Про це ідеться у статті першого заступника секретаря РНБО України Руслана Демченка.
Саме тому, на думку посадовця, на Україну насувається нова хвиля дестабілізації, а якщо точніше – спровокованої ззовні внутрішньої турбулентності в усіх сферах.
Це передбачатиме:
► енергетичну кризу за усіма складовими. Росія вже поступово обрізає транзитний потенціал України, звужує можливості реверсного постачання в Україну газу та блокує доступ до альтернативних джерел блакитного палива. З листопада Москва блокує експорт енергетичного вугілля в Україну та під надуманими приводами перешкоджає його поставкам з Казахстану;
► антиковідні протести. Вже зараз через соціальні мережі, підконтрольні медіа та агентів впливу російські спецслужби намагаються підірвати довіру до вакцинації, а дії української влади в рамках боротьби з пандемією позиціонують як наступ на права людини, закликають добиватися послаблень шляхом масових протестів;
► масштабну дискредитацію українських можновладців;
► підбурення праворадикальних сил на активну боротьбу (у т.ч. протестну й вуличну) з «внутрішньою окупацією», а також нагнітання істерії навколо нібито неминучого державного перевороту в Україні вже у першому півріччі 2022 року;
► використання військової сили. Реальне залучення ЗС РФ можливе, скоріше за все, лише після того, як буде створена загальна картинка тотальної дестабілізації та запущені процеси фрагментації України;
► маніпулювання безпековою ситуацією на лінії зіткнення (контролюючи 1-й та 2-й АК, російська сторона має цілий арсенал механізмів для того, щоб керувати рівнем ескалації). При цьому РФ штучно підживлює конфлікт на Сході України, постачаючи зброю, фінансуючи ТОТ у ДЛО та здійснюючи пряме управління маріонетковими окупаційними адміністраціями;
► розігрування карти російських громадян на ТОТ у ДЛО, а також активна кампанія з позиціонування України як «держави-терориста».
Руслан Демченко пише, що таким чином, формується тло для дестабілізації ситуації у Південних і Східних регіонах України, пік якої, за задумом російських «стратегів», може припадати або на листопад-грудень 2021 року (конвергенція енергетичних, пандемічних, соціально-політичних чинників, а також спокуса спровокувати «газовий колапс» в ЄС для прискорення сертифікації «Північного потоку-2»), або на лютий-квітень 2022 року (більш імовірний варіант, коли «точка кипіння» українців під впливом усіх гібридних дій РФ може бути найвищою).
«Але ворог не пройде. Сьогоднішній потенціал України на порядок більший за той, що був на початку 2014 року. І йдеться не лише про рівень спроможності української армії і спецслужб України та їх готовність (у т.ч. морально-психологічну) до будь-якого розвитку подій... Беремо до уваги безпрецедентний на сьогодні рівень підтримки України з боку міжнародних партнерів. Власне це і продемонструвала реакція США і НАТО на факти нинішньої незвичної активності ЗС РФ у прикордонні з Україною», - зазначає представник РНБО.
Він додає, що у жодному разі не має бути приводом для самозаспокоєння. В Україні чітко розуміють: Кремль не залишить її в спокої, постійно випробовуватиме на міцність, шукатиме нові інструменти та важелі впливу в надії повернути її під свій вплив.
«Маємо втілити формулу співіснування з РФ, основою якої є засади Стратегії національної безпеки України: стримування, стійкість і взаємодія», – підсумовує руслан Демченко.
ІА "Вголос": НОВИНИ