Про це повідомляє Львівська міська рада.

Чин похорону Героїв розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Відтак Михайла Попика та Віталія Федора поховають на Личаківському кладовищі. А Богдан Баран на вічний спочинок попрямує до рідного села Дмитре (Львівської області).

Віталій Федор (03.09.1976-02.02.2023). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №78. Згодом здобував професійно-технічну освіту у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу.

У мирний час працював у будівельній сфері, займався ремонтами. Захоплювався рибальством та велоспортом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Боровся із державою-терористом на східному напрямку.

У Віталія Федора залишилися дружина, син, донька, батьки та двоє братів.


Богдан Баран (25.09.1995-03.02.2023). Уродженець села Дмитре Львівської області.

Навчався у Дмитрівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Пустомитівського району Львівської області. Закінчив економічний факультет Вищого навчального закладу «Львівський кооперативний коледж економіки і права» за спеціальністю «Фінанси і кредит». Згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка».

Цікавився історією та правознавством. Захоплювався футболом, брав активну участь у різноманітних турнірах. Працював продавцем-консультантом у ТОВ «Епіцентр К» та «Нова лінія».

У березні 2022 року добровольцем пішов на війну. Боровся із російськими окупантами у лавах 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Богдана Барана залишилися мама та сестра.

Михайло Попик (15.10.1965-30.01.2023). Уродженець села Малі Баранівці Львівської області.

Навчався у Баранівецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка».

Після завершення навчання проходив військову службу в місті Алмати (Республіка Казахстан).

Займався будівельною справою, зокрема, працював на Приватному підприємстві «Меблевик» та на Львівському домобудівному комбінаті. У вільний час захоплювався столярством.

Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав місцевої територіальної оборони, активно займався волонтерством. Згодом вступив до складу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

У Михайла Попика залишилися мама, сестри та племінники.

Читайте також у «Вголосі»: коли Україна отримає перші «Леопарди». 

ІА "Вголос": НОВИНИ