Минулого тижня, на спільній прес-конференції народних депутатів „нашоукраїнців”, один із львівських журналістів звернув увагу на те, що Львівське представництво „Нашої України” дещо нагадує Кличка-молодшого, який заявляє, що нікого не боїться, однак і ні з ким не б’ється. Пане Стецьків, Ви входите у політраду блоку на Львівщині, отож, на вашу думку, на скільки цей журналістській закид політикам має певні підстави?

Журналісти повинні завжди стимулювати політиків до певних дій. Вони можуть на порядок вище ставити планку перед народними депутатами. Останнім часом і справді відбувається пікіровка між опозицією і владою, але ніхто з них по дорослому не хоче вдарити один одного. З одного боку, ці слова журналіста я сприйняв як сигнал. З іншого — переконаний, що хоча й журналісти можуть мати свою позицію щодо певної ситуації, а політики повинні все ж таки діяти виважено. Ми несемо відповідальність за людей. Як на мене, з тим, що трапилось 26 січня, коли на спільну нараду голови Львівської облради, народних депутатів не з’явились керівники правоохоронних органів та голова облдержадміністрації, повинна слідувати з нашої сторони адекватна дія. У іншому випадку, журналісти будуть у цьому питанні правими. Адже мають право вимагати від політиків, аби їх слова не розходилися з ділом. Мабуть було багато випадків, коли часто політики грозили владі, а згодом ці погрози не перейшли в дію. Тому цього дня я запевнив львівські мас-мадіа, що коли гора не йде до Магомета, то Магомет піде до гори. Отож, ми підемо в гості до начальника УМВСУ у Львівській області Олега Сала, до прокурора області Євгена Блажівського, начальника ДПА у Львівській області Мирослава Хом’яка та начальника УСБУ Володимира Хімея. Якщо цей наш мирний похід не дасть результату, тобто, якщо хтось із цих посадовців не захоче нас прийняти, або нас повідомлять, що хтось із них кудись виїхав, втікши через задні двері кабінету, тоді наступний наш похід буде вже достатньо радикальним. Ми спробуємо їх пікетувати. Ми, мирні люди, запросили їх до мирного діалогу, однак вони це проігнорували. І це не можна так залишити, не довівши до кінця. До керівництва силовиків нашої області ми маємо кілька запитань, на які обов’язково хочемо почути відповідь. Нашим завданням є також сказати їм ще одну річ: ця влада закінчиться через 8 місяців. І тоді посадові особи нестимуть відповідальність за всі свої незаконні дії. Тому ми хочемо їх попередити, аби вони задумались над тим, що говоритимуть після 31 жовтня, коли Україна обере свого нового президента.

На вже згаданій прес-конференцій чимало звинувачень лунало і на адресу голови Львівської облдержадміністрації Олександра Сендеги, якого ще півроку тому усі, і опозиція в тому числі, називали компромісною фігурою. Чи варто його сьогодні так беззастережно критикувати?

Особисто я б не рухав Олександра Сендегу. Зараз не зовсім розумію певний радикальний наїзд на губернатора, бо, реально, він і Богу душу не винен. Перед нарадою ми звернулись до губернатора і сказали йому, що хочемо зустрічі не з ним персонально, оскільки і так зустрічаємось із головою облдержадміністрації, коли у цьому є необхідність. І він ніколи нам у цьому не відмовляв. Так, він має свою позицію, адже є службовцем президентської влади, але між нами ведеться діалог. Тому ми запросили його суто для присутності, аби він зміг почути наші звернення до силовиків. Олександр Сендега не прийшов через те, що він, очевидно, вже знав, що силовики не з’являться на цю зустріч. І він, мабуть, не захотів опинитись у незручному становищі. Я й надалі продовжую вважати, що нинішній губернатор є компромісною фігурою. І переконаний, що коли б зараз на цю посаду прийшла інша людина, вона не зможе так виважено вести свою політику з усіма.

Чому депутати не відвідують засідання координаційної ради з питань криміногенної ситуації та боротьби із корупцією, яка діє при голові Львівської ОДА. Адже саме там можна зустрітись із керівниками правоохоронних органів Львівщини і обговорити чимало проблемних питань?

Справді, на засідання координаційної ради з боротьби із злочинністю зараз можуть приходити і депутати. Раніше ми таким правом не користувались. Минулого року в нас були особливі напруження із податковою. А ДПА у Львівській області в особі Сергія Медведчука ігнорувала засідання координаційної ради. Дізнавшись, що минулого вівторка відбудеться чергове засідання координаційної ради, ми вирішили туди піди. Однак, коли з’явились, то дізнались, що його перенесено. Тепер ми, запевняю, будемо братимемо участь у цих засіданнях.

