На момент написання цієї статті сайт КМУ http://www.kmu.gov.ua/control/npd/list
Побіжний аналіз проекту цього документу, який ще 2 квітня 2014 р. містив примітку про обговорення, яке триватиме до 30 квітня 2014 р. і електронну адресу відповідального керівника міністерства, яка зникла вже 3 квітня свідчить, що документ багато в чому повторює "Проект Указу Президента України "Про Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні"http://minregion.gov.ua/regional-dev/or
Погоджуючись із задекларованою розробниками проекту розпорядження КМУ проблемою вдосконалення територіальної організації влади в Україні та необхідністю швидкого реформування місцевого самоврядування та відродження регіонального самоврядування, хочу запропонувати деякі зауваження.
На нашу думку пропозиція запровадження регіонального самоврядування на рівні адміністративних областей є найбільшою помилкою Концепції, яке призведе до латентної федералізації України.
На рівні регіонів, за задумом авторів концепції, Виконавчі комітети обласних мають опікуватись питаннями: регіонального розвитку; охорони довкілля; розвитку обласної інфраструктури (передусім шляхів обласного значення, міжрайонного та міжобласного пасажирського транспорту); забезпечення професійно-технічної освіти; надання високоспеціалізованої медичної допомоги; розвитку культури, спорту, туризму.
Якщо питання обмеженої політичної автономії АР Крим є виправданим і лише потребує уточнення у зв'язку із закріпленням Верховною Радою України за кримськими татарами статусу корінного народу, а статус самоврядування міст Києва і Севастополя не викликає запитань, то створення виконавчих комітетів обласних рад виглядає надлишковим, адже вирішення зазначених вище питань не може розглядатись окремо від загальнодержавної політики у кожній із зазначених галузей і має реалізовуватись у рамках відповідних урядових програм, а отже і координуватись представником Уряду у регіоні (у своєму інтерв'ю УНІАН Володимир Гройсман вжив термін "префект", для означення такого представника).
На рівні районів пропонується залишити регіональному самоврядуванню лише дві функції: "основні повноваження органів місцевого самоврядування районного рівня: "виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю" та "надання медичних послуг вторинного рівня", то чи варто у такому випадку тоді взагалі створювати самоврядні органи?
Максимальні повноваження автори концепції передбачають на локальному рівні базових громад (сільських, селищних, міських рад), де мають зосередитись виконання наступних функцій:
- місцевий економічний розвиток (залучення інвестицій, розвиток підприємництва);
- розвиток місцевої інфраструктури (доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об’єктів соціального та культурного призначення);
- планування розвитку території громади;
- вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель);
- благоустрій території;
- надання житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення і утилізація відходів, утримання житла комунальної власності);
- організація пасажирських перевезень на території громади;
- утримання доріг комунальної власності в поселеннях;
- громадська безпека;
- гасіння пожеж;
- середня, дошкільна та позашкільна освіта;
- швидка медична допомога, первинна охорона здоров’я, профілактика хвороб;
- культура та фізична культура (утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків);
- соціальна допомога через територіальні центри;
- адміністративні послуги через центри надання таких послуг.
При цьому автори Концепції пропонують надавати на цьому рівні і послуги органів виконавчої влади:
- санітарно-епідеміологічний захист;
- соціальний захист населення (виплата пенсій, субсидій, компенсацій, забезпечення надання пільг);
- казначейське обслуговування;
- реєстрація актів цивільного стану.
На нашу думку, у подібній концепції відсутній збалансований підхід до перерозподілу повноважень між адміністративно-територіальними одиницями базового та регіонального рівня, повністю ігнорується питання поєднання в одній адміністративно-територіальній одиниці функцій двох рівнів (для міст із населенням понад 50000 мешканців), питання управління великими містами-агломераціями із районним поділом, реалізації право громадян на самоорганізацію у сільській місцевості тощо.
Потреба у реформі місцевого самоврядування та територіального устрою є нагальною, але її реалізація на жаль у найближчий час ймовірно буде залежати не від пракселогічного підходу, а суто від геополітичних загроз та політичної доцільності сьогодення.
Сформулюю свою суб'єктивну думку:
1. Я проти федералізації, але я за європейську регіоналізацію. Вважав і вважаю, що країна може стати країною євро-регіонів без політичних повноважень, проте із чітким самодостатнім економічним підґрунтям на основі європейської статистичної системи NUTS.
