В рамках 3 Міжнародного літературного фестивалю, 15 Форуму Видавців у Львові, до нас завітали шведські поети Ліна Екдаль та Кеннет Клеметс. Їхня поезія вільна, смілива та незвична. Вони виступали на читаннях-тандемах та лишили незабутні емоції від себе і своїх музикантів опісля Ночі поезії. У інтерв’ю поети поділились з нами своїми враженнями від Львова, розказали більше про себе та шведську літературу загалом.
Я знаю, що Ви Ліно у Львові вже вдруге, чи встигли Ви цього разу побачити щось нове, чи змінилась Ваша думка про Львів від часу першого перебування тут? А Ви Кеннете у Львові вперше, розкажіть ваші враження?
Ліна: Мої враження не змінились, так само гарно, як і попереднього разу. Нажаль не було часу побувати у якихось нових місцях.
Кеннет: Фантастичне місто.
Існує така річ, як творча атмосфера, чи пасує Вам Львів за творчою енергетикою, чи змогли б Ви тут створити якийсь свій шедевр?
Ліна: Україна цікава тим, що у ній всі міста дуже різні. Львів мені подобається за енергетикою найбільше. Нещодавно моя знайома сказала, що Львів – це те саме, що Гетеборг, а Київ – це Стокгольм.
Чи реагує львівська публіка на Ваші вірші якось по-особливому, не так як у інших містах та країнах?
Кеннет: Після сьогоднішньої зустрічі з Ліною багато людей задавало довгі, цікаві запитання. У Швеції рідко коли задають запитання. У цьому полягає мабуть культурна або ж ментальна відмінність поміж шведами та українцями.
Як відбуваються читання у Швеції? Чи є якісь приватні фестивалі?
Кеннет: Якщо мова йде про поезію, то поетичні фестивалі є досить звичною річчю для Швеції.
У яких містах, країнах Ви останнім часом виступали зі своєю поезію?
Кеннет: Нещодавно презентували свої вірші у Петербурзі і Мінську.
Чи є популярною поезія серед сучасної шведської молоді?
Ліна: Коли я вперше була у Львові у рамках проекту: „Свіже”, я була здивована тим, скільки людей прийшло, хоча про мене тут ще не знали. У Швеції буває таке, що приходить багато людей на поетичні читання, але рідко.
Кеннет: Мені взагалі видається, що у Вас молодь є більш обізнаною і зацікавленою у поезії, аніж у Швеції.
Чи присутня зараз у сучасній шведській поезії якась визначена тенденція, якщо так, то чи творите ви у ній, чи можливо намагаєтесь діяти супроти неї, створюючи щось абсолютно нове, андеграундне?
Ліна: Чогось такого як андеграундна поезія зараз у Швеції не існує. Проте є безліч течій, напрямів, кожен вибирає свій шлях і творить як хоче і як вміє.
Чи пишете Ви свої вірші якимись іншими мовами чи тільки рідною?
Ліна & Кеннет: Пишемо вірші тільки шведською.
У якому приблизно тиражі видаються у Швеції поетичні збірки?
Ліна: Якщо поет видається вперше, то зазвичай тисяча екземплярів, уже потім перевидаючи збірку, тираж може збільшуватись, це залежить від популярності першого видання.
Кеннет: Якщо якісь дорогі, більш ексклюзивні книги то вони виходять меншими тиражами, дешевші, більш доступніші – більшими. Найбільший тираж для поезії, може бути 5-6 тисяч екземплярів, але поет, що видає таку кількість книг, має бути найвідомішим у Швеції.
Чи у Швеції є достатня кількість культурних, літературних часописів?
Ліна: Є досить багато, але їх завжди мало, хотілось би більше. До речі Кеннет зі ще одним шведським поетом мають власний часопис.
Наскільки реальним є зараз у Швеції заробляти собі на життя однією тільки літературною діяльністю?
