Про це повідомляє видання Zbruc.
Валерій навчався в українській академії друкарства ім. Івана Федорова з 1970 до 1975 рр.
Твори: «Двері» (1975), «Згадка про дерево» (1983), «The Shell and The Egg» (1998), «Пейзаж» (1987), «Пролітаючи, подивися вниз» (2003), «Two stones» (1995), «Гнізда» (1998), «Година 15.00» (2002), «The Wing» (2007), «The Bottom», «The paleontological landscape» (2008), «Політ» (2013).
Від 1967 року з видження його знали, мабуть, всі львів'яни. Те, що за паспортом він – Валерій Дем’янишин, знали тільки втаємничені мистецтвознавці: його знали як Дема – суперграфіка, з «останніх могікан» богемно-андеграундного повоєнного Львова, що вже десятиліття років витав у вільному творчому польоті між простором і часом.
«Особисто мене він захоплював тоді двома сторонами своєї особистості – зовнішністю, стовідсотково гіпівською, і творчістю. Його графічні роботи того часу – цілком особливе явище на львівському та й загалом українському тлі. Для мене він був однією з тих постатей, які робили Львів найцікавішим містом на світі, він належав справжньому Львову, таємному, і протистояв зовнішньому, совковому...» – писав Юрій Андрухович.
ІА "Вголос": НОВИНИ