2. Місцеве самоврядування – основа держави, а отже потрібен новий закон про місцеве самоврядування, а разом із ним нові принципи формування органів місцевого самоврядування на основі пропорційної системи відкритих списків із одночасним їх укрупненням та скороченням кількості депутатів усіх рівнів.
3. Регіональне самоврядування має бути відроджене, але не як інструмент сепаратизму, а як його противага, на рівні нижче від обласного.
3. Бюджетна революція на основі правильної піраміди формування бюджету від місцевої громади до держави.
Пропозиції по зазначених питаннях:
1. Доопрацювати Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, у якій передбачити перелік нових законів, які слід ухвалити для реалізації Концепції, зокрема:
Нової редакції Бюджетного Кодексу і нової редакції Податкового Кодексу;
Ухвалити Кодекс законів про вибори включно із складовою, яка регулює проведення місцевих виборів;
Ухвалити Кодекс адміністративно-територіального устрою із відповідними розділами "Органи самоорганізації населення", "Асоціації громад", "Місцеве самоврядування", "Регіональне самоврядування", "Міські агломерації".
2. Реалізувати нову модель адміністративно-територіального устрою відповідно до затвердженої Європейським Союзом номенклатури територіальних одиниць для статистики (NUTS) та місцевих адміністративних одиниць (LAU), де відповідно:
- області, АР Крим, м. Київ, м. Севастополь рівень NUTS2 із регіональним самоврядуванням та представництвом уряду;
- райони (міста, повіти-округи-провінції) NUTS3 із регіональним самоврядуванням;
- міста агломерації (із внутрішнім поділом) та асоціації (сільські, міські та змішані) LAU 1 (NUTS4) органи місцевого самоврядування;
- села і міста у складі асоціацій, міські дільниці у містах-агломераціях LAU 2 (NUTS5).
3. Закріпити попередній розподіл наступних повноважень між регіональним та місцевим самоврядуванням.
За органами самоорганізації населення:
- благоустрій території;
- адміністративні послуги через центри надання таких послуг;
- дошкільна та позашкільна освіта.
За місцевим самоврядуванням у містах-агломераціях та асоціаціях:
- місцевий економічний розвиток (залучення інвестицій, розвиток підприємництва);
- розвиток місцевої інфраструктури (доріг, мереж водо-, тепло-, газо-, електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об’єктів соціального та культурного призначення);
- планування розвитку території громади;
- вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель);
- надання житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення і утилізація відходів, утримання житла комунальної власності, сприяння об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків);
- первинна охорона здоров’я, профілактика хвороб;
- організація пасажирських перевезень на території громади;
- середня освіта,
- утримання доріг комунальної власності в поселеннях;
- цивільна оборона;
- реєстрація актів цивільного стану.
За регіональним самоврядуванням у районах та містах-агломераціях:
- громадська безпека;
- гасіння пожеж;
- охорона довкілля;
- виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю, школах-ліцеях, гімназіях;
- швидка медична допомога, надання медичних послуг вторинного рівня;
- санітарно-епідеміологічний захист;
- культура та фізична культура (утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків), розвиток туризму;
- соціальна допомога через територіальні центри;
- мобілізаційна робота та територіальна оборона.
За регіональним обласним самоврядуванням та представником Уряду у регіоні:
- соціальний захист населення (виплата пенсій, субсидій, компенсацій, забезпечення надання пільг);
- казначейське обслуговування;
- регіональний розвиток;
- розвиток обласної інфраструктури, передусім шляхів обласного значення, міжрайонного та міжобласного пасажирського транспорту;
- забезпечення професійно-технічної освіти;
- надання високоспеціалізованої медичної допомоги;
- розвиток регіональних закладів культури та спорту;
- ліквідація надзвичайних ситуацій.
4. Визначити орієнтовні параметри при формуванні адміністративно-територіальних одиниць:
- NUTS5 (LAU-2) існуючи населенні пункти як базу органів самоорганізації населення;
- NUTS4 (LAU-1) асоціація сіл, міст від 5-10 тис. мешканців та усі інші міста;
- NUTS3 райони (міста, повіти-округи-провінції) з населенням від 100 тис. мешканців, міста-агломерації;
- NUTS2 існуючі 24 області, АР Крим, м. Київ, м. Севастополь.
Наведені пропозиції потребують детального уточнення та попереднього моделювання з метою їх уточнення, проте можуть бути врахованими при ухвалені Кабінетом міністрів України "Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні".
ІА "Вголос": НОВИНИ