Як розповіла «Вголосу» пані Ольга, вона народилася в Криму, але вже майже сорок років мешкає у Львові. Сюди вона прийшла за невістку у типову галицьку родину. І під час нашої розмови неодноразово згадує свою свекруху, маму чоловіка, яка мешкає разом з ними, має 91 рік і досі є активною в житті.
Саме мама чоловіка навчала молоду невістку, що жінка повинна дбати про себе, цікавитися всім навколо, дбати про своє здоров'я, не шкодувати для себе так званих маленьких радощів, коли хочеться
«Я хочу бути схожою на неї у свої 90 років», - говорить пані Ольга.
Танго - як стиль життя
Пані Ользі 58 років, за фахом - бухгалтер і все життя пропрацювала за цією спеціальністю. Вона щаслива дружина, перебуває у шлюбі вже 38 років; подружжя виростило двох дітей - сина та доньку, має двох внуків.
Ольга Дрималик зізнається, що до 45 років вона була звичайною жінкою, як вона висловилася - типовим бухгалтером. Її життя складалося з роботи, домашніх справ та родини.
Проте у 45 відчула нагальну потребу зайнятися своїм здоров'ям. Адже малорухомість давалася взнаки: почала боліти спина. І для реабілітації вона обрала танці. Спочатку спробувала бальні танці. А потім закохалася в аргентинське танго.
«Танго змінило моє життя. Я була таким бухгалтером, яка вважала, що розслаблятися не можна, потрібно все контролювати. А в танго я мушу розслабитися. На це пішло багато часу», - запевняє жінка.
Пані Ольга зазначає, що попри фізичну терапію, танго допомогло їй стати відкритішою до людей. У неї з'явилося нове коло спілкування, вона почала відвідувати танго-вечірки.
Років за п'ять тангерка почала їздити в Європу на танго-івенти. І зрозуміла, що їй бракує знань англійської мови. То ж у 50 років пані Ольга почала вивчати іноземну мову.
А нещодавно вирішила, що для повного щастя їй потрібно ще навчитися водити авто. То ж цього літа успішно вивчилася на курсах водіння й отримала водійські права. Автомобіля ще не придбала, але сподівається, що й це матиме.
В майбутньому в планах української сучасної супербабусі ще навчитися вокалу. Адже любов до співів їй прищепила її бабуся, яка свого часу дуже гарно співала українських народних обрядових пісень. Зі свого дитинства Ольга пам'ятає як її бабуся співала саме весільні пісні.
Чий Крим? Український!
Попри те, що пані Ольга майже сорок років мешкає у Львові, але Крим дуже любить. У Криму до його анексії мешкали її мама та сестра.
І війна зачепила її родину у 2014 році дуже сильно.
«Моя родина зазнала долі вимушених переселенців ще вісім років тому. Я знаю як то тяжко залишати все своє життя і тікати. Як це тяжко, коли ти не маєш ані житла, ані грошей, ані нічого», - говорить жінка.
Ольга Дрималик згадує, що на Майдан у 2014 році вона приїхала з плакатом, на якому написала: «Алушта». І до неї почали підтягуватися кримчани.
А коли стало зрозумілим, що Крим анексують, то шукала місця для вимушених переселенців, куди б ці громадяни України змогли виїхати.
«Моїй сестрі почали погрожувати, її називали »сукою бандерівською«. Мамі у 2014 році було 83 роки. Ми виїхали з Криму, сідаємо на поїзд, щоби їхати до Львова. І мама моя плаче та каже, що Крим вже не побачиш. На жаль, так і сталося. Моя сестра дуже сильно плакала, як ми виїхали», - згадує пані Ольга.
Розповідаючи про це, жінка розплакалася. Її мама померла у 2019 році та похована у Львові.
Шити вмієте? Вмію!
Пані Ольга зізнається, що вона виросла у дуже бідній родині: батьки розлучилися, тому що батько зловживав алкоголем. То ж мамі довелося самій утримувати родину.