Ліна: Це фактично неможливо. Дуже мало хто так робить, можливо 5 поетів на всю Швецію.
Кеннет: Більшість поетів, письменників займаються ще перекладацькою діяльністю, тепер стало модним викладати, проводити різноманітні поетичні курси.
Чим окрім поезії займаєтесь саме Ви?
Ліна: Я живу з того, що пишу драматургію, вона досить добре оплачується. Також досить прибутковим у Швеції є читання віршів на публіці (у Швеції воно є платним). Іноді отримую певні стипендії.
Кеннет: Окрім написання віршів перекладаю і працюю в письменницькому центрі, який займається тим, що організовує різноманітні поетичні заходи, зустрічі з письменниками у школах, бібліотеках, театрах.
Повернімося до самої поезії. Чи є у Вашій творчості якийсь стандартний образ або звична тема, до яких Ви постійно повертаєтесь?
Кеннет: Мені тяжко сказати. Я видав уже чотири книжки і вони всі дуже різняться поміж собою.
Ліна: Я взагалі люблю повторюватись, є певні речі до яких я повертаюсь, проте я хочу бути у своїй поезії настільки вільною, наскільки це можливо.
Що стимулює Ваше творче натхнення?
Ліна: Навколишнє середовище для мене є найкращим натхненням. Це може бути звичайна газета або книга з 40-х років, це може бути щось таке, що не буде мати абсолютно ніякого відношення до літератури, але я відшукаю там щось для себе. Для мене натхненням є однозначно музика, а також поезій інших.
Наостанок цікаво взнати чи знайомі ви з українською літературою?
Ліна: Коли я вперше їхала до України, читала документальну літературу, історичну, щоб запізнатись з новою для мене країною. Я особисто знайома з деякими українськими письменниками та поетами, наприклад з Галиною Крук. Але українського мало що читала, оскільки фактично нема перекладів українських авторів шведською.
Кеннет: Вперше прочитав Андруховича, коли його переклад здійснив Левко Грицюк і я розмістив його у нашому часописі. А загалом, справді, нема як читати українську літературу, бо більше ніяких перекладів на шведську на разі не існує.
Я знаю, що Ви Ліно у Львові вже вдруге, чи встигли Ви цього разу побачити щось нове, чи змінилась Ваша думка про Львів від часу першого перебування тут? А Ви Кеннете у Львові вперше, розкажіть ваші враження?
Ліна: Мої враження не змінились, так само гарно, як і попереднього разу. Нажаль не було часу побувати у якихось нових місцях.
Кеннет: Фантастичне місто.
Існує така річ, як творча атмосфера, чи пасує Вам Львів за творчою енергетикою, чи змогли б Ви тут створити якийсь свій шедевр?
Ліна: Україна цікава тим, що у ній всі міста дуже різні. Львів мені подобається за енергетикою найбільше. Нещодавно моя знайома сказала, що Львів – це те саме, що Гетеборг, а Київ – це Стокгольм.
Чи реагує львівська публіка на Ваші вірші якось по-особливому, не так як у інших містах та країнах?
Кеннет: Після сьогоднішньої зустрічі з Ліною багато людей задавало довгі, цікаві запитання. У Швеції рідко коли задають запитання. У цьому полягає мабуть культурна або ж ментальна відмінність поміж шведами та українцями.
Як відбуваються читання у Швеції? Чи є якісь приватні фестивалі?
Кеннет: Якщо мова йде про поезію, то поетичні фестивалі є досить звичною річчю для Швеції.
У яких містах, країнах Ви останнім часом виступали зі своєю поезію?
Кеннет: Нещодавно презентували свої вірші у Петербурзі і Мінську.
Чи є популярною поезія серед сучасної шведської молоді?
Ліна: Коли я вперше була у Львові у рамках проекту: „Свіже”, я була здивована тим, скільки людей прийшло, хоча про мене тут ще не знали. У Швеції буває таке, що приходить багато людей на поетичні читання, але рідко.
