Організатором і керівником колективу є режисер, сценарист, костюмер, реквізитор, заслужений працівник культури України, Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ст. – Ірина Король. Задум вистави «Ой, хто-хто Миколая любить» виник у 90-х роках, у часи яскравого національного відродження. Відтоді зал Палацу культури Моршина на цю виставу постійно вщент заповнений. На виставу з’їжджаються глядачі із інших міст і сіл Львівської області.
Колективу «Джерельце» цьогоріч 40 років. Зі своїми сольними та збірними програмами театр неодноразово вже виступав на сцені Львівської філармонії; один із знакових концертів відбувся з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка у березні 2013 року.
Вистава «Ой, хто-хто Миколая любить» розгортається у трьох часових зрізах. Перший зріз – це земля, де дітки готуються до приходу святого Миколая, пишуть листи. На їхньому шляху зустрічаються злі сили, які намовляють дітей на злі вчинки. Діти стають неслухняними і це змушує небесні сили втрутитися. Пізніше розгортається сцена на небі. Ми бачимо райські небеса, хор ангелів, котрий готує подарунки для дітей. «Для дітей повчальним у виставі є те, що найбільшим даром є здоров’я батьків, мир і злагода у сім’ї, державі. Дуже важливі слова Миколая: «Люба доню, ти понад все люби Вкраїну. За свій нарід і за віру не жалій життя в офіру». Вистава показує цінність високих, духовних та загальнолюдських якостей» – зазначила Ірина Король.
Щорічною випускники «Джерельця» приходять на цю виставу, і коли малята починають розповідати свої тексти, то ті старші, хто виконував колись цю роль, повторюють слова. Коли куліси закриваються, на сцену виходить старший колектив. Випускники з’їзжджаються зі всього світу. Цьогоріч з Італії приїхав отець Іван Данчевський, з Києва заслужений артист естрадного мистецтва Ростислав Кушина, котрий у «Джерельці» виховувався з чотирьох років, з Росії – Назар Баран, з Чехії – Уляна Косів. Це знакові постаті у великому мистецтві, і «Джерельце» їх єднає.
Роль Святого Миколая виконує традиційно Микола Король. Впродовж багатьох років він є головним художником-декоратором, має чимало нагород як винахідник художньої частини вистав, при цьому він ще й актор.
Традицією «Джерельця» є в ніч з 18 на 19 грудня отримувати пісенні привітання від випускників колективу.
У виставі діти і дорослі, які по-своєму відчитують багато філософських моментів. «Наприклад для багатьомх дорослих повчальна сцена двох підлітків-курців, котрі говорять між собою на тему, що якщо б курити не було добре, то тато б не курив. Тобто йде мова про здоровий спосіб життя. Так дорослі розуміють, що буденні справи діти спостерігають за дорослими, тому дорослим варто бути уважними.
На сцені з «Джерельцем» з’являлися композиції, вистави, цілі програми: «Обжинки», «Вифлеємська ніч», «Ой на Івана, на Купала», «Стрілецьким шляхом», «Писанко, воскресни», «Свято матері», «Вінок Кобзареві», «Ой хто-хто Миколая любить», «Марширують вже повстанці», «Гаївки», «Бойківське весілля», «Тополя» та інші.
ІА "Вголос": НОВИНИ