Дівчата «чухрили» вовну, а хлопці пізнавали ремесло бондарство. Святкування завершилося «Петруванням» - колоритною забавою з музикою, танцями та традиційними смаколиками «мандриками» та «масівкою».
«Вголос» побував на нічному дійстві «Забави на Петра» від Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Про атмосферу давньої Петрівки та особливі народні традиції свята - далі у матеріалі.
Феєричні нічні екскурсії «Забави на Петра» в музеї імені Климентія Шептицького провели в рамках фестивалю «Ніч у Львові». Учасниця дійства Анастасія розповідає, що їй особливо сподобалося відчуття давнього свята, яке створили у Львові та те, як учасники дійства відтворили звичаї та традиції наших предків.
«Сама атмосфера була - вау. Ніч, ще й падав дощ, різні нові цікаві локації, екскурсія, усе можна рухати, мацати, бути частиною не музею, а вистави. Мені сподобалося, що нам читали вірші, розповідали, про шо це свято, як його святкували, які традиції були важливими. Ну і, звісно, ми стали частиною цих традицій: співали Петрівки ( слова - усім роздали!), смакували частуванням, танцювали біля вогнища, відганяли нечистого і танцювали, як мавки, у віночках та сукнях» – ділиться своїми враженнями Анастасія.[media=62945,62949]
Під час театралізованого дійства гості відвідали хату музиканта, де навчились співати «петрівочки» - жартівливі пісні, які виконувались лише у цей час. Для дівчат організували вечорниці – «прочухрини», на яких чухрили вовну, а хлопці пізнавали ремесло бондарство. Феєрична екскурсія закінчилась «Петруванням» - колоритною забавою з музикою, танцями та традиційними смаколиками «мандриками» та «масівкою».
«Люди мали можливість стати учасником автентичного дійства, як колись святкували. До цього свята люди мали піст і ми показуємо, чим вони займались в цей період посту. Бо такої роботи важкої не можна робити. І от люди мали можливість попробувати: як робилось масло, хлопці спробували ремесло бондарство (виготовлення бочок), дівчата побували на вечорницях. Тому, думаю, це для них було дуже цікаво!» – розповіла Анна Куришко, наукова співробітниця етно-культурологічного відділу скансену.Свято Петра і Павла ще називають «Петровим розговінням», оскільки саме в цей день закінчувався багатоденний піст. А у народі свято означало завершення купальських святкувань «маківки літа» та початок підготування до осіннього сінокосу, адже після Петра і Павла починаються жнива.
Як співається у петрівочці: «Минулася петрівонька, почались жнива.
Наробилася у полі, що тільки жива».
ІА "Вголос": НОВИНИ