На сьогодні вона є четвертою за чисельністю у цій країні. А ще у 2002-2003 роках українців у Португалії було навіть більше за бразильців, які традиційно складали більшість з-поміж місцевих національних меншин.

За словами Маркова, українці залишають Португалію, оскільки там суттєво зменшився попит на робочу силу (залишаються переважно ті, хто створили там сім’ї або ж мають власний бізнес). Проте в Україну повертатися вони не поспішають — шукають для себе місце в інших країнах, де такий попит ще зберігся, — Чехії, Польщі, Іспанії тощо. «Мені доводилося вже не раз заявляти, що масового повернення емігрантів в Україну не буде», — підкреслив соціолог.

Втрати

До негативних аспектів питання життя українців у Португалії президент Асоціації українців у Португалії «Собор» Олег Гуцько відносить руйнування сімей, поступову асиміляцію частини українців, труднощі щодо легалізації та влаштування на роботу. «Великою проблемою є неврегульований Україною юридичний статус емігрантів у Португалії, брак підтримки українськими державними структурами громадських організацій», — додав він. Та найбільшою втратою, за його словами, є усвідомлення мігрантами того, що замість вкладу у розбудову України, вони змушені віддавати сили чужій державі.

Здобутки

«За 10 років було декілька позитивних сигналів, — розповідає Олег Гуцько. — Це — підписання договору між Україною і Португалією, початки створення ради представників еміграції при Кабінеті Міністрів, і Міжнародна українська школа, яка є єдиною з-поміж країн пострадянського простору». Це — суботня школа, навчання в якій прирівнюється до навчання у звичайній середній школі в Україні. Таким чином діти емігрантів мають змогу при поверненні в Україні продовжити навчання у будь-якій із шкіл.

На сьогодні у Португалії відкрито близько 20 суботніх шкіл і центрів з вивченням української мови.

«Росіяни нам заздрять, бо вони змушені їздити зі своїми дітьми у посольство Іспанії, щоб там проходити тестування», — зазначила директор шкіл Асоціації українців у Португалії «Собор» Оксана Грицько.

Основними зародками громадських ініціатив за кордоном послужили церковні громади, розповів голова комісії УГКЦ у справах мігрантів Григорій Селещук: «Одним із наших завдань є зменшення негативних явищ в міграції і посилення позитивних. Зараз четверта хвиля міграції перебуває в певному пошуці власної ідентичності, розуміння власної ролі, увідомлення того, хто вони є і що можуть принести, в тому числі і для України. Питання, яке варто піднімати – це питання правового статусу мігрантів. Зараз ми живемо в епоху глобального правового врегулювання, і відсутність правового статусу мігрантів створює масу проблем, починаючи з проблем в’їзду власним автотранспортом в країну, і закінчуючи питаннями оподаткування, пенсійного та соціального забезпечення».

Григорій Селещук повідомив, що зараз ініціюється створення комітету захисту прав мігрантів. Причому ініціатива належить самим мігрантам. «Вони хочуть згрупуватися, щоб відстояти свої права. І тут церква не може стояти осторонь. Ми повинні зробити так, щоб голос мігрантів був почутий», — сказав він.

Як зазначив Ігор Марков, значну роль у громадському житті українців у Португалії відіграють вихідці зі Львова. Серед них — Павло Лєганьков, керівник Спортивного клубу «Арена суперстар», вихованці якого займають перші місця у змаганнях з боксу і кікбоксингу.

Довідка:

Населення Португалії складає 10,6 млн. осіб. З них 5% — іноземці, в т.ч. 420 тис. проживають у країні постійно, а ще 50-75 тис. перебувають в країні нелегально. Українців серед імігрантів налічується в цілому близько 35 тисяч. 

фото: runet.lt

ІА "Вголос": НОВИНИ