Про це повідомляє УНІАН. Священник Мирослав розповів, які продукти є символічними для освячення та чому важливо ділитися надлишками їжі з тими, хто цього потребує.

Що потрібно освячувати на Великдень

За давньою українською традицією, пасхальний кошик має містити кілька обов'язкових продуктів, кожен з яких несе глибокий зміст. Центральне місце посідає паска — символ життя, а поруч із нею часто кладуть хліб. Також обов'язковими є м'ясні вироби (ковбаса, шинка), що знаменують завершення посту, та яйця-крашанки — символ відродження.

«Також бажано, аби були молочні продукти: сир, масло або різні сирні страви. Деякі готують солодку сирну паску або кладуть звичайний сир», — зазначає священник.

Окрім цього, у кошик кладуть хрін, як символ здоров'я, та сіль, яку вважають «помічним продуктом» і оберегом.

«Загалом суворого переліку, або »правильної кількості« продуктів для великоднього кошика немає. Основні — це паска або хліб, м'ясні вироби, яйця, молочні продукти та сіль, а решта — це вже на розсуд людини», — підсумував отець Мирослав.

Як вчинити із залишками освяченої їжі

Часто після святкового застілля залишаються продукти, і у вірян виникає питання: чи можна їх викидати або віддавати тваринам. Священник наголошує, що головне — це повага до продуктів, які були благословенні у храмі.

«Щодо тварин - таких заборон немає - це вже особисте рішення людини. У селі, наприклад, загалом трошки інакші звичаї, аніж в місті. І буває, що освячену паску сушать і віддають свійським птахам, і це не є чимось неприпустимим. Так само якщо ви віддасте ковбасу собаці. Бо пес - то друг і боже створіння. Головне - ставитись до таких продуктів із повагою і не марнувати їх. Ось викидати - не можна», — пояснив священник.

Освячення в особливих умовах

Для тих, хто за станом здоров'я або через поважний вік не може особисто відвідати церкву, існують альтернативні способи відчути свято. Проте отець Мирослав застерігає від «телевізійних» обрядів.

«Дистанційно, через телевізор чи інтернет - це так не працює. Якщо йдеться про стареньку людину чи особу інвалідністю - можна попросити сусіда, чи родича віднести кошик до церкви. Я думаю, що у такому проханні ніхто не відмовить. Навіть під час карантину у 2020 році, люди залишали свої кошики під церквою (аби не контактувати один з одним), я освячував їх, і вони забирали», — розповідає священник.

Він підкреслює, що Великдень буває лише раз на рік, тому варто докласти зусиль, щоб долучитися до спільної молитви у храмі.

Читайте також: Великдень 12 квітня: чи встигнуть українці посадити картоплю до свята

ІА "Вголос": НОВИНИ