У суботу Львівщина отримала нового керівника фіскальної структури: головою ДПА у Львівській області призначено колишнього начальника ДПІ у м. Львові, депутата міської ради, який з вересня минулого року офіційно не користується довірою більшості своїх колег-депутатів. Чи сподіваєтесь, що тепер відбудуться деякі зміни у відносинах між податковою та підприємницькими структурами, керівники яких мають прихильність до опозиційних сил?

Мені відомо, що на своєму представленні Мирослав Хом’як сказав, що продовжуватиме лінію свого попередника, тобто Сергія Медведчука. Якщо це було сказано тому, що був присутній Сергій Медведчук, то можна не так вже й серйозно сприймати ці традиційні для такої ситуації слова. Але, якщо він і справді має на меті повторити методи Сергія Медведчука, то, як на мене, це буде його великою помилкою.
Хоча я вважаю, що в будь-якому випадку ситуація буде іншою. І дії податкової будуть іншими. Безумовно, до Мирослава Хом’яка надходитимуть команди куратора області, який зараз є першим заступником ДПА України. Але сподіваюсь, що нове керівництво ДПА у Львівській області матиме дещо іншу, менш жорстку позицію. Ні, я не маю жодних ілюзій з приводу того, що припиниться тиск на ЗМІ, на прихильників опозиції. Але ситуація буде іншою.

В якій мірі зміниться ця ситуація?

Про це будемо говорити після перших кроків керівництва Львівської податкової. Адже всі резонансні справи є в провадженні. Якщо ж кроки будуть зроблені в напрямку жорсткої політики, то ми відповідно реагуватимемо. Якщо ж ми будемо бачити хоча б елементи об’єктивного підходу, ми відповідним чином це оцінимо.

Пане Стецьків, а як Ви розцінюєте заяву Сергія Медведчука, що весною Михайло Сендак вже не очолюватиме Львівську обласну раду?

Як на мене, це — піжонський виклик. Але в цьому піжонстві є й певна погроза. Зважаючи на те, що Сергій Медведчук зараз повинен би займатись загальноукраїнськими проблемами, а не погрожувати голові облради, я пропонуватиму політраді блоку „Наша Україна” відповідно на це відреагувати. Потрібно також скликати сесію Львівської облради і показати, що вона буде працювати і вирішуватиме соціально-економічні питання, не зважаючи на всі особисті міркування Сергія Медведчука. В іншому випадку, коли сесію знову блокуватиме депутатська група, яку очолює Сергій Медведук, можна нагадати, що існує такий механізм як дострокові вибори обласної ради. Ми можемо піти і на такий крок. Тоді побачимо, хто з них буде обраним ще раз.

А як можна розцінити заяву секретаря Львівської обласної організації СДПУ(О) Ігоря Шурми, що „Михайло Сендак дрейфує в бік Партії регіонів, зокрема Віктора Януковича?

Думаю, що устами Ігоря Шурми говорили страхи. Соціал-демократи об’єднані бояться посилення у нашому регіоні впливу тієї політичної сили. У мене нема інформації, що Михайло Сендак дрейфує у бік Партії регіонів. Він є членом політради блоку „Наша Україна”, він публічно підтримує лінію, яку проводить Блок Віктора Ющенка. Думаю, що немає підстав говорити про якийсь його дрейф у бік Віктора Януковича.

На вашу думку, на Львівщині посилюється вплив „Регіонів”?

Так. Як на мене, на Львівщині слабне вплив СДПУ(о) і одночасно починає посилюватись вплив людей Януковича. У даному випадку „Наша Україна” не втрачає ні впливу, ні свого електорату, оскільки він не перетинається ні з електоратом есдеків, ні з „регіонами”. Есдеки також не втрачають електорату, оскільки вони його тут не мають, адже 2% на виборах це не вплив. Зараз рейтинг Віктора Медведчука та Ігоря Шурми на Львівщині становить нуль. А також нульовою є і довіра людей до цих політиків. Думаю, що у даній ситуації всі основні гравці збережуть свої рейтинги. СДПУ(О) як є із нулем, так і залишиться, „Наша Україна”, як мала понад 70%, так і буде мати, а регіони можуть добрати за рахунок тих людей, які були нейтральними по відношенню до всіх.

На підставі чого може рости рейтинг Віктора Януковича, адже соціальна ситуація як в регіоні, так і в Україні, зокрема, вимагає бути кращою. Для прикладу – ці ж самі пенсії?