Кеннет: Мені взагалі видається, що у Вас молодь є більш обізнаною і зацікавленою у поезії, аніж у Швеції.
Чи присутня зараз у сучасній шведській поезії якась визначена тенденція, якщо так, то чи творите ви у ній, чи можливо намагаєтесь діяти супроти неї, створюючи щось абсолютно нове, андеграундне?
Ліна: Чогось такого як андеграундна поезія зараз у Швеції не існує. Проте є безліч течій, напрямів, кожен вибирає свій шлях і творить як хоче і як вміє.
Чи пишете Ви свої вірші якимись іншими мовами чи тільки рідною?
Ліна & Кеннет: Пишемо вірші тільки шведською.
У якому приблизно тиражі видаються у Швеції поетичні збірки?
Ліна: Якщо поет видається вперше, то зазвичай тисяча екземплярів, уже потім перевидаючи збірку, тираж може збільшуватись, це залежить від популярності першого видання.
Кеннет: Якщо якісь дорогі, більш ексклюзивні книги то вони виходять меншими тиражами, дешевші, більш доступніші – більшими. Найбільший тираж для поезії, може бути 5-6 тисяч екземплярів, але поет, що видає таку кількість книг, має бути найвідомішим у Швеції.
Чи у Швеції є достатня кількість культурних, літературних часописів?
Ліна: Є досить багато, але їх завжди мало, хотілось би більше. До речі Кеннет зі ще одним шведським поетом мають власний часопис.
Наскільки реальним є зараз у Швеції заробляти собі на життя однією тільки літературною діяльністю?
Ліна: Це фактично неможливо. Дуже мало хто так робить, можливо 5 поетів на всю Швецію.
Кеннет: Більшість поетів, письменників займаються ще перекладацькою діяльністю, тепер стало модним викладати, проводити різноманітні поетичні курси.
Чим окрім поезії займаєтесь саме Ви?
Ліна: Я живу з того, що пишу драматургію, вона досить добре оплачується. Також досить прибутковим у Швеції є читання віршів на публіці (у Швеції воно є платним). Іноді отримую певні стипендії.
Кеннет: Окрім написання віршів перекладаю і працюю в письменницькому центрі, який займається тим, що організовує різноманітні поетичні заходи, зустрічі з письменниками у школах, бібліотеках, театрах.
Повернімося до самої поезії. Чи є у Вашій творчості якийсь стандартний образ або звична тема, до яких Ви постійно повертаєтесь?
Кеннет: Мені тяжко сказати. Я видав уже чотири книжки і вони всі дуже різняться поміж собою.
Ліна: Я взагалі люблю повторюватись, є певні речі до яких я повертаюсь, проте я хочу бути у своїй поезії настільки вільною, наскільки це можливо.
Що стимулює Ваше творче натхнення?
Ліна: Навколишнє середовище для мене є найкращим натхненням. Це може бути звичайна газета або книга з 40-х років, це може бути щось таке, що не буде мати абсолютно ніякого відношення до літератури, але я відшукаю там щось для себе. Для мене натхненням є однозначно музика, а також поезій інших.
Наостанок цікаво взнати чи знайомі ви з українською літературою?
Ліна: Коли я вперше їхала до України, читала документальну літературу, історичну, щоб запізнатись з новою для мене країною. Я особисто знайома з деякими українськими письменниками та поетами, наприклад з Галиною Крук. Але українського мало що читала, оскільки фактично нема перекладів українських авторів шведською.
Кеннет: Вперше прочитав Андруховича, коли його переклад здійснив Левко Грицюк і я розмістив його у нашому часописі. А загалом, справді, нема як читати українську літературу, бо більше ніяких перекладів на шведську на разі не існує.
П. С. Особлива подяка Левкові Грицюку за допомогу в комунікації
ІА "Вголос": НОВИНИ