У місцевих радах відбувається пожвавлений рух. Сьогодні кожен депутат ставить перед собою запитання, на який “партійний потяг” варто купувати білет, щоб у 2006 році не залишитись, що називається, “на політичному пероні”. Депутати Львівської обласної ради – не виняток. Про створення нових фракцій, теперішній розподіл сил в обласній раді, а також про перспективи націонал-демократів на наступних місцевих виборах кореспонденту “Шпальти” розповів депутат Львівської обласної ради Роман Гайдучок


– Сьогодні можна спостерігати активний процес створення нових та відновленнях старих фракцій в органах місцевого самоврядування. Що, на вашу думку, стало основним каталізатором цього процесу?

– Безперечно, головним є те, що Верховна Рада прийняла закон про вибори на пропорційній основі. За рік до виборів можна спостерігати певну структуризацію суспільства, насамперед, партійну. Тому перша причина – те, що вибори будуть відбуватися за партійними списками. Іншою причиною є створення нової партії Народний Союз „Наша Україна”. Ажіотаж навколо створення цієї партії був такий, що почалися певні міграційні процеси між іншими партіями. Отже, можна говорити, що наступні вибори призвели до певного пожвавлення в органах влади. Я вважаю, що якби ці вибори не були пропорційні, то цього би не було. Також важливим є вступ в силу політичної реформи, де буде змінено інститут влади на місцевому рівні. Зокрема, місцеві виборні органи будуть формувати виконавчі. Всі розуміють, що не зверху будуть нав’язувати певні кадрові пропозиції, які сьогодні викликають масу непорозумінь, а саме депутати будуть вибирати виконкоми. Раніше до компетенції депутатів було віднесено бюджет та ряд інших питань, а тепер на них лягає організація господарського життя.

– Раніше робота Львівської обласної ради проходила в рамках протистояння фракцій „Наша Україна” та „Соціальна справедливість”. На вашу думку, яким буде формат роботи обласної ради з огляду на фракційне „дроблення”?

– Я скажу, що саме в ці дні відбувається структуризація в депутатському корпусі обласної ради. Раніше у фракції „Наша Україна” було 33 депутати і ми протистояли такій страшній силі, яка входила в групу „Соціальна справедливість”. Також проміжною фракцією була „Ділова Львівщина”, яка орієнтувалась в основному на виконавчу владу, але пізніше приєдналась до нас і ми отримали більшість в обласній раді. Що маємо зараз? Зараз було утворено нову партію, яку утворюють з чистого листка і треба знайти ініціативних та активних людей, які могли би в ній працювати. Але активні та ініціативні люди вже знайшли себе в якійсь іншій партії. Тому виникає бажання перехопити цих активних людей з блоку „Наша Україна” чи коаліції „Сила народу” з тим, щоб вони працювали в новій партії. Окрім цього, я знаю, що ставиться завдання від адміністрації створити тільки фракцію Народного Союзу „Наша Україна” в місцевих радах. Я вважаю, що цього не буде. В нас постійно відбуваються наради і ми, депутати, хочемо зберегтися в такому складі якому є. Ряд З’їздів національно-патріотичних партій прийняли рішення про те, що в кожній раді мають бути створені фракції саме цих партій. Отже, ситуація виглядає так, що в обласній раді на сесії 24 березня буде оголошено про створення декількох фракцій. Це будуть – „Батьківщина” та Народний Союз „Наша Україна”, а також групи депутатів НРУ, УНП та КУНу. Зараз обговорюється питання чи ці групи створять спільну фракцію під назвою, скажімо, „Українська правиця”, чи буде три окремі фракції. На базі новостворених фракцій буде сформовано міжфракційне об’єднання під назвою „Сила народу”. В ньому братимуть участь по одному представнику від кожної фракції з тим, щоб ми не протистояли один одному, а координували свою роботу. Зараз також мають відбутися проводи партій, які дадуть свої рекомендації і тоді вже структуризація в обласній раді має закінчитись.

– Ви зазначили, що формування нової фракції НСНУ в обласній раді може відбуватися різними шляхами. Чи не виключаєте ви можливість того, що такими шляхами можуть бути „пряники та батоги” від облдержадміністрації?

