3 квітня цього року було прийнято Указ Президента про вдосконалення структури місцевих державних адміністрації. Як сказано в указі, „для підвищення ефективності виконання адміністраціями своїх повноважень”. Хоча цілком імовірно, що насправді ці зміни принесуть в першу чергу чимало проблем пов’язаних з переформатуванням вже існуючої системи у виконавчі владі. Однак головне призначення структурних змін полягає не так в оптимізації роботи апарату ОДА, як у можливості позбутися начальників управлінь, які до цього часу ще не написали заяву на звільнення. Вдосконалення структури ОДА тягне за собою ліквідацію частини з існуючи управлінь та відділів, оскільки вони або повинні перестати існувати, або ж будуть об’єднанні з іншими.
Відповідно до згаданого президентського указу, в структурі ОДА найменше змін мав би зазнати апарат облдержадміністрації. З нього мали би лише зникнути відділ з забезпечення роботи голови облдержадміністрації; відділ з питань режимно-секретної роботи, та державне комунальне автотранспортне підприємство. Всі інші підрозділи мали б залишаються незміненими, і ще додаються відділ господарського забезпечення, а також відділ, який займатиметься зв’язками з громадськими організаціями та ЗМІ.
Трохи складнішою є ситуація з управліннями ОДА. Згідно з указом, незміненими залишились лише: управління економіки; фінансове управління; управління праці та соціального захисту населення; управління з надзвичайних ситуації; управління містобудування та архітектури, управління охорони здоров’я, управління культури; управління з питань внутрішньої політики та управління з питань майна комунальної власності а також служба у справах неповнолітніх та державний архів Львівської області. Одночасно кілька управлінь мали б бути реформованими: так, наприклад, управління сільського господарства і продовольства мало б бути перейменоване в управління агропромислового комплексу, управління молодіжної політики в управління молоді і спорту, а управління промисловості, транспорту та зв’язку в управління промисловості та розвитку інфраструктури. Тринадцять управлінь мали б просто зникнути, або бути підпорядковані іншим існуючим управлінням у вигляді комітетів, відділів та підрозділів.
Не випадково про усі зміни в структурі облдержадміністрацій пишу в умовному способі, на сьогодні жодних реконструкцій в структурі ОДА так і не відбулося, більше того наприкінці квітня керівником управління житлово-комунального господарства, яке мало б бути ліквідоване, було призначено Ольгу Худюк. А головою управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій, якого теж не мало б бути в новій структурі ОДА, Петра Радчука. Ось такі додаткові аргументи на користь того, що уся ця затія із так званим вдосконалення структури місцевих державних адміністрації є нічим іншим, як способом персональної заміни неугодних кадрів у апараті ОДА.
Отже, кого ж привів з собою новий губернатор?
Аналізуючи призначення, які були проведені від початку перебування Петра Олійника на посаді можна умовно виділити дві групи осіб, які увійшли до нової влади.
До першої групи можна зарахувати осіб, які ще до призначення в облдержадміністрацію мали тісні зв’язки з теперішнім губернатором Петром Олійником. З „червоноградського періоду” життя Олійник привів в адміністрацію на посаду першого заступника голови ОДА Мирослава Сеника та Володимира В’язівського на посаду заступника голови і керівника апарату Львівської ОДА. Мирослав Сеник, як і Петро Олійник, свого часу був міським головою Червонограда, а після переведення його на роботу у Фонд Держмайна Львівської області кликав зі собою і Петра Олійника. Окрім того в 1998 році Сеник з Олійником разом балотувалися в депутати Львівської облради. Володимир В’язівський же, ще до 1990 року, разом з Олійником працював в об’єднанні „Укрзахідвугілля”, а з 2002 року був помічником Петра Олійника, коли той став народним депутатом. До числа соратників Олійника по „червоноградському періоду” можна також віднести нинішнього керівника управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій Петра Радчука, який до призначення на посаду був головою правління ЗАТ „Українська панчішна фабрика”.
