Щоб правильно описати деякі політичні процеси іноді доречно вико7ристовувати не політологічну, а астрономічну термінологію. Наприклад, світло згаслої зірки: вона уже погасла, а на далекій планеті її ще сприймають як реально існуючу. І беруть до уваги. (В соціології є теорема Томаса: Якщо ситуацію сприймають як реальну, то вона буде реальною за своїми наслідками).
Вчора у Львові відбулося розширене засідання Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю при Львівській ОДА. У засіданні взяли участь керівники судових і правоохоронних органів, керівництво ЛОДА і Львівської міськради, голови райдержадміністрацій та міськвиконкомів, начальники міськрайпідрозділів УМВСУ у Львівській області, прокурори міст та районів області та інші посадові особи. Загалом – 150 осіб.
На засіданні було розглянуто питання: „Про стан профілактичної роботи з попередження бродяжництва та бездоглядності серед неповнолітніх” та „Про стан попередження та розкриття злочинів пов‘язаних з автотранспортом”.
Створення Координаційних рад по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю на Львівщині почалося на виконання указу Президента України від 13 травня 2003 року „Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю”. Голова Львівської ОДА Мирон Янків 27 травня 2003 року розпорядився створити координаційні комітети по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю при райдержадміністраціях. А через тиждень його зняли з посади за результатами діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю очолюваного Ольгою Колінко.
На якій підставі живе і функціонує сьогодні Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю – просто незрозуміло. Адже ще 15 квітня 2004 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення закону про створення Координаційного комітету з боротьби з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України. Оскільки визнається неконституційним створення такого державного органу при Президентові України, то відповідно визнаються неконституційними положення закону про те, що цей Координаційний комітет входить до системи держорганів, спеціально створених для боротьби з оргзлочинністю і корупцією.
І ще одне – чи може хтось пояснити сферу компетенції цієї, як ми уже з’ясували, нелегітимної структури? Враження таке, що дана інституція організовує свою діяльність приблизно за тим самим принципом, як акин співає: що бачу – про те й співаю. Хто пояснить – яке відношення має профілактична робота з попередження бродяжництва та бездоглядності серед неповнолітніх до оргзлочинності й корупції? Можливо мається на увазі те, що з бездоглядних дітей можуть поповнюватися лави оргзлочинності? Але, панове, будьте послідовними – література, скажімо, також впливає на формування характеру людини і її моральних засад – то може й письменників розглянути на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю?
ІА "Вголос": НОВИНИ