– Я думаю, що така загроза існує. Це – реалії. Кожен депутат має право вибирати, що йому більше до вподоби. Але коли буде ставитись завдання створити одну мегафракцію, а всі інші перемножити на нуль, то це, звичайно, неприйнятно. Я би хотів поставити питання: наскільки корисним для львівського виборця є утворення нової партії? Коли нам кажуть, що партію утворюють для збільшення підтримки Віктора Ющенка, то я кажу, що більше вже бути не може. Львівщина дає 95% голосів, залишається 5%, які візьмуть ліві, соціалісти та комуністи, декілька – есдеки, декілька – регіони. Тобто, можна побачити, що додаткових голосів на підтримку Віктора Ющенка немає. Тому я вважаю, що партії національно-демократичного спрямування можуть бути більш стійкі та надійні для Ющенка, ніж новостворений Народний Союз „Наша Україна”, куди можуть потрапити люди, орієнтовані на адмінресурс. Те, що, можливо, є корисним на Сході, тут, я б сказав, може нанести навіть певну шкоду. Якщо відбуватиметься переманювання людей з інших партій, то можуть бути сварки, люди почнуть зводити один з одним рахунки. А цим в підсумку можуть скористатися наші опоненти – есдеки та регіонали. Окрім цього, мені видається, що нова влада починає загравати з тим, скажемо, „політичним болотом”, яке не мало раніше чіткої позиції. Якщо взяти, наприклад, обласну раду, то відомо, що було33 депутати, проти яких були репресії, кримінальні справи, звільнення з роботи тощо. Я не бачу, щоб нова влада шукала опору саме в цьому осередку. Її шукають серед не дуже заплямованих есдеків та аграріїв, щоб отримати якусь більшість в облраді. Якщо говорити про наші наміри, то в рамках цього об’єднання „Сила народу” хочемо надалі мати тісний союз з фракцією Народної партії України з тим, щоб зберегти більшість. Ми розуміємо, для нормальної роботи облради треба мати більшість. Зараз в обласній раді також виокремлюється група есдеків, які були організаторами тих зловживань проти демократії. Цим депутатам буде поставлено заслін на вступ в інші фракції. Це близько 10-12 депутатів. Але як вони себе поведуть – невідомо. При прийнятті певних рішень вони ще можуть мати якийсь вплив. Так виглядає розташування сил в обласній раді.

– Ви виступили одним з ініціаторів створення фракції „Батьківщина”. Скажіть, будь-ласка, чому саме „Батьківщина” і чи були у вас попередні переговори з центральними представниками партії у Києві?

- Як ви знаєте, відбувалась певна реклама Народного Союзу „Наша Україна”, для вступу в який кожна партія мала саморозпуститись. Що стосується мене і мого колеги Олега Канівця, то ми були членами партії „Наша Україна”, колишня ПРП. Звичайно, для нас стояло питання як бути далі? Чи правоцентристський блок партій „Наша Україна” збережеться, чи влиється в нову партію? Ми добре аналізували ті процеси, які відбувались навколо створення нової партії. І, в кінці-кінців, треба було вибирати, де будемо працювати для наших виборців. Добре проаналізувавши, ми прийшли до висновку, що такою політичною силою є партія „Батьківщина”. Якщо подивитись на партію НСНУ, яку ми в принципі могли вибирати, але я скажу відразу, що нам там поставили заслін – адмінресурс не хоче мати незалежних ініціативних людей. Частина депутатів обласної ради, які не стільки хотіли вступити в нову партію, скільки побувати на з’їзді, були викреслені із списків. Більшість депутатів на цей з’їзд формувала саме адміністрація. Тому те, як створювалась ця партія, дало нам зрозуміти, що це ліберально–бізнесова партія, яка не буде відображати інтереси всіх виборців. Якщо електорат розкласти по осі, то є виборці центру, правого центру, і праві. Ми розуміли, що вони ніколи не проголосують за чисто ліберальну ідеологію. Тому, коли я читаю програму новоствореної партії та закладені принципи: людина, суспільство та природа, то мені здається, що ці принципи можна приклеїти до любої країни світу і вони там діятимуть. В тому числі вони були і в Радянському Союзі. Тоді виникає питання – для чого національна держава Україна? Можливо, доцільно будувати єдиний економічний простір, в якому будуть людина, природа та суспільство. Ряд виборців ніколи не підуть на це. За настроями ми є націонал-демократи і тому треба було вибирати. Звичайно, є певна загроза, що партії які займають правоцентристський край можуть бути підім’яті новою партією. Зараз багато депутатів переходять в нову партію, можливо саме для того, щоб знову бути вибраними. Тому маючи невпевненість в багатьох політичних силах, ми вирішили, що найкраще нам підходить „Батьківщина”. Нам імпонує лідер партії і ми вже давно мали контакти з Юлією Володимирівною. Свого часу ми брали участь у З’їзді опозицій всіх рад місцевих рівнів від „Батьківщини”. Під час запеклих боїв за прем’єрське крісло ми розуміли, що найкращою кандидатурою є Юлія Тимошенко, тому на сесії обласної ради ми прийняли звернення про підтримку її кандидатури на цю посаду. В січні ми мали з нею зустріч у Києві під час якої вона нам розповідала про свою майбутню діяльність на посаді прем’єра. Крім цього, ми мали розмову в Верховній Раді з головою фракції „БЮТ” паном Білорусом. Тому ми вибрали партію „Батьківщина”. Щодо фракції, то ми не хочемо ні з ким протистояти, ми підтримуємо владу, бо це також влада і нашого лідера Юлії Тимошенко, хоча багато кадрових пропозицій їй було просто нав’язано.

