Останні земні роки апостол Петро присвятив проповіді Євангелія на Сході та Заході. Відтак, його піддали катуванню, що спричинило мученицьку кончину у Римі, в якому він став першим Папою Святого Престолу.
Існує переказ, що римські християни просили Петра втекти, але Господь у чудесному видінні затримав його. Апостола Петра засудили на розп'яття. Похований він неподалік від тріумфального шляху у Римі. Згідно з наказом імператора Нерона, апостоли Петро і Павло були ув’язнені в Мамертинській в’язниці. Тут вони й прийняли одночасно мученицьку смерть 29 червня 67-го року. Їх розіп'яли униз головою.
Нині віряни Церкви Христової вшановують їх пам’ять 12 липня. За переказом, тут же прийняла мученицьку смерть і дружина апостола Петра.
Покровитель рибалок і рибного промислу
Лик апостола Петра у християнській іконографії бачимо. як сивого старця з кучерявою головою, трохи видно залисини. Іноді зображують його з рибою в руках – натяк на рибальство. Його і сьогодні вважають покровителем рибалок, рибного промислу. Чи мав удачу для рибної юшки? – треба запитати у затятих риболовів.
Народні легенди донесли до нас вістки про мандрівки Петра з Богом. Йдучи якось полем, вони запримітили жінку, яка, не підводячи голови до подорожніх, вправно працювала, а зовсім неподалік стояла робота, а працівниця дрімала у затінку. По дорозі також побачили добротну роботу парубка, а ще через кілька метрів зустріли ледащо чоловіка, який не хотів приступити до праці на жнивному полі. Тут Петро запропонував поєднати роботящу жінку із чоловіком - добротним працівником. Господь заперечив: треба поєднати працьовитого з лінивим. Бо інакше - пропадуть обоє. Так і народна мудрість каже…
Трансформація Павла: від переслідувача християн до їх захисту
По-іншому склалося життя апостола Павла, який до зустрічі з Господом мав ім'я Савл. Родом походив із Тарсу. Тут замешкувало чимало освічених і начитаних вільних римських громадян. Особисто Савл був затятим фарисеєм, відзначався ретельністю у виконанні релігійних обрядів та звичаїв предків. Під час гоніння на християн він приєднався до їх кривди, зокрема, брав участь у побитті камінням протопресвітера Стефана.
Нині, до речі, храм Св. Стефана чинний у Відні, в якому мав щастя помолитися автор матеріалу.
Йдучи в Дамаск із загоном воїнів, мав завдання почати розправу із християнами міста. Та раптом дорогу осяяло яскраве світло з неба. Він упав на землю і почув голос, що говорив йому: ”Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?” А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]. Тож устань, увійди до міста, і скажуть тобі, що потрібно робити! ...Савло ж підвівся із землі, і хоч очі мав відкриті, та нічого не бачив. І, ведучи його за руку[воїни] ввійшли в Дамаск.
Три дні він не бачив, і не їв, і не пив… Господь покликав учня Ананія і попросив його зустрітися із Савлом, ”бо для Мене він є вибрана посудина, щоб понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля. Бо Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я”. Тож пішов Ананій, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, що нею ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим. І в мить наче якась луска відпала з його очей. І він став бачити; а вставши, охрестився і прийняв їжу, щоб підкріпитися. Кілька днів пробув з учнями, що в Дамаску. І в синагогах він одразу почав проповідувати Iсуса, що Він – Син Божий [9:15-20]. Чому так сталося? Бо він усвідомив: Ісус - Божий Месія, Спаситель світу; Він - Праведність перед Богом. Людина досягає Справедливості не через справи Закону. а тільки через віру - Євангелію, у Благу вістку. Тепер не вимоги Закону, а Христос через Святого Духа став рушійною силою і орієнтиром для людини. Так, синагоги, юдеї його відкинули, але це тільки додало йому сили і наполегливості.
Сирія, Кілікія, Лікаонія, Галатія, Вифанія, Македонія, Греція, Ефес, Єрусалим. В останньому місті зазнав арешту. Нарешті, Павла привезли в Рим. Тут два роки він прожив під домашнім арештом. І страта. Спадок – 14 Послань апостола до християнських громад [філософія і богослов’я Нового Завіту.].
Cв. Павло допоміг зберегти для священиків право на одруження
Львівський Провінційний Синод [1891] серед інших заряджень [ухвал], підтвердив право священиків щодо одруження за традицією [до речі, посилаючись на праці Св. Павла та артикули Берестейсьої унії [1596]. Правда, зберігалася також рекомендація стану неодруженості [целібату]. Але це вже вирішували особисто священики. Звісно, це була спільна перемога отців та їх майбутніх дружин [їмостей] !!!
Степан Боруцький.
ІА "Вголос": НОВИНИ