Учасники війни та громадські активісти підтримали відкритий лист науковців та освітян щодо нового шкільного підручника для 10-го класу загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» авторства М. М. Мудрого й О. Г. Аркуші.

У зверненні, зокрема, йдеться, що автори цього видання роблять спробу вписати українську історію у світовий контекст. Втілюючи свій творчий задум, вони мали на меті розвинути в учнів справді необхідні навички: бачити в історії людський вимір, критично мислити і пізнавати історичний досвід тощо. Однак наявне в тексті підручника хибне тлумачення деяких важливих історичних подій і постатей української історії глибоко обурило суспільство. Зокрема, маніпулятивним і таким, що суперечить історичним фактам, було визнано четвертий підпункт параграфу 33 (с. 244...247) під назвою «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму».

По-перше, в цьому пункті участь українців у складі батальйонів «Роланд» і «Нахтігаль», а згодом і дивізії «Галичина» представлена як «прояв колабораціонізму». Проте висновки міжнародних та урядових комісій, а також провідних дослідників теми (І. Патриляка, А. Боляновського, С. Кульчицького, М. Сєміряги й інших) аргументовано спростовують цю тезу. У своїй діяльності учасники цих військових формувань керувалися виключно національними інтересами українського народу в боротьбі за державну незалежність і не були колаборантами нацистського режиму. З огляду на чіткий політико-правовий зміст, який вкладають у термін «колабораціонізм», вважаємо, що його в жодному разі не варто застосовувати до українських військових формувань, оскільки вони не зраджували свого народу та своєї держави, а їхня діяльність була частиною національно-визвольного руху. Ба більше, цим терміном повсюдно таврувала всіх інакомислячих українців радянська ідеологія та пропаганда. Без сумніву, слово «колабораціонізм» має негативне забарвлення і в світовій суспільно-політичній думці.

По-друге, хоча підручник задекларовано, як «Україна і світ», його автори повністю зосередилися на українському контексті. У четвертому пункті параграфу 33 нічого не сказано про європейський вимір колабораціонізму, зокрема, не згадано про французький, норвезький, польський, російський та інші відомі й найхарактерніші прояви колабораціонізму, що, своєю чергою, позбавляє учнів можливості об’єктивно та незаанґажовано сприйняти проблему — без пострадянського ідеологічного нашарування.

По-третє, відразу ж після заголовку «Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму» в підручнику розміщено портрет Романа Шухевича, який, вочевидь, має на меті візуалізувати та персоналізувати «прояви колабораціонізму». З огляду на цільову аудиторію — школярів (!) — та на притаманне їй асоціативне мислення та почасти поверхневе (буквальне) сприйняття інформації, такий спосіб подачі матеріалу сприятиме засвоєнню хибних уявлень про український національно-визвольний рух у ХХ ст. та його діячів, зокрема, головного командира УПА Романа Шухевича.

Науковці, освітяни, учасники російсько-української війни та громадськість звертаються до:

Підтримали звернення науковців та освітян:

учасники новітньої російсько-української війни

Олег Куцин, командир Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ»;

Дмитро Павлюк, 80-та окрема десантно-штурмова бригада, «кіборг»;

Петро Маланій, батальйон «Азов», «кіборг»;

Володимир Брюховецький,  голова ГО «Братство АТО», батальйон «Січ»;

Максим Кам’янецький, ГО «Українська спілка учасників АТО»;

Олег Дудок, 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила;

Сергій Лейченков, батальйон «Айдар»;

Руслан Муцин, батальйон «Азов»;

Сергій Паворський, батальйон «Азов»;

Микола Корецький, 80-та окрема десантно-штурмова бригада;

Роксолана Лупан, батальйон ОУН;

Зіновій Станішевський, батальйон ОУН;

Мар'ян Берездецький, батальйон імені Героя України генерала Сергія Кульчицького;

Захар Саджениця, батальйон ОУН;

Віктор Гарасимчук, батальйон ОУН;

Віталій Смірнов, батальйон «Львів»;

Андрій Білий, 44-та окрема артилерійська бригада;

Андрій Чакавий, ДУК «Правий сектор»;

Антон Петрівський, батальйон «ОУН;

Іван Калинич, батальйон «Січ»;

Андрій Кухар, 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила;

Мурузяк В., учасник новітньої російсько-української війни;

Дерюгін К., 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила;