– Під час З’їзду Народного Союзу „Наша Україна” Віктор Ющенко закликав „Батьківщину” та Народну партію йти спільними силами. Водночас, методи створення партії на місцях є часом, як ви кажете, неприйнятні. Чи не виникне своєрідна колізія між загальнодержавними рішеннями блокуватись та протистоянням на місцях?

– Мені здається, що йти на вибори блоком не є доцільно, оскільки він може набрати менше голосів ніж окремо кожна сила. Одні підберуть ліберальний електорат, інші – правоцентристський, ще інші – специфічний. Ми знаємо, що в партії Литвина є люди, які активно співпрацювали зі старим режимом. Окрім цього завжди є протестний електорат – люди, які голосують проти влади. Тому, якщо три сили сформують один список, то багато людей можуть його не підтримати. Я вважаю, що необхідно сформувати різні списки, але це має бути одна команда, яка з’єднається вже після виборів. Окрім цього, я думаю, що аналітики підкажуть Вікторові Ющенку додати ще одну силу – „Українську правицю” тому, що ці сили привели його до влади і не можна їх ліквідовувати чи не враховувати. Якщо рахувати голоси, то, на мою думку, це мало б виглядати десь так. Щодо місцевого рівня, то у Львівський області блокування на вибори до органів місцевої влади може бути іншим. Якщо б ми склали єдиний список, то йому буде протистояти єдиний список есдеків та регіоналів. Настрої виборців відомі – 95% на 5%, але якщо вдуматись, то виборці залишаються фактично без альтернативи тому, що один список для них неприйнятний, а в іншому можуть бути люди, які не сприймаються. Ми вважаємо, що на місцевому рівні має бути інша конфігурація блоку.

– Перед виборами кожен політик намагатиметься потрапити до лав певної політичної сили, щоб мати можливість бути переобраним. Чи відомо вам, на які політичні сили орієнтується позапартійний голова обласної ради Михайло Сендак і чи можливий його вступ в партію „Батьківщина”?

– Михайло Дмитрович діє строго щодо закону „Про політичні партії”. Там, зокрема, забороняється головам рад та посадовим особам виокремлювати своє відношення до певної політичної партії і, тим більше, брати участь у її розбудові. Тому голова обласної ради явно не висловлює свою позицію. Але якщо ми проаналізуємо навіть рішення про підтримку кандидатури Юлії Володимирівни на посаду прем’єр-міністра і я, знаючи його настрої як близький колега по обласній раді, то, звичайно, йому найбільш прийнятною на даний момент є партія „Батьківщина”. Я думаю, що він визначиться найближчим часом і я не бачу нічого поганого, якщо така знакова для Львівщини постать як Михайло Сендак вступить в партію „Батьківщина”.

ІА "Вголос": НОВИНИ