Рейтинг Віктор Януковича персонально на Львівщини рости не буде. Адже пенсійна реформа викликала у населення тільки ненависть, але вплив „Регіонів” зросте через ключових осіб.

Пане Стецьків, чи зможе Михайло Сендак переконати представників ПАРЄ „промоніторити” Львівщину?

Не дуже вірю, що з приводу львівського питання приїдуть представники Парламентської Асамблеї. Скоріше вони б поїхали до Мукачевого. Однак, звернення Михайла Сендака є певним сигналом. Як на мене, ПАРЄ зараз зайняло досить правильну позицію щодо Конституційної реформи в Україні. Але якщо сюди все ж таки приїде моніторингова група, то вона насамперед збиратиме факти порушень чинного законодавства не тільки під час проведення Конституційної реформи, але й під час регіональних конфліктів. І тоді я не виключаю, що представники ПАРЄ зможуть приїхати й у Львів.

Ви ніколи не приховували того, що маєте певне відношення до „Львівської газети”. Чи можете підтвердити чутки про те, що ця газета змінила власника?

Моє відношення до „Львівської газети” визначається тим, що я є в добрих стосунках із власниками газети, а також знайомий із більшістю журналістів, які працюють в „Газеті”. Частина з них є моїми приятелями впродовж багатьох років. У мене немає жодної інформації про те, що газета змінила власників. Думаю, що „Газета” і не планує найближчим комусь продаватись. Вона здатна витримати цей безпрецедентний тиск зі сторони податкової. А щодо нашої політичної підтримки, то якщо вона буде потрібною, ми, депутати, завжди її надамо.

Восени минулого року „Наша Україна” розпочала на Львівщині акцію „Україна – без цензури!”. Пане Стецьків, чи є якісь результати від проведення цього заходу?

Важко добитись відсутності цензури в державі, де цезура ініціюється і постійно направляється першою особою держави. Адже зрозуміло, що коли народу говорити правду, то він себе по-іншому й поводитиме. А політичне зондування, на думку влади, дає якийсь шанс підтримати цю владу на майбутніх виборах.
Тому в даній ситуації позиція незалежних газет є дуже важливою. Важливо, аби опозиція мала здатність запустити масову незалежну від влади газету з кількамільйонним тиражем, яка доноситиме правду до людей. Вона була б на зразок газети „Виборчої” в Польщі, яка виходила наприкінці 80-х років.
Ні один телевізійний канал зараз не буде працювати на опозицію. Так, опозиція може заснувати свій телевізійний канал, але йому ніхто не видасть ліцензії. Це саме стосується і радіо. І в нас єдиний вихід — це випускати власну газету. Думаю, що „трійка” буде це робити. Важливо також є позиція незалежних ЗМІ, одним із таких є „Львівська газета”. Тільки в такий спосіб ми зможемо створювати зерно правди в України.

Пане Стецьків, наприкінці минулого року у Львові розповсюджувалась різного виду друкована продукція, яка скеровувалась на адресу, знову ж таки, Сергія Медведчука. І знову ж таки, Львовом ширились чутки, що це фінансував один із народних депутатів від Львівщини - Петро Димінський. Думаєте, це дійсно так?

Справді ходили чутки, що ноги в цій справі ростуть від Петра Димінського. Я це розцінюю лише як чутки. І вони створювались на підставі того, що Петро Димінськимй перебуває у досить таки жорсткому протистояння з ДПА у Львівській області, яка намагалась забрати у нього НКП „Галичина”. Як на мене, ці листівки є плодом творчості самого галицького політикуму. В Галичині достатньо людей, які здатні таке придумати. І з цього мені, особисто, багато що подобались. І, мабуть, ця продукція надзвичайно сильно дратувала Сергія Медведчука. Наприклад, копія 10-ти гривневої купюри. Правда, був один нюанс — як на мене шестикутна зірка була там недоречною і зайвою, оскільки це породило певні незрозумілі і неправильні думки. Цього, напевно, не треба було робити.

На Львівщині є два народні депутати, які входять у різні парламентські фракції, однак мають спільну думку щодо Віктора Ющенка. Це – Петро Димінський та Петро Писарчук. Вони обидва заявляють, що добре ставляться до Віктора Андрійовича, однак їх обох не влаштовує оточення Ющенка. Один з них – есдек, другий – належить до фракції „Регіонів”. Як на Вашу думку, чи зможуть ці депутати у певний момент висловити на ділі свою підтримку Ющенкові як президенту?

