Перейшовши на роботу до Києва, Сергій Медведчук, аж ніяк не збирається іти геть із львівської політики. Про те, що він як політик зберігає за собою повноваження керівника фракції „Соціальна справедливість” Львівської обласної ради, молодший Медведчук чітко заявив під час представлення свого наступника – керівника Львівської міської податкової Мирослава Хом'яка, який лише безпосередньо перед призначенням припинив (призупинив?) членство в СДПУ(О). (Як зі смаком заявив голова ЛОО СДПУ(О) Ігор Шурма, „Підтверджую тезу Михайла Сендака, що, у зв'язку з призначенням Медведчука першим заступником голови ДПА України, демократичні сили здобули перемогу і першим результатом цієї перемоги стало призначення Мирослава Хом'яка”).
Але, що важливіше, в інтерв’ю „Українській Правді” Сергій Медведчук дав обіцянку розв’язати більш ніж піврічне патове протистояння Медведчук – Сендак і змістити Михайла Сендака із посади голови Львівської облради протягом найближчих трьох місяців.
Медведчук-юніор навіть пояснив як збирається це зробити: очолювана ним фракція, сказав він, блокуватиме роботу обласної ради доки її голова не напише заяву про відставку. А оскільки голова подавати у відставку не збирається, то група Медведчука планує виголосити йому вотум недовіри, а потому провести його через голосування обласної ради. Питання про недовіру голові обласної ради виноситься на розгляд обласного представницького органу третиною голосів (ця третина голосів уже є в розпорядженні Медведчука: із 81 депутата, що засідають у Львівській облраді, до групи „Соціальна справедливість” входить 28 осіб); а наступний етап процедури – забезпечення підтримку питання про недовіру голові двома третинами депутатів (54 голоси), передбачає, що „Соціальній справедливості” треба буде залучити на свій бік усіх депутатів „Ділової Львівщини” (18 осіб), усіх позафракційних та ще не менше чотирьох представників „Нашої України”.
Вас цікавить, як це буде зроблено технологічно? Елементарно. Із „Діловою Львівщиною” навіть домовлятися особливо не будуть. Наше чиновництво (більшість депутатів із „Ділової Львівщини” є держслужбовцями) прекрасно видресируване і вловлює бажання начальства буквально на льоту. З ними у Медведчука проблем бути не повинно. А щодо позафракційних і „нашоукраїнців” (нагадаю, що без „нашоукраїнців” протягнути відставку Сендака не вдасться!) буде застосовано стару, як світ, тактику батога і пряника.
Про застосування „батога” розповідається, наприклад, у заяві Львівської крайової організації Народного Руху України: „Останнім часом вони (соціал-демократи – авт.), використовуючи свій незаконний вплив на силові структури області, розпочали безпрецедентну хвилю переслідувань народних обранців Львівщини: відкривають кримінальні справи, блокують роботу приватних підприємств... Ці дії координуються з начальником УМВСУ у Львівській області, яке віднедавна очолив член групи „Соціальна справедливість” Олег Сало”. Саме це мав на увазі і керівник представництва блоку „Наша Україна”, народний депутат Петро Олійник, коли підкреслив, що „зараз чимало депутатів просто силоміць заганяють у депутатську групу „Соціальна справедливість”.
Іншими словами, соціал-демократи, які на сьогодні є при владі, почали жорстко застосовувати проти своїх противників Закон, і, що характерно, багато хто із депутатів „Нашої України” відчув себе вкрай незатишно. А їм і кажуть: „А ви переходьте на наш бік, і на такі дрібниці, як Закон, можете тоді спокійно начхати”. Поставте себе на місце „нашоукраїнців”: з одного боку – страх як хочеться залишитися політично чесним і політично принциповим, а з другого боку – міліція і податкова пояснює, що не буває політичної чесності окремо від чесності взагалі і від чесності ділової, зокрема, і що „як зав’яз пазурець – усій пташці кінець”. А тому, пояснюють силовики депутатам – або живи чесно і чини по совісті, або займайся українським бізнесом. А якщо ти все-таки зробив вибір на користь українського бізнесу – страшенно прибуткового і страшенно ризикованого – то вже вибач – прийди і запишися у ту фракцію, у яку тобі накажуть.
А про пряник доповів нам сам голова Львівської облради Михайло Дмитрович Сендак. На прес-конференції голова облради оприлюднив інформацію про те, що тим депутатам, котрі підтримають групу „Соціальна справедливість” обіцяють дати 30 тисяч доларів одноразово плюс виплачувати по 3 тисячі доларів щомісячно. Щоправда, голова обласної ради застеріг журналістів, що оголошена ним інформація є неперевіреною. Оприлюднимо і ми свою неперевірену інформацію, а саме: деякі члени „Нашої України” уже давно отримують по 300 доларів щомісячно. Зовсім непогано за роботу, що не розходиться із твоїм сумлінням та ще й гроші отримувати, та є тривога: а чи не погодяться вони один раз виконати роботу хоч і неприємну зате високооплачувану? Тому, не виключено, що заява Михайла Сендака про те, що деяких депутатів збираються банально „перекупити”, зроблена якраз для того, щоб стримати морально нестійких народних обранців від цього кроку. Тепер тим із „Нашої України”, котрі проголосують проти Сендака, дуже важко буде переконати громадськість, що вони не взяли хабаря. Фактично, у них залишиться вельми вузька стежина: або признатися, що їх банально купили, або визнати, що їх схопили на порушенні закону, що, погодьтеся, виглядає не набагато краще.
Загалом, історія дуже сумна. Викликає розпач той факт, що у нас Законом можна орудувати, як дубцем, а підкуп є фактично легалізованим методом політичної боротьби. Вина влади за подібну ситуацію в країні є очевидною. Але як змінити цю ситуацію, що протиставити владі? Як мені здається, тільки одне – бездоганну репутацію. Не бути подібними на владу. Жити правдиво. Хоча для багатьох наших „високоморальних політиків” принцип „Жити правдиво” видався занадто простим, аж до примітивності, і вони його дещо підкорегували. Щоб і владі витикнути і рибку з’їсти. Не сумніваюся, що при цьому вони думали тільки про інтереси народу, але в результаті – девіз антивладної опозиції виявився цілком у дусі В. Бахчаняна: „Жити правдиво усіма правдами і неправдами!”.
ІА "Вголос": НОВИНИ