Святослав Сірий, начальник штабу ПП «Національний корпус» Львівщини;

Юрій Герун, батальйон ОУН;

Олександр Попов, командир 7-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор»;

Богдан Федун, окрема добровольча чота «Карпатська Січ»;

Томаш Лелекач, окрема добровольча чота «Карпатська Січ»;

Олег Куриленко, голова ГО «Спілка учасників бойових дій АТО Ічнянського району»;

Андрій Шиян, ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій»;

Дмитро Кучеров, ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій»;

Володимир Кавуліч, ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій»;

Роман Семчишин, голова «Спілки учасників війни з російським окупантом «Форпост»;

Тарас Березок, 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила.

громадські діячі

Богдан Червак, голова ОУН, перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України;

Петро Франко, почесний голова Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих;

Ірина Гармасій, голова Закарпатської філії ВО «Рух захисту української мови»;

Станіслав Каширний, керівник ГО «Рада отаманів Війська Запорозького Низового»;

Микола Аннишинець, голова ГО «Хуст Наш Дім», голова ГО «Хуст»;

Наталія Дубчак, голова представництва Всеукраїнського об‘єднання жінок-українок «Яворина» у Закарпатській області;

Роман Роман, керівник відокремленого підрозділу ГО «Міжнародна антикорупційна асамблея» в Закарпатській області;

Людмила Носевич, голова регіональної жіночої організації «Берегиня» у м. Покров Дніпропетровської області;

Микола Терещенко, краєзнавець, голова ГО «Історико-краєзнавче товариство «Ічнянщина»;

Олександр Максимець, голова Чернігівської обласної організації С14;

Сергій Злючий, член Спілки письменників України;

Едуард Крилов, голова Хмельницької обласної ОУН;

Олександр Корольов, голова Хмельницької обласної організації «Меморіал»;

Лариса Діновська, голова ГО «Жіноча сотня»;

Руслан Йолтуховський, учений секретар Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника;

Петро Маліш, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України;

Богдан Теленько, голова Товариства імені Якова Гальчевського;

Олена Огій, керівник Талалаївського краєзнавчого музею;

Ігор Герій, протоієрей, благочинний УАПЦ Кам’янець-Подільського та Дунаєвецького районів;

Юрій Матвєйцов, митрофорний протоієрей УПЦ КП;

Олександр Цісар, благочинний УПЦ КП Кам’янець-Подільського району, голова Духовної ради Кам’янця-Подільського;

Ніна Васільцова, мати Героя «Небесної сотні» Віталія Васільцова;

Людмила Корнєєва, дружина Героя «Небесної сотні» Анатолія Корнєєва;

Вячеслав Полятинчук, голова Кам’янець-Подільського об’єднання товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка;

Роман Кулик, ГО «Експертний конкурс»;

Євген Орда, голова ГО «Центр підтримки добровольців»;

Михайло Яворський, голова ГО «Офіс ідей»;

Валентин Потеруха, голова волонтерської ГО «Вогонь Відродження»;

Володимир Федорок, ГФ «Самооборона Чернігівщини»;

Юрій Тищук, головний координатор Сумського обласного громадського об’єднання «Майдан»;

Ігор Іваньков, заступник голови Галицького братства колишніх вояків 1-ої УД «Галичина» УНА;

Антон Ступак, голова громадського об’єднання «Діти репресій Волині»;

Нестор Баран, громадський діяч;

Тарас Марусик, журналіст, перекладач, член Національної спілки письменників України;

Юрій Зилюк, журналіст, літератор, член Національної спілки журналістів України;

Світлана Кметик, голова асоціації «Молода Україна», м. Мадрид (Іспанія);

Василь Кушнір, почесний голова Братства ветеранів ОУН та УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура.

Одна із сторінок скандального підручника з історії

Нагадаємо, що 25 жовтня 2018 року депутати Львівської обласної ради підтримали звернення до Міністерства освіти та науки України, яке ініціювала фракція ВО «Свобода», щодо неприпустимості прирівнювання у шкільних підручниках Головного командира УПА Романа Шухевича до колаборантів нацизму. Депутати також закликають інші обласні ради ухвалити аналогічні рішення.

Після цього Юрій Шухевич виступив з вимогою звільнити авторів підручника, котрі назвали його батька колаборантом, і відкликати наклад цього підручника.

ІА "Вголос": НОВИНИ