Фрази Петра Писарчука і Петра Димінського, що Ющенко хороший, а оточення погане, розцінюю виключно, як відзмазку. Насправді, Віктор Ющенко – такий, як його оточення, а його оточення — таке, як Віктор Ющенко. Ні в одного політика я не бачив ідеального оточення. І, якщо Віктор Ющенко підібрав собі таке оточення, отже він хотів мати саме таке. Тому не потрібно свої страхи, чи своє боягузтво виправдовувати тим, що Ющенко добрий, а оточення погане. Взагалі, і Петро Писарчук, і Петро Димінський можуть дуже легко зробити крок, який дасть можливість Вікторові Ющенкові з ними розмовляти: вони не повинні проголосувати за зміни до Конституції. Якщо такий крок буде зроблено, то не виключено, що він буде відповідно й сприйнятим і „нашоукраїнцями”, і самим Віктором Ющенком. Їм слід дуже добре подумати над тим, що вони робитимуть в тій державі після нашої перемоги на президентських виборах.

Пане Стецьків, закінчились двотижневі депутатські канікули. З якими планами „нашоукраїнці” Львівщини розпочинають чергову сесію Верховної Ради?

Впродовж 2-х тижнів депутати від Львівщини, що входять у фракцію „Наша Україна”, здійснили більше 50 поїздок і зустрічей із виборцями. Я здійснив 15 зустрічей із виборцями свого округу та інших районних центрів. Ми побачили, що люди нас підтримують. І ми не приховували перед ними того, що незабаром проситимемо їхньої підтримки ще і у Києві. Ми пересвідчились, що люди готові вийти на вулицю, якщо їх опозиція покличе. І цей варіант ми розробляємо. Потрібно і я впевнений, що ми це зможемо, зібрати необхідну кількість людей, аби не дозволити „більшості” зірвати процес всенародних виборів президента. Питання не стоїть, щоб звезти людей на конкретно визначену дату під стіни Верховної Ради. Хтось приїде швидше, хтось пізніше. Але я хочу уявити собі стан влади, коли до Києва прибуватимуть мешканці з 25 обласних центрів. А якщо ДАІ чинитиме опір, тоді замість однієї проблеми в Києві, влада отримає проблеми на кожній дорозі. В тоді загориться вся Україна.

Зараз можна багато чути про те, що влада саме й розраховує на момент, коли можна буде ввести надзвичайний стан. Чи ці походи не можуть стати приводом для його введення?

Дуже часто чую про пугало у якості надзвичайного стану. А ви вважаєте, що якщо ми будемо себе гарно поводити по відношенню до Кучми і Медведчука, то нам дадуть жуйку? Не дадуть. Тому альтернативи нема. Ми до цього готуємось дуже серйозно, аби все було організовано, чинилось в рамках Закону. І, прибувши до Києва, люди лише висловлять свою волю, щоб від них не забирали їхнього ж права самостійно обирати президента.

Пане Стецьків, коли, за Вашими прогнозами, влада може визначитись із єдиним кандидатом на президентських виборах, якщо вони, звичайно, будуть?

Все залежить від того чи буде реалізована політреформа. І тому цього слід очікувати не раніше квітня. У Галичині реальний рейтинг може мати тільки один представник влади. Це - Георгій Кірпа. Більше ніхто — ні Тигіпко, ні Янукович, ні Литвин не можуть очікувати на зростання рейтингу.

Чи можливий сценарій: Януковичу – відставка, Кірпі – крісло прем’єра, а там – і президентське крісло, і ось Вам - готовий ставленик?

Дуже реальний сценарій. Вважаю, що Кучма і зараз роздумує: чи йому змінити Медведчука, назначивши головою Адміністрації Кравченка, чи йому поміняти Януковича, поставивши на його місце Кірпу. Він зараз роздумує, кого йому здати. Якщо він прийме рішення „бортувати” Януковича, тоді без сумніву Кірпа стає прем’єром. І він має найбільше шансів бути наступником і основним конкурентом Віктора Ющенка на виборах. Але в цій частині все залежить суто від Кучми. Великою помилкою є вважати, що ним хтось крутить. Він сам приймає рішення. І Янукович, і Медведчук, і Кірпа є наймані Кучмою менеджери. Він може звільнити їх з роботи одним розчерком пера. Та найбільше Кучма роздумує над тим, як йому самому стати президентом на третій термін через обрання в парламенті. А якщо президентські вибори будуть всенародними, Кучмі доведеться визначатись кому його вибрати між Янковичем і Кірпою, або Януковичем, Кірпою і Тигіпком. І це на мою думку є головною біллю Куми кожного дня і кожної ночі.

ІА "Вголос": НОВИНИ