- Пане Тарасе, Ви належите до фракції «Наша Україна». У „Столичних новинах” Ваш колега Катеринчук заявив, що „Наша Україна” згідна на те, що буде проведена реформа, і президент по нових правилах буде обиратися у 2004 році. Як Ви можете це прокоментувати?

- Звичайно, Конституційна реформа буде проведена. Опозиція програла Конституційну реформу. Треба було займатися реальною протидією цій реформи ні з 24 грудня, а з серпня-місяця, коли стало ясно, що Медведчук домовився з Морозом і з Симоненком. Конституційна реформа напевно пройде у цьому парламенті. Президент буде обиратися з обмеженими повноваженнями. Ніякої трагедії я в цьому не бачу. Треба визнати, що програли. Треба вигравати президентські вибори. Навіть при таких змінах до Конституції Президент має достатньо повноважень, щоб впливати на життя держави.

- Тобто, вигравати вибори вже по новій Конституції?

- Без усякого сумніву, бо зміна Конституції буде. Це ж не від нас залежить. На жаль, „Наша Україна” і БЮТ в силу певних помилок у конституційній реформі виявилися статистами у цьому процесі, і на сьогоднішній момент влада має більше 300 голосів. Вони проведуть те, що хочуть.

- Як Ви ставитеся до пропорційної виборчої системи?

- Я ставлюся скептично. Вважаю, що все-таки безпосереднє обрання депутата в мажоритарному окрузі мало свої переваги. Але виходячи з політичної ситуації, яка зараз є в державі, виходячи зі здатності влади задіювати адмінресурс і нагинати депутатів-мажоритарників, або купляти мажоритарні округи з боку великого бізнесу, пропорційна система на сьогоднішній момент виглядає більш прогресивною. Тому я її підтримую.
Хоча ми трішечки переборщили з тим, що запровадили загальнонаціональні закриті партійні списки. Мало в якій країні Європи є закриті партійні списки. Мусять бути преференції, щоб виборець, голосуючи за партію, ще й ставив преференції кандидатурам, які він знає.

- Ваш колега Олійник підтримує пропорційну систему, але з регіональними списками. Яка Ваша ідеальна модель пропорційної системи?

- Не виключено, що через деякий час у нас будуть регіональні списки, бо вони є більш прогресивними, ніж та модель, яка пропонується зараз. Є пересторога, чи не приведе це до регіонального розколу України. Зараз я би не ризикував робити такі речі. У майбутньому - так. Мені здається, для України найкращою є система, так званих, відкритих списків, коли виборець ставить преференцію.

- На минулому тижні депутати „Нашої України” Львівщини звернулися до Кучми з подіями Львівськими. Чим обумовлене це звернення, і як зараз розвивається ситуація на Львівщині?

- Причина - безпрецедентний тиск на бізнес, на депутатів обласної і міської рад від опозиції, намагання соціал-демократів об’єднаних зняти голову обласної ради, тиск на незалежні медіа, і відверте шахрайське відношення уряду Януковича до розподілу бюджетних коштів на капітальні видатки і так далі. Львівська область, маючи право на отримання своєї частки капітальних вкладень у розмірі 20 мільйонів, отримала 15. З п’ятнадцяти мільйонів 10 депутатів від „Нашої України” отримали сумарно приблизно кілька мільйонів, а 2 депутати, які належать до більшості, отримали решту грошей. Наприклад, з 12-ти мільйонів Писарчук отримав половину - 6. Другий депутат, Димінський, отримав 3 мільйони.
У такий спосіб Львівщині мстяться за позицію на виборах на користь „Нашої України”, БЮТу. Я думаю, що це більш характеризує самого Януковича. Львівщина вибрана полігоном, де відпрацьовуються найбрудніші технології, які пізніше влада буде реалізовувати на виборах. Від здатності Львівщини реагувати й ламати такі сценарії, буде залежати в значній мірі загальна українська ситуація під час президентських виборів.

- Пане Тарасе, скільки часу забирає у Вас робота на окрузі? І в чому вона полягає зараз?

- Формально - один тиждень на місяць. Реально - приблизно половину місяця в мене займає округ, половину місяця - ВР. Практично щотижня буваю у своєму Львівському окрузі для вирішення конкретних проблем. Раз на місяць здійснюю , на який приходять від 50 до 100 людей. Маю три помічники у Львові, які допомагають рішати проблеми цих людей. Тим не менше, потрібні персональні візити, певні лобізькі зусилля, щоб вирішувати соціальні проблеми людей. Багато часу займають зустрічі в окремих середовищах, зустрічі з виборцями, тим більше, що входить частина Пустометівського району.
Багато часу займає політична діяльність. Такі питання, як підняття тарифів на воду в місті Львові. Це вимагає певних зусиль. Ситуація навколо обласної ради, відбиття тиску на депутатів місцевих рад і на бізнес. Тобто це безпосередня робота, яка є постійно. Крім цього, я голова обласної організації „Партія реформи і порядок”, мушу займатися і партійною діяльністю. У мене фізично не вистачає часу. Але намагаюся зробити якомога більше.

- Зараз у ВР популярне таке явище як формальний або неформальний регіональний лобізм. Існує Донецька група, Луганська група. А чи є хоча б неформальна Львівська група, яка спільно лобіює інтереси Львова у Києві?

- Група існує, але можливості для лобізму у нас сьогодні є виключені, виключені на всі сто відсотків. Ніхто не буде зважати га лобізм депутатів від „Нашої України”, яких обрала Львівщина.

- А чи дозволяє, наприклад, для цього лобізму прийняти Димінського і Писарчука, щоб спільно відстояти, чи це виключено?

- Вони зробили свій вибір, вони зрадили. Ну, Писарчук не зраджував своїх виборців, він ішов як представник СДПУ(о), він просто багато грошей потратив. Димінський зрадив виборців, і тому з тими людьми є дистанція. Вони вибрали свій шлях.

- Пане Тарасе, Ви були одним з натхненників студентського руху „За правду”. Скажімо, якщо вибори будуть фальсифіковані 2004 року, чи будете Ви ініціювати якісь подібні речі, коли... щось подібне, грубо кажучи, грузинського варіанту?

- Звичайно, що так. Тільки ми будемо це робити не програвши вибори, чи дочекавшись фальсифікації, ми це будемо робити значно раніше.

- А яка буде методика?

- Буде, буде.

- І Тарас Стецьків буде...

- Тарас Стецьків буде одним із організаторів цієї методики, реалізації цієї методики.

ІА "Вголос": НОВИНИ