У Львові зібрано понад 66 тисяч підписів за проведення референдуму, на якому львів’яни зможуть висловити свою недовіру мерові.
Пам’ятаючи про те, що у світі все вже колись було, а тому придумати чи зробити щось оригінальне дуже непросто, ми спробували подивитися на те, що відбувається навколо. І з подивом побачили, що подібні процеси відбуваються не лише в ближніх містах, як от Новояворівськ чи Дрогобич, громадськість котрих намагається висловити недовіру своїм міським головам. Щось подібне відбувається і в Росії – тільки масштаб інший: з арени, в даному випадку не політичної, а естрадної, намагаються виперти, кого б Ви подумали, Філіпа Кіркорова. На одній з прес-конференцій нахамив журналістові, і колеги останнього вирішили зібрати мільйоні підписів під листом з вимогою бойкотувати, з дозволу сказати, творчість цього артиста.
Таким чином Буняк і Кіркоров виявилися колегами по нещастю: на них попер каток всенародного обурення.
Цікава паралель вимальовується, але виникає питання, хто насправді сидить за кермом цього катка? Представник обуреної громадськості, яка втомилася від невиконання обіцянок та відкритого хамства, чи, можливо, спритні маніпулятори, які прикриваються іменем народу, а насправді ведуть боротьбу за місце під сонцем на політичній чи в російському варіанті на естрадній арені.
Сьогодні багато говорять про те, що Любомир Буняк має відповісти за свої слова: за два роки дати львів’янам, як він і обіцяв, цілодобове водопостачання, або ступитися з посади мера. Насправді це досить спрощене розуміння ситуації. Любомир Буняк і прийшов до влади, і два роки керував містом, спираючись не на підтримку виборців, а на підтримку прихованих структур – партійних осередків, бізнесових груп, клієнтел. Джерелом його влади (як і будь-якого іншого виборного представника влади в Україні) у жодному випадку не є виборці. Саме з цієї причини Любомир Буняк навіть при всьому своєму бажанні НЕ МОЖЕ піти достроково з посади мера, так як він обіцяв виборцям. Адже перед виборцями у нього реальних зобов’язань немає, а перед партійними, бізнесовими, клієнтельськии структурами, котрі й привели його до влади – у Буняка зобов’язання якраз є. Реальні і чисто конкретні.
ІА "Вголос": НОВИНИ