Вдома була швейна машинка, така старенька, з ручкою. Дівчинка навчилася сама шити і шила собі сукні, перешивала зі старих речей. А одного разу взяла старе простирадло, пофарбувала його у яскраво червоний колір, розкроїла та пошила неймовірно модну сукню з воланами.
Згодом ця любов до шиття нікуди не зникла. Ольга тривалий час вигадувала для себе моделі, конструювала їх і шила.
А коли росія напала на Україну, то сіла за швейну машинку і почала шити речі, потрібні нашим бійцям.
«У четвер почалася повномасштабна війна. Діяльність мого підприємства тимчасово призупинилася. Я сиджу вдома і думаю що б то робити. Адже я завжди ходила на роботу. І тут я побачила оголошення, що швейна фірма, яка виробляє військове спорядження, потребує рук та просить усіх, хто вміє шити, приходити до них. В понеділок я вже була у них», - розповідає жінка.
То ж вона прийшла і сіла за промислову швейну машинку. Те, що Ольга - бухгалтер та ще й головний, тут дізналися вже набагато пізніше.
«Мене спитали: »Ти вмієш шити?«. Я відповіла: »Вмію«. Я ж вмію шити, але тільки на звичайних домашніх швейних машинках. Я ніколи не шила на електричній машинці. Але мені показали як треба. А наприкінці того ж дня сказали, що у мене дуже добре виходить», - згадує Ольга Дрималик.
Так головний бухгалтер великого підприємства цілий місяць пропрацювала як швачка-волонтер. Про те, хто у них працював, на підприємстві дізналися згодом, коли пані Ольга повернулася до своєї основної роботи.
Українська супербабуся
Кілька років тому у конкурсі краси Grandma Universe перемогла львів'янка Оксана Бобошко. Ольга згадує як стежила за нею в соцмережах, тішилася успіхам колєжанки й потайки мріяла сама взяти участь. Але тільки - потайки.
«Я ніколи не брала участі у конкурсах краси. Боже збав, де я, а де - краса», - зізнається вона.
Але коли минулого року у соцмережі побачила оголошення про кастинг серед українських бабусь на конкурс Grandma Universe. Ольга заповнила анкету і забула.
Тому, коли раптом отримала запрошення на співбесіду, то здивувалася і зраділа. На співбесіду пішла: це був ще один новий досвід у її житті. І коли пані Ольга почула, що її таки відібрали, то страшенно втішилася.
Проте в життя України та українців прийшла біда: повномасштабне вторгнення росії. Львів'янка знов завагалася чи на часі для неї цей конкурс. Зрештою, вирішила, що це ще одна нагода нагадати світові про те, що в Україні йде війна, що українці мужньо борються за свою свободу. І що українки - це важлива складова цієї боротьби та наближають нашу перемогу хто чим може.
«Конкурс Grandma Universe - це не про красу. Це - про стиль життя», - каже Ольга Дрималик.
Зараз жінка працює зі стилістами над своїм образом, в якому представить цьогорічну Україну світові: підбирає український національний стрій, вчиться зав'язувати хустину.
На бабусь-конкурсанток очікує вихід у національному строї, у вечірніх сукнях та, замість дефіле у купальниках, дефіле у джинсах та білих футболках. А також кожна з них покаже свої таланти. Пані Ольга, звісно, танцюватиме танго.
«Я б хотіла показати, що в будь-якому віці треба залишатися активною, цікавою та здоровою. В багатьох українок в головах є обмеження, що в такому віці це і те не можна, про багато речей треба забути. Також хочу показати, що я - сучасна бабуся, яка цікава своїм онукам. Також я хочу показати долю української жінки під час війни», - поділилася Ольга Дрималик.
Читайте також у «Вголосі»: з шестимісячного російського полону додому повернулася лікарка з Маріуполя.
ІА "Вголос": НОВИНИ