Луцькі тролейбусники знову знайшли нагоду поборотися за свої права та нагадати владі і суспільству про себе. Працівники ЛПЕ уже менше нарікають на невиплачені та низькі заробітні плати, а радше скаржаться на те, що через транспорт, який ламається по кілька разів на день, не можуть повноцінно працювати та заробляти кошти на прожиття.
Зі слів водіїв, ще півроку тому, хоч якось, але можна було експлуатувати «рогатий» транспорт, нині ж ситуація ж справністю тролейбусів вкрай складна. Їх ремонтують по 10 разів на день. Возити людей у таких «зламках» стає щораз небезпечніше.
Незадоволені працівники ЛПЕ і так званими «новими» тролейбусами, які нещодавно міська влада закупила для підприємства і так нахвалювала їх за кожної можливої в не можливої нагоди.
Тролейбусники розповідають, що польські транспортні засоби, уже давно втратили термін експлуатації, їх закупляли уже вживаними, а тому ремонтувати їх доводиться дуже часто. Запчастини до цих транспортних засобів доводиться купувати за кордоном, а на це не завжди вистачає коштів.
Не має грошей і на елементарні засоби – рукавиці, дорожні знаки. Тим паче водіїв тролейбусів ще й штрафують на кілька сотень гривень, коли «рогатий» зламався посеред дороги, а знак, який означає «поломку» не виставлений. А що робити, якщо ні знаків немає, ні грошей, щоб сплатити штраф.
Люди зазначають, що заробітну плату їм теж не доплачують через невиконання плану. Водії та кондуктори через зламані тролейбуси змушені просто байдикувати та де правди таїти, і у чарчину заглядати. Адже не раз у ЗМІ та й серед пасажирів «ходили» розповіді про не зовсім тверезих працівників ЛПЕ.
Директор Луцького підприємства електротранспорту Іван Грицанчук на зв'язок із представниками ЗМІ виходити не бажає. Власкор «Вголосу» кілька раз намагався додзвонитися до нього, однак слухавку ніхто не підняв.
Міські чиновники тривалий час думають та вирішують як чинити із підприємством, однак далі дискусій та думок у стінах муніципалітету справа не йде. Раз по раз лише змінюють керівників підприємства, однак, проблеми лишаються ті самі. А керівники лише отримують на горіхи від влади, мовляв – нічого не робите, знищуєте підприємство. Але чи тільки вина керівника в тому, що одна з найважливіших структур у сфері надання послуг у Луцьку гине просто на очах. Чому ніхто не вирішує питання, до прикладу, надходження грошей за пільгові перевезення? Адже кожному лучанину відомо, що якщо і ці кошти і «доходять» до підприємства, то далеко не в тому розмірі, в якому б мали бути.
Одне із найрезонансніших нововведень на ЛПЕ – це цьогорічне підняття вартості проїзду. Однак, як виявилося і це не врятувало ситуацію. Грошей як не було так і не має, транспорт як ремонтували так і ремонтують, люди як не бачили заробітних плат так і не бачать.
ІА "Вголос": НОВИНИ