Міськрада пропонує прирівняти вивіски до реклами
Схоже, що фантазія львівської міської влади щодо методів наповнення міської скарбниці ніколи не вичерпається. Цього разу, мотивуючи свої наміри потребою збереження історико-архітектурної спадщини міста Лева, у міськраді вирішили взятися за вивіски, прирівнявши їх до реклами, за яку підприємці повинні сплачувати кошти до міського бюджету.
Минулого тижня проект рішення «Про порядок встановлення вивісок у м. Львові» обговорили з керівниками підприємств, які займаються встановленням зовнішньої реклами. За словами директора КП «Адміністративно-технічне управління» Василя Скрипічайка, Львів - єдине місто в Україні, де історична частина міста є надбанням Світової Спадщини ЮНЕСКО, забудова репрезентує всі періоди розвитку міста і водночас є унікальним поєднанням різних історичних стилів, культур різних національностей, які мешкали у Львові. «Розробляючи цей проект, ми керувались єдиною метою - впорядкувати хаотичне і неврегульоване розміщення вивісок у зоні ЮНЕСКО, - каже він. - Адже дехто щити на вікнах трактує як вивіски, тим часом, як це яскравий приклад реклами й апеляції до людської свідомості. Запитайте в будь-якого перехожого, чи не виникає у нього бажання купити щось в такій крамниці?».
Наразі, за словами Василя Скрипічайка, немає чітко окресленого визначення поняття «вивіска». А що не заборонено законом - те дозволено. Тому міськрада й взялася за впорядкування. Отже, перед тим, як розмістити вивіску, підприємець буде змушений отримати погодження в Дозвільному офісі, попередньо узгодивши макет та художнє оформлення з головним архітектором та головним художником міста.
Передбачене й регулювання освітлення вивісок - воно стане обов'язковим. «Це має бути не просто підсвітка, а гармонійне поєднання з архітектурою міста, що створюватиместворюватиме атракційність і підкреслюватиме красу вечірнього Львова, - запевняє Василь Скрипічайко. - Надання дозволу на встановлення вивісок узгоджуватимуть навіть з мешканцями сусідніх будинків.
Багатьох цікавило, чи врегульоване питання мови вивісок. Проект передбачає, що коли назва зареєстрована як торгова марка, то мову оригіналу не мінятимуть».
Представники влади не тішать себе ілюзіями й усвідомлюють, що це лише початок. «Попереду - серйозні діалоги з противниками нашого бачення цієї проблеми, - каже Василь Скрипічайко. - Але наша мета - порядок. І погодьтесь - якщо така мета, то будь-які методи виправдані».
На жаль, аргументи представників влади про високу мету не всім здаються переконливими. Голова представництва Держпідприємництва України у Львівській області Ярослав Кашуба переконаний, що новий порядок лише збільшить витрати часу та фінансові навантаження на підприємців. «Проект порушує вимоги Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», яка передбачає, що необхідність одержання документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами, - каже він. - Відтак запровадження документа дозвільного характеру, який регламентує встановлення вивіски, як це запропонувала міська влада, чинне законодавство не передбачає. І якщо на фасаді будинку, де працює суб'єкт господарювання, розміщена вивіска з його назвою, що має лише інформаційний характер і не містить закликів до придбання товару чи послуги, то дозвіл на її розміщення не потрібен.
Окрім того, міська влада, здається, забула, що за Законом України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та (або) товар в місцях, де цей товар реалізовується чи надається споживачеві, не можна вважати рекламою».
Обурила Ярослава Кашубу й ідея міської ради щодо погодження вивісок з головним художником та головним архітектором Львова, адже дотепер підприємці також погоджували вивіски. При цьому рецензентами були і залишаються одні й ті ж посадові особи. То чи нормально, коли одні фахівці дозволили розміщення вивіски, а інші - накладуть на неї табу? «Я міг би зрозуміти позицію міськради, якщо б для збереження історичної частини міста вона зобов'язала підприємців використовувати на об'єкті господарювання, скажімо, виключно ковані вивіски, - каже він. - У даній ситуації, видача дозволів - лише привід для створення додаткового грошового потоку, який не обов'язково потраплятиме до міського бюджету».
Наразі невідомо, чи трактуватиме міськрада як рекламу написи на крамницях «Хліб», «Молоко» чи «Квіти». Хоча ініціатори змін переконують, що найближчим часом громадськість зможе ознайомитись з остаточним варіантом положення.
ІА "Вголос": НОВИНИ