологічного тиску з боку передусім своїх же «помаранчевих» побратимів.
Разом з тим не покидає відчуття, що помаранчеві програють ці вибори «голубим». Чому? Бо у нас ситуація розвивається як у тому анекдоті: «Вася, ти чудак на букву «М» і на конкурсі чудаків ти отримав би друге місце! – А чому ж не перше? – Та тому, що ти чудак!!!»
Львівське «помаранчеве» лобі у парламенті
Львівщина, яка і так була дуже скромно представлена у складі «помаранчевих фракцій» попереднього парламенту, не має реальних шансів до кількісного чи якісного збільшення свого представництва за умови, якщо до парламенту потраплять лише БЮТ та НСНУ. У БЮТ реально може відбутися ротація львівських (замість ренегатів Зубика і Гладія потраплять, наприклад, Дубневич та Давимука чи Гудима). Львівська організація ПРП рекомендувала до списку БЮТ по своїй квоті переважно колишніх львів’ян, з яких найбільше шансів має потрапити до прохідної частини Ігор Гринів.
Не варто очікувати, що до прохідної частини списку НСНУ потраплять нові прізвища львів’ян, адже реально НСНУ буде мати значно менше місць в парламенті, ніж має зараз (очікується близько 60 мандатів замість 81).
Львів’яни мають значні шанси лише у випадку, якщо до парламенту прорвуться нові блоки і партії «помаранчевого табору», що малоймовірно. Саме в списках цих політичних сил вони представлені потужно — від 20 і більше позицій.
ІА "Вголос": НОВИНИ