В результаті проведення повторного другого туру президентських виборів Віктор Ющенко з великим відривом переможе Віктора Януковича.

Про це, зокрема, свідчать і результати опитування, проведеного соціологічною службою Центра Разумкова в період з 25 по 29 листопаду 2004 року. У ході дослідження були опитані 2013 респондентів у всіх регіонах України. Відповіді респондентів на питання «За кого ви будете голосувати в повторному другому турі президентських виборів, якщо він буде проведений » розподілилися в такий спосіб: за Віктора Ющенко 48%, за Віктора Януковича 36%, проти обох кандидатів 4%, не підуть голосувати 5%, не визначилися зі своїм вибором 7% опитаних.

Після вступу на посаду протягом року у Ющенка залишатимуться ще такі повноваження, якими володів Леонід Кучма, але разом з тим у нового президента та його оточення існуватиме усвідомлення тимчасовості такого положення. Протягом найближчого часу вони матимуть можливість спрямувати свої зусилля на поглиблення демократичних процесів в Україні або на їх згортання. Можливості для цього у президента будуть досить широкі. Може дехто уже забув, що в 1990-1991 роках Україна була парламентською республікою, в 1991-1993 – парламентсько-президентською республікою, а з 1994 – президентською. І усе це відбувалося без жодних змін Конституції.

Тобто, якщо підійти до ситуації неформально, то протягом того часу доки конституційна реформа не вступила в силу, можна її дуже суттєво, скажемо так, уточнити... Не випадково спікер Верховної Ради напередодні прийняття компромісу заявив буквально наступне: «Христом Богом прошу: давайте проголосуємо цю Конституцію. Новий президент відмінить її 10 разів». Або поглибить... Що менш вірогідно. Це вже залежатиме від нового президента і його команди.

Таким чином ситуація з Конституційною реформою, попри її одностайне прийняття ВРУ, протягом тривалого часу залишатиметься досить невизначеною і невнормованою.

Як тільки Ющенко прийде до влади почнуться масштабні перестановки у Верховній Раді. Вони будуть зумовлені кількома обставинами: по-перше, переформатуванням парламенту під нову виконавчу владу – поява нової більшості і нової опозиції, по-друге, і це головніше, наближенням парламентських виборів, які відбуватимуться винятково на пропорційній основі. Вірогідно фракція „Наша Україна” припинить своє існування і будуть утворені нові фракції на партійній основі.

Закономірним виглядає відхід від Ющенка відразу після виборів Мороза і Тимошенко. Мороз завжди грав свою гру і не приховує, що вони з Ющенком є тільки тимчасовими союзниками, а Тимошенко – занадто радикальна. А цього Віктор Андрійович ніяк не зможе дозволити у своєму оточенні. Як президент, який був обраний внаслідок жорсткого протистояння, він змушений буде домовлятиметься з опонентами, йтиме їм на поступки. Колізію, в яку потрапив сьогодні Ющенко, пригадую, описував Ф. Енгельс у праці „Селянська війна в Німеччині”. Він звертав увагу на ту обставину, що у час, коли революційна партія приходить до влади, те, що МОЖЕ зробити її вождь, залежить не від його волі, а від об’єктивних умов, які склалися в суспільстві, а те, що він ПОВИНЕН зробити, залежить знову ж таки не від нього, а від ступеня розвитку класової боротьби. Таким чином, він неодмінно опиняється перед дилемою: те, що він може зробити, суперечить усім його колишнім виступам, його принципам і безпосереднім інтересам його партії; а те, що він повинен зробити, неможливо виконати. Словом, він змушений репрезентувати не свою партію, не свій клас, а той клас, для панування якого суспільство визріло в даний момент. Він змушений в інтересах самого руху відстоювати інтереси чужого йому класу, що звичайно, неминуче викличе серйозне розчарування Ющенком у народних масах.

Думаю, що це розуміє й сам Ющенко. Тому не виключено, що на гребені успіху „Помаранчевої революції” та президентських виборів Ющенко захоче ініціювати проведення парламентських виборів достроково, ще до літа наступного року. Адже парламентська більшість необхідна для того, щоб президент міг ефективно управляти країною, а у цьому складі парламенту Ющенкові створити таку більшість очевидно не вдасться. Крім того, дострокові вибори – це ще й можливість усунути з посади нинішнього Голову Верховної Ради, який набув сьогодні занадто великої ваги.

Як Ющенко може добитися дострокових виборів Верховної Ради?В Конституції сказано, що Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради тільки в тому випадку, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. А те, як можна блокувати роботу представницького виборного органу прекрасно продемонстрували деякі депутати Львівської обласної ради, які не дозволяли зібратися депутатам на сесії протягом року. Чи зможе Ющенко знайти понад 225 депутатів, щоб заблокувати роботу Верховної Ради? Союзником у цій справі Ющенкові може стати Кучма, який потребуватиме депутатської недоторканості. Та ще ряд осіб, які задумають з тих самих причин чкурнути в депутатські крісла.

ІА "Вголос": НОВИНИ