>
У “справедливому” Ліверпулі, де “войовничі” контролювали міську раду, вони вимагали не підвищувати орендної плати за орендовані в міста споруди, не підвищувати податків і не скорочувати муніципальних видатків, що неминуче призвело б до хаосу в місті й фактично банкрутства.
До 1981 р. Лейбористська партія не вдавалася до жодних заходів проти “Войовничого крила”. Після виборів 1983 р. редакційна колегія “Войовничого крила” була розігнана, але “войовничі” й далі керували партійним осередком у Ліверпулі й мали трьох своїх представників у парламенті. 1986 р. з партії вигнали ще більшу кількість “войовничих”, і лідер лейбористів Ніл Кінок публічно засудив діяльність Ліверпульської міської ради на партійному з’їзді. Під час виборів 1992 р. “войовничі” позбулися своїх місць у парламенті, а водночас і впливу в самій партії. Остаточно очистити партію від прихильників “войовничого крила” остаточно вдалося лише Т. Блеру – після чого він перейменував партію у Нову Лейбористську партію й здобув підтримку на виборах.
Складається враження, однак, що “Войовниче крило” з Англії перекочувало в Україну під назвою БЮТ й проникло в помаранчевий табір до блоку В. Ющенка “Наша Україна”. От тільки чи вдасться нашому моралізуючому Президенту повторити подвиг Т. Блера – великий сумнів!
ІА "Вголос": НОВИНИ