З команди, сформованої Олійником під час президентських виборчих змагань перейшли працювати в ОДА Тарас Батенко на посаду заступника голови з гуманітарних питань, та Ярослав Пітко – заступником із соціальних питань. Тарас Батенко під час передвиборчої кампанії був вустами і вухами Петра Олійника на Львівщині. А Ярослав Пітко, голова Львівської „Просвіти”, був керівником громадської приймальні штабу Віктора Ющенка у Львові. Окрім того, керівником управлінням внутрішньої політики став ще один з штабістів – Святослав Шеремета, який під час виборчої кампанії працював головою Залізничного (у м. Львові) районного штабу коаліції „Сила народу”.
Цікаво, що всі заступники Петра Олійника були прийняті на роботу відповідно до квотного принципу розподілу посад, як члени різних партії, В’язівський від УРП „Собор”, Пітко і Сеник віл НРУ, а Тарас Батенко від УНП. Те, що сьогодні вже і Тарас Батенко і Мирослав Сеник, услід за своїм патроном, Петром Олійником, вступили до Народного Союзу „Наша Україна” якнайкраще демонструє прагматичне ставлення цих політиків до партій..
До НСНУ нещодавно також вступив і Валерій П’ятак, якого умовно можна зарахувати до тих працівників ЛОДА, які і до ”Олійникового призову” , мали досвід управлінської діяльності. Валерій П’ятак, наприклад, до призначення на посаду заступника голови ОДА з питань економіки та фінансів, очолював головне управління економіки Львівської облдержадміністрації (з 2002 року), а ще раніше був заступником міського голови з питань економічного розвитку.
Такою самою є також ситуація з Іваном Стефанишином. Проте якщо П’ятака підвищили перевівши з посади керівника управління на посаду заступника голови, то Стефанишина, який на сьогодні очолює управління сільського господарства і продовольства, понизили перевівши з посади заступника голови ОДА з питань агропромислового комплексу на посаду керівника управління. Подібна ситуація і в Олега Демківа, якого було призначено керівником фінансового управління, раніше він був заступником губернатора з економічних питань. За словами Петра Олійника, Стефанишина і Демківа не було безповоротно звільнено з роботи облдержадміністрації з огляду на те, що „ці люди себе не заплямували і є непоганими менеджерами”.
Варто також додати, що й інші заступники Петра Олійника свого часу мали можливість попрацювати у виконавчій владі. Так, Ярослав Пітко з 2002 року працював начальником управління політичної правової роботи ОДА, а Тарас Батенко був прес-секретарем голови облдержадміністрації Мирона Янківа.
Попередній досвід роботи у виконавчій владі правді на різних посад і в різних установах також мають керівники управління промисловості, транспорту та зв’язку і управління культури. Так Ростислав Сорока, який очолює управління промисловості вже перебував на цій посаді в період з 1999 року до листопада 2004, коли написав заяву на звільнення, а вже в лютому 2005 року був поновлений на цій посаді.
Зеновій Мазурик, якого в квітні призначили на посаду керівника управління культури, очолював цей же підрозділ львівської ОДА з 1992 до 1997 року.
Досвід роботи у виконавчих органах влади також мають керівника управління освіти і науки Павло Хобзей, який свого часу працював начальником управління освіти у Львівській міськради та керівник житло-комунального господарства Ольга Худюк, яка свого часу перебувала на посаді начальника відділу економіки та житлової політики управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради.
Однак двоє осіб до призначення на посади керівників управлінь не були помічені в політичній діяльності чи на роботі у державних установах. Тарас Рондзістий, який очолює управління праці та соціального захисту населення до призначення працював заступником директора МДП «Ромгал» Львівського державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання. Та керівник управління охорони здоров’я Ігор Герич до того як очолити цей відділ працював професором Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.
ІА "Вголос": НОВИНИ