– Розпочнемо з найголовнішого. Ви більше як рік на посаді секретаря міської ради. У нас повністю оновлений депутатський корпус. Як працюється нині виконавчій гілці влади і депутатському корпусу? Чи є камені спотикання? Адже премії меру і заступникам на 2022-ий депутати таки обмежили.
Система нарахування премій чиновникам була несправедливою і я особисто з нею був категорично не згідний. По-перше: за що ці премії? Є високі досягнення? Запроваджено електронний квиток, побудовано сміттєпереробний завод, вирішено транспортний колапс? Ні. Тоді за що нараховані такі шалені надбавки? По-друге: чому така різниця у зарплатні посадовців? Чому хтось отримує 600% надбавки, а інший, який працював не менше, а то і більше, — лише 10%? І взагалі, може, ми в час пандемії спочатку медиків дофінансуємо належним чином? Із цих причин премії меру та його заступникам і було обмежено. Зрештою, міський голова сам обіцяв відмовитися від них до кінця карантину. От депутати й допомогли втілити обіцянку.
Стосовно ж співпраці депутатського корпусу і виконавчої влади. Цього року конструктиву було більше, ніж у минулій каденції, але не завжди. На жаль, деякі чиновники і далі дозволяють собі нехтувати посадовими обов‘язками чи навіть саботувати роботу. Важливі документи, депутатські запити, звернення, протокольні доручення часто губляться, а рішення депутатського корпусу — ігноруються.
Крім того, дуже прикро, що міський голова і виконавчі органи блокують запуск департаменту «Секретаріат ради». Вже 8 місяців усілякі зволікання, блокується призначення людей на посади, ніяк не можуть знайтися приміщення, в яких Секретаріат міг би працювати. Але це питання буде вирішене, однозначно. Шкода тільки, що немає співпраці і розуміння. Напевно, все-таки є що приховувати, якщо не хочуть дати можливості депутатському корпусу повноцінно працювати.
– Пане Маркіяне, рік, що минає, був нелегким. Як Львів пережив цей ковідний час?
Я сказав би, що рік був одним із найскладніших за останній час. Карантин сильно вдарив по малому й середньому бізнесу. Підприємці зазнали значних фінансових втрат, багато хто узагалі був змушений закритися. А це, зі свого боку, відчутно позначилось на міському бюджеті. Податкові надходження впали, плани з продажу міського майна та землі не було виконано, відтак місто просто не отримало тих коштів, які на початку року було заплановано використати на розвиток. Крім того, були постійні витрати на боротьбу з пандемією. Важко було будь-що спланувати, адже ніхто не знав, як ситуація обернеться завтра. Дійсно, було непросто. Але я тішуся, що зараз все-таки завершуємо рік без значних проблем.
– Місто Львів робить великий акцент на медицині. Виконавча влада і депутатський корпус у цьому контексті як ніколи єдині. Які вже досягнення тут маємо?
Не можу сказати, що у нас все ідеально, але ситуація помітно краща, ніж була раніше. Наші медики зуміли добре підготуватися до хвиль коронавірусу, відтак на самому піку захворюваності медична система встояла. Були певні проблеми з нестачею обладнання у деяких установах, але головні лікарі оперативно її вирішили, допомігши одне одному. І депутати відразу виділили кошти для купівлі обладнання про запас.
Крім того, рекордні кошти цього року було виділено на ремонти в міських лікарнях, облаштування нових приміщень та закупівлю сучасного операційного устаткування.
Ну, і справді велике досягнення: у нас з‘явилась можливість побудувати новий, суперсучасний медичний заклад — Центр матері та дитини. Земельну ділянку для нього виділили біля Лікарні швидкої медичної допомоги, а інвестором зголосився стати бізнесмен зі США, який має українське походження. Він має збудувати медичний заклад повністю своїм коштом. Це унікальна можливість для Львова у такий непростий час.
– На вашу думку, якими були головні досягнення і головні програші Львова у 2021-му?
Думаю, тут всі погодяться: головне досягнення в тому, що нам вдалося втримати медичну систему і навіть почати її реформування. Це найважливіше наразі.
– А які ж програші?
Борги, звичайно. Тривалий час кредити брали безвідповідально і під шалені відсотки. Як результат, зараз наші зобов’язання розписані вже на 20 років уперед. Тільки наступного року доведеться віддати близько 1,5 мільярда, а це половина бюджету розвитку. Тобто половина з тих коштів, які можна було би витратити на ремонти доріг, побудову дитячих садочків, ремонти лікарень і так далі.
У цьому скликанні депутатський корпус старається змінювати принципи господарювання: відмовляється від невигідного кредитування, розподіляє кошти за пріоритетністю, скорочує невмотивоване преміювання чиновників. Однак зрозуміло, що за один рік виправити те, що накопичувалося упродовж десятиліття, дуже складно.
– Чого хочете побажати українцям у 2022-му?
Бойового духу і єдності.
Перед нами стоїть багато викликів і складних завдань. Але ми вже не один раз доводили, що можемо впоратися з усім. Головне — не падати духом, вірити у свої сили, триматися одне одного і боротися до кінця. Тоді обов’язково переможемо.
ІА "Вголос": НОВИНИ